2.5. Пухлини

2.5.1. Поняття про онкологію

Галузь медицини, що вивчає причини виникнення, перебіг пухлин, розробляє методи їх профілактики та лікування, називається онкологією (від грец. onkos

- пухлина і logos - наука). У свій час була пропозиція назвати вчення про пухлини канцерологією (лат. cancer - злоякісна пухлина). Інша назва - "рак"

- зумовлена з особливостями росту злоякісних пухлин (інфільтративний ріст -подібно щупальцям і клешням крабів, раків). В Україні щорічно реєструють 160 тис. нових випадків захворювання на рак (щодня 400 хворих!). З виявлених 160 тис. хворих протягом року помирає 100 тисяч. Слід зазначити, що рак, вияв­лений на ранніх стадіях свого розвитку, повністю виліковується сучасними ме­тодами. Але, на жаль, до 70% злоякісних пухлин виявляють у запущених стадіях. На сьогодні біологами доведено, що ріст злоякісної пухлини проходить 2/3 свого циклу (12-15 років) латентно (приховано), інколи маскуючись під іншою хворобою. У 80% випадків при своєчасному використанні ультразвукового, магнітно-ядерного, радіоімунологічного та інших методів діагностики можна виявити онкологічні захворювання ще на ранніх стадіях їх розвитку.

Пухлинний процес, причини виникнення

Пухлина (tumor, новоутворення, хвороба Петрова та ін.) - патологічний утвір, що розвивається без видимих причин шляхом неконтрольованого роз­множення різних клітин організму (автономний ріст), що відрізняються своєю будовою (поліморфізм) та особливістю росту (атипія клітин).

До останнього часу причини виникнення пухлин не встановлено. Серед існу­ючих точок зору не втратила свого значення теорія Р. Вірхова (1821-1902), який вважав, що причиною виникнення пухлин є постійна (або часткова) механічна травматизація різних органів (стравохід; кардіальний, вихідний відділ шлунка; пряма кишка, шийка матки та ін.), яка прискорює поділ клітин і на відповідному етапі може трансформуватися у пухлинний ріст. Д. Конгейм (1839-1884) додав, що не тільки різні механічні, а і хімічні подразники, діючи на "дрімаючі" ембріо­нальні клітини організму, які містять у собі високий енергетичний потенціал, стимулюють їх ріст та безконтрольне розмноження. На сьогодні, такий механізм розвитку можна розглядати у виникненні "дизембріональних" пухлин. "

Вперше про значення хімічних канцерогенів у виникненні пухлин описав у 1775 р. англійський хірург Персівал Потт (Percivall Pott), який звернув увагу на те, що найбільш часто рак мошонки виникає у трубочистів. Послідуючі дослідження показали, що вуглеводні, виділені з дьогтю, є канцерогенними речовинами, які здатні стимулювати появу пухлин. На сьогодні відомо, що дьоготь, скіпідар і креозот здатні викликати рак шкіри, горла і бронхів; бензол - гострий лейкоз.

Важливого значення у виникненні пухлин надають а, β, у-іонізуючим проме­ням, (рак щитоподібної залози, лейкози), ультрафіолетовому опроміненню (рак шкіри у представників білої раси, які проживають у тропічних країнах).

Важливе значення у виникненні пухлин має вірусна теорія Л.А. Зільбера (1894-1966), згідно з якою, віруси, що потрапили в клітини організму, виділя­ють спеціальний онкоген, який представляє собою фрагмент ДНК, що зумов­лює ненормальне розмноження і ріст клітин. Поряд з цим, з'явились відомості про те, що злоякісний ріст клітин виникає внаслідок активації власних прита­манних кожній людині онкогенів (протоонкогенів).

Самою останньою точкою зору виникнення пухлин вважають імунну те­орію, згідно якої в організмі людини постійно відбуваються різні мутації клітин, однак імунна система швидко ідентифікує "неправильні" клітини та знешко­джує їх. При порушеннях в імунній системі наступає те, що окремі такі кліти­ни не знешкоджуються, а стають причиною розвитку пухлин.

Відповідне значення у розвитку пухлин має спадковість. Так, рак товстої кишки, молочної залози частіше зустрічаються у кровних рідних. Певне зна­чення мають і географічні фактори. Так, рак шлунка частіше зустрічається у жителів Скандинавії, Ісландії, Японії, але рідко у Північній Америці. Низька частота раку передміхурової залози і молочної залози - в Японії та ін.

Однак на сьогодні, найбільше визнання отримала поліетіологічна точка зору на виникнення пухлин: а) вплив хімічних канцерогенних речовин (курін­ня, алкоголь, недоброякісна їжа та ін.); б) фізичних факторів (α, β і γ-промені, ультрафіолетове опромінення); в) генетичні фактори; г) онкогенні віруси та ін.

Класифікація пухлин

1. Залежно від характеру росту і поширення клітин в організмі розрізня­ють доброякісні та злоякісні пухлини.

2. За видом тканини вони можуть бути: епітеліальні, сполучнотканинні, м'язові, судинні, нервові та змішані.

3. За локалізацією: рак легень, шлунка, шкіри, печінки та ін.