2. Теплові втрати приміщень

Теплова потужність опалювальних приладів Q_о Вт, системи опалення будівлі визначається на основі балансу приміщення

(21.3)

де Q_втр - теплові втрати приміщення, Вт;

Q_над - теплові надходження до приміщення, Вт.

У будівлях, спорудах і приміщеннях з постійним тепловим режимом протягом опалювального періоду для підтримання внутрішньої температури на заданому рівні зіставляються тепловтрати і теплонадходження в розрахунковому сталому режимі, коли можливий найбільший дефіцит теплоти. У виробничих будівлях тепловий баланс виконується з урахуванням інтервалу технологічного циклу з мінімальним рівнем теплонадходжень. У житлових будинках враховуються побутові тепловиділення. Для розрахунку громадських будівель приймають, що в приміщеннях немає людей, відсутнє штучне освітлення та інші джерела теплоти.

Тепловтрати в приміщенні в загальному вигляді складаються з: тепловтрат через огороджувальні конструкції (стіни, вікна, двері, стелю, підлогу) Q_огр; теплових витрат на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить до приміщення через вікна, двері, ворота чи нещільності будівельних конструкцій, Q_в або при надходженні повітря для потреб вентиляції з пониженою температурою порівняно з температурою приміщення, Q_вент нагрівання матеріалів, обладнання, транспорту, що надходить до приміщення зовні, Q_мат; тепловтрат внаслідок випаровування рідини та інших ендотермічних технологічних процесів, Q_mex

(21.4)

Теплові втрати приміщення через огородження складаються з тепловтрат кожної будівельної огороджувальної конструкції приміщення, які визначаються за формулою:

(21.5)

Де F – площа поверхні огороджувальної конструкції, м²

R₀ – опір теплопередачі огородження, м²К/Вт

Опір теплопередачі огородження R розраховується для огороджувальної поверхні за такою формулою:

(21.6)

де R_k - термічний опір огороджувальної конструкції, (м²К)/Вт;

α_в і α_з, - коефіцієнти теплообміну на внутрішній і зовнішній поверхні огороджень, Вт/(м² К).

Теплові витрати на нагрівання зовнішнього повітря визначаються виходячи із потреби забезпечення підігрівання опалювальними приладами зовнішнього повітря в обсязі однократного повітрообміну за годину за такою формулою:

(21.7)

де F_п - площа підлоги приміщення, м²;

h - відстань від підлоги до стелі, але не більше 3,5.

Приміщення, вентиляція яких перевищує однократний повітрообмін за годину, повинні, як правило, проектуватись з припливною вентиляцією.

Для приміщень громадських будівель з вікнами, які закрива­ються герметично, рекомендується брати Q_в = 0 за умови, що в них безперервно протягом робочого часу буде працювати система припливної вентиляції підігрітим повітрям.

Утрати теплоти на нагрівання зовнішнього повітря, яке проникає у вхідні вестибюлі (холи) через зовнішні двері в холодний час року при відсутності повітряно-теплових завіс та одному вхідному тамбурі, слід розраховувати за такою формулою:

(21.8)

де Н - висота будівлі від низу вхідної двері до перекриття сходової клітки, м;

р - кількість людей, які знаходяться в будівлі.