1. Загальні відомості

Процеси сушіння широко застосовують у сільськогосподарській та харчовій технології для зневоднення різноманітних вологих матеріалів (твердих, пастоподібних. рідких) на різних стадіях їх переробки (сировина, напівфабрикати, готові вироби).

Вологу з матеріалів можна видалити різними способами:

1) механічним: вологу відтискують у пресах або в центрифугах

2)фізико-хімічним: застосування вологовідбірних засобів (використовується переважно в лабораторній практиці). Зневоднювальними засобами є сірчана кислота, хлористий кальцій, силікагель.

3) тепловим: волога випаровується з поверхні матеріалу і дифундує в навколишнє повітря, же виносить вологу із сушарки.

Сушіння – 1. термічний процес видалення вологи з матеріалів внаслідок її випаровування і дифузії.2. сумісний тепловий і дифузійний процес, при якому волога дифундує із середніх шарів матеріалу до його поверхні, переходить крізь иримежову плівку, а потім дифундує всередину газової фази, виносячи при цьому з матеріалу значну кількість теплової енергії.

Види сушіння:

а) природне: відбувається на відкритому повітрі без шучного нагрівання і відведення сушильного агента (повітря).

б) штучне: сушіння нагрітим сушильним агентом (нагріте повітря, димові гази), який після поглинання ним вологи з матеріалу відводять за допомогою спеціальних витяжних пристроїв (вентиляторів).

Методи штучного сушіння:

1. Конвективне сушіння. характеризується безпосереднім контактом матеріалу з потоком нагрітого газу (повітря, димових газів). Волога випаровується за допомогою теплоти нагрітого газу, який одночасно поглинає і виносить із сушарки угворену водяну пару.

2. Високочастотне сушіння. Товстолистові матеріали, а також деякі плоди, якщо треба зберегти їхню форму, сушать у полі струмів високої частоти.

3. Сублімаційне сушіння. волога із матеріалу в замороженому стані переходить у парову фазу, минувши рідку (сублімує). Процес здійснюється в глибокому вакуумі (для дуже термочктливих матеріалів)

Вологість

Маса пари в 1 м³ вологого повітря дорівнює густині пари р_п при парціальному тиску пари р_п і називається абсолютною вологістю повітря.

Відношення дійсної абсолютної вологості пари р_п до максимально можливої абсолютної вологості р^н_п при тій же температурі (тобто до р^н_п для насиченого вологого повітря), називають відносною вологістю

Значення відносної вологості φ може змінюватися від 0 для абсолютно сухого повітря до 1 (або 100 %) для насиченого повітря.

Вологість повітря вимірюють гігрометром.

Вологовміст - маса водяної пари, яка міститься у вологому повітрі, віднесену до 1 кг сухого повітря. Вологовміст по­значають через х, коли масу пари беруть у кілограмах, або через d, ко­ли масу пари виражають у грамах. Оскільки об'єми пари і сухого по­вітря однакові, вологовміст можна виразити відношенням їхніх густин:

Ступінь сухості - називають масову долю сухої пари, що знаходиться в масі 1 кг вологої пари. (Кількість одержаного пару і залишку води

m_п = m ∙ x = кг m_в = m ∙ (1 – x) = кг)