Вивчення префікса
Формуючи поняття про префікс, учитель знайомить дітей із такими ознаками цієї частини слова:
— префікси утворюють нові слова (онук — правнук) або слова з новими відтінками значень (гарний — прегарний) ;
— префікс стоїть перед коренем.
Значення префіксів найзручніше показати під час вивчення дієслів, тому що для цієї частини мови префіксальний спосіб словотвору є найбільш типовим. Крім того, порівнюючи однокореневі дієслова без префікса і з префіксом, учні краще можуть зрозуміти семантичну роль даної морфеми (сісти — присісти, читати — прочитати).
Однак, щоб в учнів не склалося помилкове уявлення про префікс як морфему, яка вживається тільки в дієсловах, слід добирати для аналізу й інші частини мови: іменник (друг — недруг, вхід — вихід), прикметники (чудовий — пречудовий).
Для ознайомлення учнів із префіксами краще брати не окремі слова, а словосполучення, до того ж такі, у яких є омонімічні префікси і прийменники (доїхав до Києва, відійшов від столу). Це дає змогу учням краще усвідомити значення префіксів, тому що в таких словосполученнях префікс і прийменник мають багато спільного. Наприклад, у словосполученні відплив від берега префікс і прийменник вказують напрямок дії.
Після того як діти одержать початкове уявлення про значення префіксів, відбувається узагальнення їхніх істотних ознак у спеціальному слові-терміні, формулюється визначення префіксів (частина слова,
7
що стоїть перед коренем і надає слову нового значення або смислового відтінку), вводиться його схематичне позначення
У 1—4 класах учні одержують тільки початкове уявлення про префікс і не вивчають усієї багатогранності цієї морфеми. Однак спостереження за роллю префіксів є засобом усвідомлення їх словотворчої ролі, бо учні мають змогу переконатися в тому, що префікси не механічно приєднуються до слова, а впливають на його лексичне значення.
Усвідомленню такого значення префіксів сприяють вправи, спрямовані на порівняння і добір однокореневих слів, різниця у значенні яких зумовлена наявністю префікса, на порівняння одного й того ж префікса в різних словах, на утворення за допомогою префіксів нових слів. Це можуть бути такі вправи:
— порівняйте слова їхати — приїхати, співати — проспівати, поясніть, що в них спільного і чим вони відрізняються;
— доберіть кілька слів з одним і тим же префіксом (ви-, за- та ін.);
виділіть префікси у словах: пришити, прийти, присісти, поясніть значення слів;
— доберіть антоніми до слів: вийти, занести і под. Вивчення префіксів у початкових класах має суто практичне значення — навчання учнів правильного вживання префіксів у мовленні.
Мета вивчення суфікса в початкових класах — розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:
суфікс — це частина слова, з допомогою якої утворюються нові слова;
суфікс — це частина слова, яка надає слову іншого смислового відтінку (вказує на ступінь розміру предмета, міру якості, передає ставлення до предмета);
суфікс завжди стоїть між коренем і закінченням, якщо ж у слові нульове закінчення, то суфікс стоїть після кореня;
— у слові може бути не один суфікс, а й два чи три.
У початкових класах діти знайомляться тільки з суфіксами із значенням пестливості, суфіксами, за допомогою яких утворюються назви людей за родом заняття, та суфіксами, з допомогою яких утворюються назви найуживаніших предметів побуту.
Робота над засвоєнням поняття суфікс починається із з’ясування значення зменшено-пестливих суфіксів.
При першому знайомстві з поняттям «суфікс» учитель спирається на конкретні уявлення дітей. Демонструючи предметну наочність або малюнки, учитель спрямовує школярів від порівняння предметів у дійсності до порівняння слів — назв цих предметів. Наприклад, учитель показує зображення великого прапора і дитячого прапорця, великого гриба і маленького. Діти роблять висновок, що поняття «малий» може передати не тільки слово малий, а й частинка слова.
- ець (прапор - прапорець), - ок (гриб – грибок).
Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець, грибок), утворилися саме за допомогою суфікса, приєднаного до кореня.
З терміном «суфікс» і його схематичним зображенням школярів знайомить учитель.
Подальша робота націлена на поглиблення уявлень учнів про словотворчу роль суфіксів. Так, діти на основі порівняння однокореневих слів (сир — сирник, чай — чайник, трактор — тракторист, телята — телятниця) переконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюються слова — назви предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після кореня.
Усвідомити роль суфікса в слові допомагає дітям порівняння його з префіксом. Аналіз за будовою слів типу друг - дружок і друг - недруг дає змогу зробити такий висновок: і префікс, і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс — після нього.
У початкових класах вивчення будови слова має на меті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забезпечує правильне користування ними в усному й писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:
I. На спостереження за роллю морфем у слові:
— розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення (дуб — дубок, літати — перелітати);
— порівняйте слова тракторист — трактористка, поясніть, як утворилося друге слово;
— поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (ліс — лісовий, синій — синька) і под.
II. На заміну морфем у слові:
— у поданих словах замініть суфікс -ик суфіксом -ищ (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?
— у словах: вийти, роз’єднати замініть префікс іншим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.
8
III. На добір слів:
— доберіть слова за поданими схемами:
— доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утворилися;
— у слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів.
Таким чином, у методиці визначилися основні принципи навчання будови слова і словотвору:
• урахування структури, семантики і значення значущих частин слова;
• установлення зв’язку з фонетикою, лексикологією, граматикою й орфографією;
• здійснення зв’язку з роботою над розвитком зв’язного мовлення.
З метою трансформації знань учнів в уміння й навички доцільно використовувати систему тренувальних вправ і завдань, як-от:
• випишіть із тексту або доберіть самостійно до запропонованого слова форми або
спільнокореневі слова;
• доберіть слова, що складаються з певної кількості морфем,
• визначте звуки, на які закінчується основа слова;
• визначте корені, в яких відбуваються звукові зміни (чергування);
• згрупуйте за спорідненістю слова з омонімічними коренями;
• доберіть антоніми, що відрізняються від поданих слів лише префіксами;
• доберіть слова з тим самим префіксом або суфіксом;
• доберіть слова з певним значенням (наприклад, назви мешканців міст), згрупуйте їх за
суфіксами;
• розподіліть слова за частинами з накресленням їх структурних схем або заповненням
таблиці;
• поясніть роль тих чи інших афіксів, наприклад, суфіксів пестливості або згрубілості тощо.
Відповідно до змісту виучуваного матеріалу вправи поділяються на:
Морфемні вправи, що розвивають в учнів уміння визначати структуру слова, передусім це такі вправи:
• знайдіть (випишіть, підкресліть) слова, що мають префікси, суфікси (або певну структуру);
• позначте графічно частини слова;
• доберіть слова з певними суфіксами тощо (або з певною структурою);
• виконайте графічний диктант (запис схеми, а не слова);
• згрупуйте слова за наявністю в них різних префіксів (суфіксів, закінчень тощо);
• розберіть слова за будовою;
• визначте, у якому зі слів префікс (суфікс тощо) не виділяється
Словотвірні вправи, що розвивають у школярів уміння встановлювати структурно-семантичні зв'язки й визначати спосіб творення слова, наприклад:
• визначте від якого слова й за допомогою яких засобів утворене певне слово;
• складіть ланцюжок спільнокореневих слів (у порядку їх творення);
• визначте спосіб творення слова; доберіть спільнокореневі слова до запропонованого слова.
— утворіть дієслова, добираючи префікси: - ходити.
Вивчення морфемної будови слова сприяє усвідомленню учнями зв’язку, який існує в мові між лексичним значенням слова і його морфемним складом.