
Характеристика найпоширеніших речовин, що забруднюють довкілля
СО – чадний газ. Газоподібні речовина без кольору і запаху. Утворюється внаслідок неповного згорання органічних речовин – кам’яного вугілля, газу, деревини, нафти, бензину. Утворює стійку сполуку з гемоглобіном, позбавляючи еритроцити здатності транспортувати кисень. Це викликає кисневе голодування тканин, головний біль, нудоту, шум у вухах, параліч дихальних шляхів і смерть. Основні джерела: опалювальні системи будинків, вихлопні гази автомобілів, промисловість.
СО2 – оксид карбону (ІV), вуглекислий газ. Безбарвний, без запаху. В атмофсері 0,036%. У великих дозах спричиняє втрату свідомості та смерть. За останні 100 років його вміст в атмосфері зріс на 14%. Осн. причини – спалювання органічного палива, вирубування лісів.
SO2 – оксид сульфуру (ІV). При сполученні з водою утворює кислоту. Може проникати глибоко в дихальні шляхи, де спричиняє опіки. У рослин викликає відмирання хлорофілу. Руйнує метали, кольорове скло, фарби, текстиль, папір, шкіру. Основні джерела: горючі корисні копалини, переважно кам’яне вугілля.
Оксиди нітрогену. Подразнюють органи дихання, з водою утворюють азотну та азотисту кислоти. NO – викликає набряк мозку, NO2 – роз’їдає слизові оболонки. Джерела: вихлопні гази автомобілів, ТЕС, хімічна промисловість. При взаємодії з вуглеводнями на світлі може утворювати фотохімічний смог.
Азбест – канцерогенний (рак плеври, черевної порожнини, легенів, особливо у курців).
Органічні сполуки:
Бензпірен – канцерогенний. Джерела: вихлопні гази автомобілів, ТЕС, спалювання листя.
Фенол. При попаданні на шкіру фенол викликає хворобливі опіки. Пари отруйні.
Формальдегід – утворюється при згоранні органічного палива або як компонент фотохімічного смогу. Входить до складу багатьох пластмас. Негативно впливає на генетичний матеріал, репродуктивні органи, дихальні шляхи, очі, шкіру. Сильний вплив на нервову систему. Канцероген.
Пил – завислі у повітрі дрібні частинки. Найшкідливіші компоненти: маиш’як, берилій, кадмій, нікель, свинець, селен, хром, ртуть, ванадій, азбест. Джерела: ТЕС, котельні, печі, виробництво будівельних матеріалів, гірничо-добувна промисловість, металургія.
Свинець – важкий метал. Викликає втому, недокрів’я, кишкові коліки, блідність шкіри, захворювання зубів, порушення репродуктивної функції. Основне джерело – автомобілі. Органічні сполуки свинцю надходять в організм людини крізь шкіру, слизові оболонки, з водою та їжею, а неорганічні — дихальними шляхами. Сьогодні житель великого міста щодня вдихає близько 20 м3 повітря з вихлопними газами, до компонентів яких належить свинець, отримує його з їжею (до 45 мкг), і в організмі затримується до 16 мкг свинцю, котрий проникає в кров і розподіляється в кістках (до 90 %), печінці й нирках. Іноді загальна кількість свинцю в організмі городянина становить 0,5 г і більше, тоді як його ГДК в крові — 50—100 мкг/100 мл.
Кадмій – захворювання опорно-рухової системи, деформація скелету, ламкість кісток, ураження нирок. Захворювання ітай-ітай у Японії (рис із вмістом кадмію, що перевищував норму у 10 разів. Цей рис вирощувався неподалік гірничодобувного комбінату, який сильно забруднював околиці відходами з умістом кадмію.). За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у наш час у США щодоби в організм дорослої людини потрапляє майже 50—60 мкг кадмію, у Швеції — 15—20, в Японії — до 80 мкг. Рятує лише те, що основна маса кадмію виводиться з організму дуже швидко, а залишається всього близько 2 мкг (за добу). Підвищений уміст кадмію спостерігається в морських фосфоритах, морських рослинах і кістках риб, у деяких поліметалічних рудах. Нагромаджується він у золі під час спалювання сміття на звалищах.
Ртуть (Нg) — високотоксична речовина, особливо ртутьорганічні сполуки — метилртуть, етилртуть та ін. В довкілля потрапляє з відпрацьованих люмінесцентних ламп, батарейок тощо.