3.6.6. Захворювання яєчок і їх оболонок

Водянка яєчка (гідроцеле) - це скупчення рідини між вісцеральним і парієтальним листком власної оболонки яєчка. У 7₃ хворих це захворювання вини­кає у дитячому віці. Воно може бути вродженим і набутим. Етіологічним фак­тором при набутих формах водянки є травма або хронічний запальний процес яєчка та його оболонки.

Клініка. У хворих виникає збільшення відповідної половини калитки, а при водянці обох яєчок - збільшення всієї калитки. Рідина, що скупчується в оболонках яєчка, прозора з жовтуватим відтінком, її кількість може сягати 1-2 л. При пальпації визначають неболючий еластичний утвір, при перкусії виявляють тупий звук. При проходженні пучка світла через калитку ця ділян­ка просвічується (діафаноскопія).

Лікування. Основним мето­дом лікування є операція. Спосіб Вінкельмана полягає у виділенні, розрізанні і наступному вивер­танні та зшиванні оболонок яєч­ка назовні кетгутовими швами (рис.3.6.9).

Рис. 3.6.9. Операція Вінкельмана:

а - початок операції; б - кінець операції.

За способом Бергмана парієтальний листок власне оболонки яєчка розсікають, потім розтягу­ють і повністю висікають, відсту­пивши від яєчка на 0,5-0,8 см. У післяопераційний період хворим призначають носіння суспензорію.

Варікоцеле

Варікоцеле - розвивається внаслідок розширення яєчкової вени (гроноподі­бне сплетіння, розташоване над яєчком) частіше з лівої сторони, внаслідок кла­панної недостатності або обструкції у місці впадіння її у ниркову вену. Збільшені варикозно розширені вени при пальпації визначаються у вигляді "комка з хро­баками" у верхній половині калитки. Такі вени збільшуються у вертикальному положенні хворого або при виконанні проби Вальсальви і спадаються в горизон­тальному положенні. Яєчко на ураженій стороні може бути зменшеним в роз­мірах. У цих хворих може бути безпліддя. Гострий початок варікоцеле у віці старше 40 років свідчить,- як правило, про пухлину нирки з інвазійним ростом.

Лікування. Вибором методу лікування є операція за Іванісевичем. На 2 см вище від лівої верхньої передньої клубової ості проводять горизонтальний розріз завдовжки 4-6 см і пошарово позаочеревинно доходять до глибокого кільця пахового каналу, знаходять яєчкову вену, відпрепаровують, перев'язують та перерізають. За методом Битка, паховим доступом відпрепаровують яєчкову вену і перев'язують її дистальний відділ. Одночасно відпрепаровують велику підшкірну вену і формують анастомоз між проксимальним кінцем яєчкової вени та великою підшкірною веною.

Запалення яєчка та придатка

Орхіт - запалення яєчка. Може виникати після травми і перенесеної інфек­ційної хвороби (скарлатини, грипу, туберкульозу та ін.).

Епідидиміт - запалення придатків яєчка. Етіологія така ж, як при орхітах. До­сить часто трапляється поєднане запалення яєчка та його придатка (орхоепідидиміт).

Клініка. Захворювання розпочинається з підвищення температури тіла до 39-40 °С і сильного болю в калитці. Шкіра на ній з боку запалення стає гіпере-мованою, набряклою. Пальпація яєчка або його придатка викликає сильний біль. Інколи захворювання супроводжується нагноєнням яєчка або його при­датка. Встановлення діагнозу, як правило, не викликає труднощів.

Лікування залежить від причини та виду збудника. Хворим з орхітом чи епіди­димітом призначають ліжковий режим. У перші дні місцево рекомендують холод, у наступні - зігрівальні компреси, теплові процедури (парафін, діатермію, УВЧ). Призначають антибіотики, сульфаніламіди. Пропонують носити суспензорій. При нагноєннях проводять розкриття гнійників, гемікастрацію (видалення яєчка).