Вимоги до структури і змісту

Після вивчення літературних джерел розробляється план курсової роботи(додаток Ж, Е), який відображає зміст роботи у вигляді ключових питань. План узгоджується з керівником.

Кількість питань й їх порядок визначається відповідно до теми курсової роботи. Але у будь якому випадку повинні бути такі розділи:

4

- вступ;

- зміст роботи;

- висновки і пропозиції;

- додатки;

- перелік літератури.

Вступ містить коротку характеристику теми роботи, стан дослі­джуваної проблеми і перспективи її розвитку з урахуванням сучасних вимог, обґрунтовується актуальність обраної теми, ставляться зав­дання, які передбачається вирішити.

Зміст роботи є основним розділом. У ньому відображаються нас­тупні питання: загальні теоретичні положення з теми дослідження, які складені на основі літературного огляду (дуже коротко, тільки у те­зисній формі); стан питання, що вивчається на конкретному підприєм­стві; дані спостережень, аналізу і досліджень; напрями удосконалення.

Висновки і пропозиції повинні бути логічним продовженням тео­ретичного і практичного матеріалів попередніх розділів. У даному розділі у короткому вигляді формулюють конкретні пропозиції, які направлені на усунення недоліків та удосконалення даного питання. Висновки і пропо­зиції є заключним розділом роботи, вони в значної мірі визначають якість роботи.

У додатки виносять великі таблиці, наприклад: меню підприємства, анкети тощо.

Рекомендації щодо оформлення та захисту курсової роботи

Курсова робота складається з пояснювальної записки. Пояснювальна записка може бути надрукованою (ком­п'ютерний варіант) або рукописною. Обсяг рукописного тексту скла­дає 30-40 сторінок, друкованого (через 1,5 інтервали, розмір шрифту Times New Roman - 14) 25-30 стор. Пояснювальна записка повинна бути прошитою і мати тверду обкладинку (папка із швидкозшивачем). Записка містить наступні елементи у такій послідовності:

- титульний аркуш;

- завдання;

- зміст;

- текст;

- перелік літератури;

- додатки.

Титульний аркуш оформлюється згідно з додатком Б.

Зміст є переліком розділів записки. Назви заголовків у змісті перераховуються у тій же послідовності і формулюванні, що і в тексті записки. Напроти кожного заголовка вказують тільки порядковий номер сторінки, на якій розміщений початок розділу. Слово «сторінка» або його скорочення не пишуть. Між за­кінченням тексту і номерам сторінки рекомендується ставити багатокрапки.

Текст пояснювальної записки має бути написаним на одній стороні стандартного білого аркуша (формату 210x297 мм - А 4) з дотриманням та­ких

5

розмірів поля: ліве - не менше 30 мм, праве - не менше 10 мм, верх­нє - не менше 15 мм (до номеру сторінки), нижнє - не менше 20 мм. Не допускається виділення поля будь-якими рамками. Текст роботи, заголовки, таблиці, рисунки, додатки мають бути написані чорнилом одного кольору. Окремі слова, формули, знаки, які вписуються в текст, мають бути того ж кольору і за насиченістю мінімально від­різнятися від основного тексту.

Терміни, що використовуються в тексті, мають відповідати загальноприйнятим в літературі. Слід уникати слів «я», «мною», краще використовувати знеособлені форми - «доцільно», «спостерігається», «в роботі пропонується», в окремих випадках можна вживати «нами одержано», «на наш погляд». У роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки.

При посиланні на літературні джерела вказують порядковий но­мер за списком використаної літератури в квадратних дужках, наприк­лад, [5].

Структурні елементи «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список літератури» не нумерують, їх назви і служать заголовками структурних елементів. Розділи нумеруються арабськими цифрами. Після номера розділу ставиться крапка, після назви розділу крапка не ставиться. Параграфи (підрозділи) нумеруються в межах кожного розділу, номер параграфа складається із номера розділу і номера самого параграфа, розділених крапкою. За необхідністю параграфи також можуть бути розбиті на пункти. У такому разі номер пункту означається додатковою цифрою, наприклад, 2.1.1, 2.1.2.

Всі сторінки мають бути пронумеровані арабськими цифрами . Титульний аркуш входить до загальної нумерації і вважається першою сторінкою, але номер сторінки на ньому не ставиться. Нумерації підлягають не лише сторінки основ­ного тексту, але й списку літератури і додатків.

Таблиці, розміщені в тексті роботи, нумеруються арабськими цифрами в межах розділу і обов'язково мають назву. Над правим верхнім кутом таблиці перед заголовком розміщують надпис «Таб­лиця» і вказують номер, що складається з номеру глави та поряд­кового номеру таблиці. Таблиці наводяться безпосередньо після текс­ту, де про них згадується вперше, або на наступній сторінці; на таб­лицю має бути посилання в тексті. Громіздкі таблиці краще роз­містити в додатках.

При переносі таблиці на наступну сторінку не повторюють повністю її макет, а замінюють назви граф цифрами. Над іншими частинами таблиці вказується «Продовження таблиці____» без пов­торення її повної назви.

Ілюстрації (малюнки, графіки, схеми) розміщують безпосередньо після тексту, в якому про них вперше згадується, або на наступній сторінці; на всі ілюстрації мають бути посилання. Назву розміщують під ілюстрацією; нумерацію здійснюють арабськими цифрами в межах розділу (наприклад, «Малюнок 3.3...» означає третю ілюстрацію в третьому розділі).

Графіки, схеми мають бути виконані акуратно і технічно грамотно.

Формули розміщують посередині рядка, слова, які зв'язують їх з текстом («де», «отже», «звідси», «знаходимо») - на початку рядка.

6

До списку літературних джерел включаються лише ті видання, які дійсно використовувались при написанні роботи. При побудові переліку літератури застосовується суцільна ну­мерація джерел. Назва джерела має наводитись мовою оригіналу, за алфавітом. Вимоги до оформлення переліку літератури дивись у до­датку В.

Додатки оформлюються як продовження основного тексту і роз­міщуються в тому ж порядку, у якому вони згадуються в тексті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки і мати заголовок. Над правим верхнім кутом над заголовком малими літерами з першої про­писної помішують слово «Додаток». Додатки позначаються послідов­но прописними буквами алфавіту за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д.). У додатках треба помістити масивні обсяги інформації, копії та ксерокопії відповідних темі курсової роботи документів.

Виконану та оформлену відповідно до вимог стандартів курсову роботу студент в установлений графіком строк здає керівникові, який у триденний термін перевіряє якість роботи і відповідність її змісту, вказаному у завданні. Під час перевірки пояснювальна записка попередньо оцінюється викладачем, повертаються студенту для ознайомлення з зауваженнями, які відмічаються у ре­цензії на зворотному аркуші завдання. Завершується рецензія виснов­ком про допущення курсової роботи до захисту.

До захисту студент повинен підготувати стислу доповідь на 7-10 хв., у якій визначається актуальність теми, викладається зміст роботи за наступною схемою: сучасний стан питання (недоліки, які виявлені в ході досліджень та аналізу), заходи, що пропонуються для усунення недоліків, основні результати досліджень, рекомендації. Під час до­повіді треба використовувати ілюстративний матеріал (план, схема), пояснюючи його зміст. Після доповіді студент відповідає на запитання членів комісії.

Захист курсової роботи проводиться згідно з графіком, затвердже­ним учбовою частиною на початку курсового проектування. Після захисту комісія обговорює загальну оцінку. До уваги береться якість виконання курсової роботи, вміння студента проводити, аналізу діяль­ності підприємства, пов'язувати теоретичні знання з практикою роботи закладів ресторанного господарства, якість відповідей на за­питання членів комісії, своєчасність виконання роботи. Загальну оцін­ку комісія виставляє у залікову книжку студента, у спеціальну ві­домість і на титульному аркуші пояснювальної записки.