2. Тепловий баланс котла

Під час згоряння палива в котельній установці виникають перетворення хімічної енергії палива у теплову. Частина її перетворюється у корисну продукцію - пар, друга частина втрачається. Ефективність використання теплоти у котельному агрегаті визначається тепловим балансом.

Тепловий баланс котельного агрегату - це рівняння між кількістю підведеної теплоти і сумою корисно використаної та втраченої теплоти.

Зручно користуватися рівнянням відповідних значень питомих кількостей теплоти у відсотках, позначивши:

(16.1)

де

- питома корисно використана теплота, 80-92%;

питомі втрати теплоти з газами, що відходять, 15-20%;
питомі втрати теплоти від хімічного недопалення, 1,3-1,7%;
питомі втрати теплоти від механічного недопалення, 2-12%;
питомі втрати теплоти в навколишнє середовище, 1,2-3,0%;

3. Теплогенератори.

Призначені для повітряного опалення і вентиляції тваринницьких: і будівель, теплиць, ремонтних майстерень, гаражів і інших приміщень де відсутн центральне теплопостачання. Теплогенератори також використовують для вентиляції повітрям дзеркал, сгна, для просушк будівель при внутрішніх ремонтних работах.

Теплогенератори працюють та природньому газів, часі, дизельному і пічному паливі

Схема теплогенератора ТГ-2,5А показана на рис. 61. Теплогенератор має циліндричний корпус 4, виготовлений з жаростійкої нержавіючої сталі. Всередині корпуса розміщаються димохід, теплообмінник З, головний вентилятор 1 з електродвигуном і кожухом. Теплообмінник 3 має камеру згоряння і ребристий радіатор із вставками, призначеними для уповільнення тяги. До корпуса 4 прикріплена форсунка 6, паливний відстійник 7, станція керування 9 і датчик системи автоматики 5.

Теплогенератор ТГ-2,5А - це цілком автоматизована тепло- генеруюча установка для нагрівання повітря продуктами згоряння палива в поверхневому теплообміннику. Головний осьовий вентилятор подає холодне повітря в теплообмінник 5, при цьому продуктивність вентилятора регулюється зміною кута повороту лопат. Нагріте повітря з теплообмінника З направляється до споживача. Форсунка б служить для розпилювання палива, що подається під тиском 0,98-1,37 МПа через магнітний клапан у розпилювач. Потік палива, що проходить через розпилювач, набуває обертально-вихрового руху і надходить у камеру згоряння теплогенератора.

Повітряному потокові, що подається відцентровим вентилятором, перед надходженням у камеру згоряння завихрювачем надається так само обертально-вихровий рух, але протилежного напрямку порівняно з розпиленим паливом. Продукти згоряння палива проходять між вставками і ребрами теплообмінника, передають їм свою теплоту і через димохід 2 виходять назовні.

Водонагрівники призначені для нагрівання води на тваринницьких фермах з невеликою витратою гарячої води, для яких не вигідно встановлювати теплотехнічне устаткування з високою продуктивністю.

На фермах найбільш поширені електричні водонагрівники —автоматично діючі прилади, що від'єднують нагрівальні елементи від; електричної мережі при досягненні встановленої температури і вмикають їх при зниженні температури води. Автоматичність дії водонагрівників здійснюється за допомогою температурного реле, що складається з біметалевої спіралі і ртутного перемикача. Діє температурне реле так. При досягненні встановленої температури води біметалева спіраль скручується і повертає ртутний перемикач, який, роз'єднує електричне коло і вимикає магнітний пускач; при зниженні температури на 10—12° С відбувається зворотна дія ртутний перемикач під'єднуе електричне коло і знову вмикає нагрівальні елементи.

Температурне реле може бути встановлене на нагрівання води до будь-якої заданої температури в межах до 90° С.

Нагрівальні пристрої складаються з трьох нагрівальних елементів,.' закріплених на одному фланці. Окремий елемент складається з ізольованого осердя з каналами, в які закладена нагрівальна спіраль осердя набране з окремих ізоляторів, нанизаних на загальний стержень. Нагрівальна спіраль зроблена з ніхромового дроту діаметром 1 мм і довжиною 18 м.

Водонагрівник електричний ВЭТ-200 (рис. 62) складається з внутрішнього стального циліндра 6 з сферичними днищами, кожуха 7 з кришкою 10, теплоізоляційного шару 8, нагрівного пристрою 1, температурного реле 5, термометра 11, водопідвідної магістралі з вентилем 3 і зворотним клапаном 4, шлангів 9, зливного крана 1 і трубопроводу 12 для забору гарячої води. Водонагрівник приєднують до водопровідної мережі тиском не більш як 3 бар через вентиль 3. Звідси вода, пройшовши зворотний клапан, надходить до внутрішнього циліндра, який під час роботи повинен бути заповнений водою.