2. Паливо-енергетичні ресурси Ураїни

Па́ливно-енергети́чні ресу́рси Украї́ни - сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.

У межах території України виділяються 4 нафтогазоносні провінції, які складаються з 11 областей і 35 нафтогазоносних перспективних районів. У подальшому розглядаються три нафтогазоносні регіони:

• Східний (Дніпровсько-Допецька западина і північно-західна частина Донбасу),

• Західний (Волино-Подільська плита, Прикарпаття, Карпати і Закарпаття)

• Південний (Причорномор'я, Крим та у межах виняткової (морської) економічної зони Чорного та Азовського морів).

Державним балансом України враховано запаси нафти, газу і газового конденсату за 323 родовищами.

Величина щорічного видобутку вуглеводнів за останні роки в середньому становила 4 млн. тонн нафти з конденсатом і 18 млрд. м³ газу, що дорівнює відповідно 10 і 20% споживаних країною.

Характеристика запасів

Запаси вугілля становлять 95,4% від загального обсягу запасів органічного палива в Україні.

Таким чином, рівень реалізації ресурсів становить 40,9%. Залишкові нерозвідані ресурси, які є базою розвитку геологорозвідувальних робіт і нафтогазовидобутку у наступні роки, становлять 4 980 млн. тонн умовного палива (нафта з конденсатом — 1 133,5 млн. тонн і 3 846,4 млрд.м3 газу).

3. Характеристики гідравліки як науки та її значення

Гідравліка - наука про закони руху та рівноваги рідини і способи використання цих законів для розв'язування інженерних задач. Ця дисципліна пов'язана з такими галузями народного господарства: гідромеліорація, гідроенергетика, водопостачання і каналізація, а також суднобудування та гідромашинобудування.

Гідравліка, базуючись на таких науках, як вища математика, фізика, теоретична механіка, опір матеріалів, у свою чергу служить базою для проектування турбін, насосів, гідродинамічних передач, гідравлічних приводів та інших гідравлічних машин, гідро- пневмотранспорту, здійснення водопостачання, каналізації, зрошування і осушування. Майже у всіх галузях техніки використовуються гідравлічні пристрої, основані на використанні законів гідравліки.

Сучасна гідравліка - це технічна (прикладна) наука, що вивчає закони спокою та руху рідини і розробляє методи їх використання в інженерній практиці. Гідравліка - це механіка рідкого тіла. Предметом гідравліки служать рідини і діючі для них закони. Під терміном рідини маємо на увазі не тільки крапельні рідини (вода, бензин, нафта, спирт тощо), але й гази, якщо їх стисливістю можна знехтувати.

Такий широкий зміст поняття рідина обумовлено тим, що багато гідравлічних процесів у крапельних рідинах і газах відбуваються з дозвуковими швидкостями.

Гідравліка поділяється на дві частини: гідростатику та гідродинаміку. Гідростатика вивчає механічні властивості, закони рівноваги рідин, сили їх взаємодії з огороджуючими поверхнями. Гідродинаміка вивчає рідини в русі, а також рух твердих тіл у нерухомій рідині. ІІри цьому головним є питання динамічної взаємодії рідини і контактуючих з нею поверхонь. Наукову базу сучасної гідравліки складають загальні закони фізики, особливо теоретичної механіки, а також закони М. Ломоносова про збереження матерії й Руху. Найважливіший принцип гідравліки - принцип неперервності Еклера: такі гідравлічні характеристики як густина, тиск, кількість руху, кінетична енергія тощо виражаються у вигляді функціональних залежностей, що не мають у досліджуваних об'ємах рідини розривів неперервності. Такі уявлення про рідину, як про суцільне середовище, звільняють нас від розгляду складних молекулярних рухів, дозволяють одержати сумарний ефект механічної взаємодії її з твердими тілами, використовуючи потужний апарат математичного аналізу неперервних функцій.

Отже, метод гідравліки - це сукупність теоретичних і експериментальних способів дослідження гідравлічних явищ.