Основні висновки:

Енергозбереження - це діяльність організаційна, наукова, практична, інформаційна, яка спрямована на раціональне використання та економічне витрачання первинної та перетворення енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і які реалізуються з використанням технічних, економічних та правових методів. Як тільки Україна стала самостійною державою, питання енергозбереження стало одним із найважливішим питань економіки. Перспективним напрямком енергозберігаючої політики є застосування біоенергетики та вітроенергетичних установок

Контрольні питання:

1. Пояснити необхідність володіння знаннями шляхів енергозбереження в сучасні й теплотехніці

2. Пояснити сучасні шляхи енергозбереження

Домашнє завдання:

1. Повторення матеріалу теми за конспектом.

Прочитати:

[1] c. 286-329.

Тема №19

ВЕНТИЛЯЦІЯ ТВАРИННИЦЬКИХ ФЕРМ

План

1. Загальні відомості

2. Принципові схеми систем вентиляції

3. Кондиціонування повітря

1. Загальні відомості

У сільському господарстві виробничі процеси супроводжуються виділенням у повітря приміщень шкідливих речовин: газів, парів, надлишків теплоти і вологи. Джерелами парів і газів є різні технологічні процеси. Люди, тварини і птиця, що знаходяться в приміщеннях, виділяють вуглекислоту та інші гази. Джерело теплонадходження - люди, тварини і птиця, сонячна радіація, технологічне устаткування та ін. Теплота від джерел надходить у приміщення конвекцією і випромінюванням. Ці теплонадходження називають теплонадходженнями явної теплоти, тому що вони приводять до підвищення температури повітря в приміщенні. Теплонадходження в повітря приміщення у вигляді пари називають надходженнями прихованої теплоти, тому що, збільшуючи ентальпію повітря, вони не змінюють його температуру. Сумарні теплонадходження, що включають усі види надходження теплоти, називають повною теплотою.

Надлишковою теплотою називають різницю сумарних тепловтрат приміщення. Розрізняють явну і повну (явну і приховану) надлишкову теплоту. Якщо теплонадходження менше тепловтрат, то різниця цих величин називається теплонестачею. У цьому випадку система об'єднують функції вентиляції й опалення.

Наявність у приміщенні надлишків теплоти, вологи і шкідливих газів негативно позначається на здоров'ї й фізіологічному стані людей і іварин, впливає на їхню продуктивність, призводить до зниження приросту маси тварин. Зміною складу і властивостей навколишнього середовища можна певним чином впливати на організм тварини, забезпечити умови для високої його продуктивності.

Для підтримки в приміщеннях оптимальних параметрів повітряного середовища, що задовольняють санітарно-гігієнічним вимогам, улаштовують вентиляцію. Вентиляцією називають сукупність заходів і пристроїв, що забезпечують розрахунковий повітрообмін у приміщеннях житлових, громадських і виробничих будівель. Вентиляційна система - це сукупність пристроїв для обробки, транспортування, подачі і видалення повітря.

За призначенням системи вентиляції бувають припливні і витяжні, що забезпечують загальнообмінну чи місцеву вентиляцію. Системи вентиляції, що подають повітря в приміщення, називають припливними, а ті, що видаляють забруднене повітря з приміщення, - витяжними. Вентиляцію називають загальнообмінною, якщо вентилюється все приміщення або його робоча зона. Місцева вентиляція забезпечує видалення повітря безпосередньо від устаткування - джерела шкідливих виділень - або подачу повітря в яку-небудь визначену частину приміщення.

За способом створення руху повітря розрізняють системи з природною і примусовою вентиляцією. У першому випадку повітря надходить у приміщення і видаляється з нього внаслідок різниці густини повітря всередині приміщення і назовні, а також під впливом вітру. Природну вентиляцію поділяють на безканальну і канальну.

Безканальна вентиляція здійснюється через вікна, фрамуги, кватирки і стінові прорізи. Вона найпростіша, але малорегульована. Досконаліша канальна вентиляція, при якій приплив свіжого і відведення забрудненого повітря здійснюють через канали, обладнані регулюючими заслінками. Найефективніша примусова вентиляція (з механічним спонуканням), в якій рух повітря створюється за допомогою вентиляторів, що працюють у режимі нагнітання (припливні системи) чи розрідження (витяжні системи).

За характером розподілу припливного повітря розрізняють механічні системи вентиляції з розосередженою і зосередженою подачею. У першому випадку повітря подають у приміщення за допомогою повітропроводів, що рівномірно розміщені всередині приміщення та мають отвори; у другому - повітря нагнітають у приміщення у вигляді струменів.