3.1.11. Захворювання ротової порожнини і слинних залоз

Стоматит

Запалення слизової оболонки рота. Може виникати при інфекційних захво­рюваннях, низькому рівні гігієни зубів, алергії на хімічні речовини у зубній пасті, авітамінозах, тривалому прийомі антибіотиків (Candida albicaus).

Клініка, У хворих виникає біль при прийомі їжі, втрачається смак їжі. При огляді спостерігають гіперемію, набряк слизової оболонки, невеликі кровоточиві виразки з нерівними краями на яснах. У тяжких випадках може виникнути некроз слизової оболонки і флегмона порожнини рота. При кандидозному стоматиті на язику та слизовій оболонці щік з'являються білі плями. Вони можуть збільшува­тись і утворювати плівку, яка легко відокремлюється. У тяжких випадках кандидозне запалення може переходити на глотку, стравохід й викликати дисфагію.

Лікування. Призначають полоскання порожнини рота слабким розчином перманганату калію, 0,02 % розчином фурациліну, 0,02 % розчином хлоргекседину, розчином генціанвіолету. При грибковому стоматиті застосовують ністатин, леворин, амфотерацин, нізорал, дифлюкан.

Нома

Гнильний некроз слизової оболонки рота, щоки, губи, ясен називають номою або водяним раком. Виникає переважно у ослаблених осіб. Основною при­чиною виникнення цього процесу, на сьогодні, вважають анаеробну інфекцію.

Клініка. Спочатку виникає стоматит, потім утворюється інфільтрат, який швидко поширюється на оточуючі тканини. Ззовні на щоці з'являється синя пляма, згодом уражена ділянка тканин некротизується і випадає, внаслідок чого оголюються зуби, щелепа, підвищується температура тіла (до 40°С), виникає виражена інтоксикація.

Лікування. Призначають полоскання порожнини рота, антибіотики, сульфаніламідні препарати, протигангренозну сироватку, загально укріплюючу терапію.

Гострий паротит

Запалення привушних слюнних залоз. Спричиняється вірусами епідеміч­ного паротиту або інфекцією мигдаликів. Захворювання часто виникає після хірургічних операцій на черевній порожнині, якщо не приділяється належна увага гігієні зубів, часто ускладнює перебіг різних інфекційних захворювань.

Клініка. У хворих виникає біль в ділянці привушної залози, який посилюється при жуванні та розкритті рота, підвищується температура тіла (39-40 °С), з'яв­ляється головний біль, тахікардія. В ділянці привушної залози виникає при­пухлість, локальне підвищення температури, болючість при пальпації.

Лікування. Проводять часте полоскання рота 3 % розчином пероксиду вод­ню, 3 % розчином борної кислоти. Для покращення слиновиділення призначають 1 % розчин пілокарпіну по 3-5 крапель на день. На ранніх стадіях захворювання застосовують зігрівальні напівспиртові компреси, солюкс, УВЧ-терапію, при­значають антибіотики, сульфаніламідні препарати. У тяжких випадках приміняють антиферментні препарати: гордокс (300 000-500 000 ОД на добу), контрі-кал (25 000-50 000 ОД на добу) і ін. При нагноєнні проводять розкриття гнійника.

Пухлини слизової оболонки порожнини рота та язика

Понад 50 % злоякісних пухлин рота припадає на рак язика, 20 % становлять пухлини дна порожнини рота. Рідше уражається слизова оболонка твердого та м'якого піднебіння, щік, верхньої і нижньої щелеп. У розвитку раку мають зна­чення хронічні травми слизової оболонки рота і язика, куріння і жування тютю­ну, погано підібрані протези і ін. Рак може розвиватись на місці лейкоплакії (біляста ділянка слизової оболонки), лейкокератозу (розростання плоского епітелію), па­піломатозу (сосочкові розростання сполучної тканини, вкриті багатошаровим плоским епітелієм), на хронічних виразках, тріщинах та ін.

Клініка. У хворих виникає біль при прийомі їжі, часті кровотечі, слиноте­ча, неприємний запах з рота. Швидко уражаються підщелепні та шийні лімфа­тичні вузли. За зовнішнім виглядом рак слизової оьолонки рота та язика може бути грибовидної (екзофітна форма) або виразкової форми. Ракова виразка має щільні краї і дно і швидко збільшується в розмірах. Діагноз встановлюєть­ся при огляді порожнини рота. В сумнівних випадках проводять біопсію, цито­логічне і гістологічне дослідження. Класифікація раку слизової оболонки рота і язика за стадіями TNM така ж, як і при раку нижньої губи.

Лікування. Найкращі результати дає комбінований метод. У 1-11 стадіях (Т_1-2N₀M₀) проводять передопераційну променеву терапію, через 2-3 тижні - ре­зекцію язика, ще через 2-3 тижні - видалення регіонарних лімфатичних вузлів. У 111 стадії (Т₃N_0-1M₀) показані променева терапія первинного вогнища і видалення регіонарних лімфатичних вузлів. У випадках задавненої хвороби (1У стадія) ліку­вання має симптоматичний індивідуальний характер, часто стосують дистан­ційну гамматерапію. В комплекс лікування входить також поліхіміотерапія з використанням метотрексату, адріобласту, блеоміцину, цистпластину.