33. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.

Синонімія - тип семантичних відносин мовних одиниць, що полягає в повному або частковому збігу їх значень.

Види cинонімів:

1. Абсолютні синоніми (інколи їх називають ще безвідносними) – слова, що однаковісінькі за лексичним значенням, інколи мають незначні відмінності.

2. Семантичні синоніми відрізняються одне від одного лише відтінками лексичного значення. Емоційно-експресивно вони приблизно однакові. 3. 3. Стилістичні синоніми мають виразно різне експресивне забарвлення і належать до конкретних стилів, обмежені тією чи іншою сферою вживання.

4. Контекстуальні синоніми. зближення за значенням відбувається лише в певному мовленнєвому контексті.

5. Фразеологічні синоніми, де будь-який фразеологізм співвідноситься з одним нейтральним словом або іншим фразеологізмом.

За допомогою С можна передати найточніші відтінки значення слів, уникнути одноманітності, додати емоційності.

34. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в різностильових текстах.

Антонімія - протилежність значень мовних одиниць одного й того ж рівня мови: слів, морфем, синтаксичних конструкцій. А побудована на явищі протиставлення значення слова. А об’єднуються в двочленні ряди на основі загального значення.

Пароніми – переважно однокореневі слова, які за вимовою наближені один до одного, але мають різне значення. Як правило належать до однієї частини мови. Патронімічне зближення різних слів часто використовують як стилістичний засіб (художній, усна народна творч, публ)

Омоніми – слова, які за своїм звуковим складом однакові, але мають різні значення. Види: лексичні (слова тотожні за звуковим складом і написанням в усіх граматичних формах); граматичні (слова, що збігаються за значенням і написанням лише в деяких окремих формах); фонетичні (слова, що збігаються за звучанням, а пишуться не однаково)

35. Мовна надмірність і мовна недостатність у різностильових текстах.

Однією з важливих ознак мовленнєвої культури є точність висловлення думки. Вимога ця порушується у разі вживання слів без урахування їх значень. Це виявляється у появі зайвих, або надлишкових, слів, речень, а в письмовому мовленні навіть цілих абзаців, які не несуть нічого нового. Багатослів’ям дехто намагається компенсувати брак інформації. Несуттєві подробиці й надлишкові слова зазвичай з’являються разом. Бідність змісту і багатослів’я взаємно заохочуються, вони завжди поряд.

Поширена звичка багато говорити і мало сказати відбирає в людей дорогоцінний час і порушує основний закон стилістики — якомога меншою кількістю слів сказати якомога більше.

Марнослів’я — типовий вияв мовної надмірності, що набуває форм плеоназму й тавтології.

Плеоназм — це словосполучення, в якому поєднано слова з близьким значенням. Плеоназм вважається помилкою в стилістично нейтральному мовленні. Наприклад: основний лейтмотив (мотив — основна ідея твору), народний фольклор (фольклор — народна творчість), вільна вакансія (вакансія — вільна, незайнята посада), інфляція грошей (інфляція — знецінення грошей), демобілізуватися з армії (демобілізуватися зі Збройних сил).

Плеоназмом вважається також немотивоване вжиw вання поруч синонімів, які дублюють значення один одного. Наприклад: виявити повагу і пошану, ретель« но й прискіпливо вибирати.

Деякі словосполучення-плеоназми закріпилися в мові й не вважаються помилкою. Наприклад: букініс« тична книга (bouguin французькою — стара книга), експонат виставки(exponoлатинською — виставляю напоказ), монументальний пам’ятник (латинською monumentum — знак пам’яті), реальна дійсність (realis латинською — дійсність).

Плеоназм може використовуватися задля увиразw нення мовлення, зокрема у сталих висловах типу баw чити на власні очі, а також у народноwпоетичній творw чості. Наприклад: соловій«пташка, хвалити«вихва« ляти, хвалить — не нахвалиться. Вже чи сердься, чи не сердься, а він мені страх як припав до вподоби! (І.НечуйwЛевицький)

Тавтологія — смислові повтори, коли поряд уживаються спільнокореневі слова. В усіх стилях, крім художнього, тавтологія вважається мовленнєвою помилкою. Наприклад: Майстер якісно зробив роботу. Які почуття ви відчуваєте, коли слухаєте класичну музику? Користь від використання цього приладу незаперечна.

Щоб усунути тавтологію в наведених реченнях, слід замінити одне зі спільнокореневих слів або слів з омонімічними коренями синонімом чи займенником.

Нерідко в усному мовленні (а інколи і в писемному) трапляється випадковий пропуск слів, необхідних для точного висловлення думки й адекватного її сприйw мання. Це вияв мовної недостатності, яка призводить до нерозуміння смислу сказаного. Наприклад: На Го« лову Верховної Ради надійшов лист. Характеристи« ка директора була позитивна. Якщо він потопати« ме, ми йому допоможемо.

Робота над мовною надмірністю результативна за умови її систематичності, застосування різних форм, методів, прийомів і засобів навчання, насамперед тих, які довели свою ефективність на практиці. Це, зокреw ма, стилістичний аналіз тексту; визначення стилісw тичних функцій мовних одиниць; спостереження над мовним матеріалом; редагування, конструювання текстів, прогнозування змісту та ін.