Участь фельдшера й акушерки в диспансеризації онкологічних хворих

На сьогодні в Україні створена широка сітка онкологічної служби. Крім Київського та Харківського науково-дослідних інститутів онкології і рентгенології, функціонує більше 60 онкологічних закладів, 500 онкокабінетів. Для боротьби з раковими захворюваннями в світі створений Міжнародний проти­раковий комітет при ВООЗ.

Головною структурною ланкою протиракової служби є онкологічні диспансери. Вони здійснюють діагностику і лікування злоякісних пухлин, прово­дять облік онкологічних хворих та хворих з передраковими захворюваннями, а також займаються санітарно-освітньою роботою на своїй території.

Завданнями онкологічних кабінетів (відділень) є облік онкологічних хво­рих, диспансерне спостереження за ними, забезпечення їх відповідним лікуван­ням та організація різних заходів із профілактики і ранньої діагностики раку на території своєї діяльності. В обов'язки фельдшера (акушерки) ФАПу вхо­дить формування списків осіб, які підлягають профілактичним оглядам та здійснення планових профілактичних оглядів організованого населення з метою розпізнавання передусім передракових процесів і рану візуальних локалізацій (шкіра, губа, слизова порожнини рота, молочні залози, пряма кишка, жіночі статеві органи). Під час обстеження проводять огляд і пальпацію зазна­чених органів та зон регіонарного лімфовідтоку, а за наявності відповідних скарг (пронос, запор, домішки крові чи слизу в калі) - пальцеве дослідження прямої кишки. У жінок оглядають шийку матки у дзеркалах і беруть для цито­логічного дослідження матеріал із піхвової частини шийки та її каналу. Осіб, у яких виявлені або запідозрені патологічні зміни, направляють до лікаря на кон­сультацію і дообстеження та беруть на облік.

В онкокабінеті працює лікар і медична сестра, які відповідають за стан онкологічної служби у районі. В оглядовому кабінеті проводять обстеження усіх пацієнтів, старших 30 років, які звернулися в поліклініку з будь-якого приводу. Особливу увагу звертають у жінок - на стан молочних залоз, статевих органів, у чоловіків - на стан прямої кишки. Для скринінгу доклінічних форм раку ле­гень щороку усе доросле населення обстежують у флюорографічному кабінеті. Взагалі, існує три види профілактичних оглядів: 1) комплексні огляди, коли ви­являють не тільки передракові і ракові, але й хірургічні, терапевтичні, гінеко­логічні та ін. захворювання; 2) цільові огляди, коли спеціально виявляють перед­ракові захворювання і злоякісні пухлини; 3) індивідуальний профілактичний ог­ляд на рак, що проводиться онкологом у поліклініці або лікарем-куратором, до якого хворий звернувся з приводу іншого захворювання.

Слід пам'ятати, що при встановленні діагнозу онкологічного захворюван­ня краще "перестрахуватись" і помилитись (гіпердіагностика), ніж проявити самовпевненість і не запідозрити його (гіподіагностика). На кожного, вперше виявленого хворого із злоякісною пухлиною заводять форму №281. Це сигнально-оперативний документ, який протягом 3 днів необхідно надіслати в онкологічний диспансер. На кожного хворого, у якого виявлено злоякісну пухлину, у стаціонарі заповнюють "Виписку" - форму № 27-онко, яку теж надси­лають в онкодиспансер. На основі цих документів в онкодиспансері заводять "Контрольну карту диспансерного спостереження (онко)" (форма № ЗО), яка є основним первинним документом для обліку онкологічних хворих. Слід пам'ятати про обов'язковість оглядів пролікованих хворих у такі терміни: перший рік - один раз на три місяці; на другий і третій рік - один раз на півроку; почи­наючи з четвертого року - один раз на рік (протягом усього життя). Потребу­ють спостереження і особи, які мають доброякісні пухлини, але строки огляду у цих хворих індивідуальні і визначаються лікарем.

У випадках виявлення у хворих запущеної форми злоякісної пухлини складають протокол за формою № 027. Він складається у двох примірниках на хво­рих із візуальними формами захворювання (шкіра, ротова порожнина, язик, мо­лочна залоза, пряма кишка) III і IV стадій при всіх локалізаціях злоякісних пух­лин. Один примірник направляють в онкодиспансер, а другий - залишають в амбулаторній карті або карті стаціонарного хворого. По кожному запущеному випадку злоякісної пухлини проводять адміністративне розслідування.

Важливим питанням в онкологічних хворих є соціальна і трудова реабіліта­ція. У цьому разі участь фельдшера й акушерки є суттєвими. Від уваги до хво­рого і його близьких, від створення для них спокійного психологічного клімату залежить реабілітація хворого. Утримувати хворого вдома без достатнього обгрунтування та ізолювати його від суспільства недоцільно. У цьому випадку треба допомогти хворому повернутись у колектив, на свою роботу. У випад­ках втрати працездатності фельдшер, акушерка повинні допомогти оформити онкологічного хворого на своїй ділянці обслуговування на групу інвалідності. При цьому слід зазначити, що першу групу інвалідності призначають тільки тим хворим, які потребують за собою догляду (після великих і складних операцій або в інкурабельному стані). Призначення другої групи інвалідності дає право на звільнення хворого від роботи. Найбільш підходить для онкологічних хворих третя група інвалідності, оскільки надає право на працевлаштування.