- •Модуль самостійної роботи № 2
- •Модуль самостійної роботи № 3
- •Модуль самостійної роботи № 4
- •Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову. Основні граматичні поняття. Морфологія. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові
- •Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з одного лексико-граматичного розряду до іншого
- •Граматичні категорії іменника
- •Маскулізми
- •Фемінативи
- •Граматичні категорії іменника
- •Проблема статусу кличного відмінка в українському мовознавстві
- •Спадкоємність системи флексій кличного відмінка
- •Словозміна іменників. Розмежування варіантів відмінкових форм
- •I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
- •II. У якому рядку не всі іменники належать до м'якої групи і відміни?
- •Iіі. Які іменники української мови стоять поза відмінами?
- •Невідмінювані іменники. Іменники з ознаками прикметникової парадигми
- •Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.
- •Назвіть приклади неправильної відмінкової форми прізвищ.
- •Виберіть правильні твердження.
- •У якому рядку всі іменники іншомовного походження належать до жіночого роду?
- •Виберіть правильні варіанти вживання абревіатур.
- •Визначте рядки, у яких подано правильне узгодження іменника з прикметником у категорії роду.
- •Розбір іменника як частини мови /за схемою/
- •Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Форми прикметників. Творення ступенів порівняння прикметників
- •I. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?
- •II. У якому рядку не всі прикметники належать до одного розряду?
- •Iіi. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?
- •V. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівняння у всіх прикметників відбуваються звукові зміни приголосних основи г, ж, з у сполученні з суфіксом -ш-?
- •VI. У якому рядку до складу словосполучень входять якісні прикметники в короткій формі?
- •VII. У якому рядку всі прикметники творять вищий, найвищий ступені порівняння від інших основ?
- •Відмінювання прикметників. Розбір прикметника як частини мови (за схемою)
- •Vіі. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь (я. Гоян).
- •Числівник як частина мови. Граматичні категорії та функційні розряди числівників
- •I. У якому рядку всі числівники — кількісні?
- •II. У якому рядку всі числівники - порядкові?
- •Відмінювання різних розрядів числівників. Наголос у числівниках. Розбір числівника як частини мови /за схемою/
- •Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників та їх граматичні категорії
- •I. У рядку якому всі наведені слова є займенниками?
- •II. У якому рядку всі займенники належать до розряду неозначених?
- •Відмінювання займенників. Розбір займенника як частини мови /за схемою/. Модульна контрольна робота: диктант і граматичне завдання
- •Специфічні випадки функціювання займенників. Явище прономіналізації. Аналіз контрольної роботи
- •Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова. Типи дієслівних основ. Класи дієслів. Поділ дієслів на дієвідміни
- •Категорія виду дієслів. Утворення форм доконаного і недоконаного виду. Категорія перехідності-неперехідності дієслів. Категорія стану
- •Категорія часу та роду дієслова
- •Категорія способу дієслова. Словотвір дієслів
- •Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника. Творення дієприкметників, їх відмінювання та написання
- •Прислівник як частина мови. Розряди за значенням. Морфологічний склад та написання
- •1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням міри та ступеня дії, ознаки?
- •Прийменник як частина мови. Уживання прийменників
- •Сполучник як службова частина мови. Розряди сполучників та їх морфологічний склад
- •Частка як службова частина мови
- •Частки не і ні з різними частинами мови
- •Вигуки та звуконаслідувальні слова. Групи вигуків за значенням
Категорія способу дієслова. Словотвір дієслів
Контрольні питання
1. Розкрийте модальну суть категорії способу.
2. Що означають дієслова дійсного, умовного та наказового способу?
3. Назвіть способи й засоби вираження умовного та наказового способу.
4. Як змінюються дієслова дійсного, умовного та наказового способу?
5. Який зв’язок категорії способу дієслова з категорією часу? Чи мають дієслова умовного й наказового способу часові форми?
6. Що є обов’язковим компонентом форм умовного способу? Чому в дієсловах умовного способу немає особових закінчень?
7. Чи від усіх дієслів можливі форми наказового способу? Проілюструйте прикладами.
8. Чому дієслова в неозначеній формі не належать до жодного способу? Наведіть приклади вживання інфінітива в значенні умовного й наказового способу.
9. З’ясуйте значення спонукального й бажального способу (?) дієслів.
10. Доведіть, що дієслова одного способу можуть уживатися в значенні іншого. Проілюструйте прикладами.
Практичні завдання
Визначте спосіб творення дієслів:
1. принести, сказати, забрати, написати.
2. вечеряти, білити, зимувати, вищати.
3. згустити, усиновити, подвоїти.
Якими способами творяться дієслова? Дібрати по 15 дієслів, що утворились:
1. Префіксальним способом.
2. Суфіксальним способом.
3. Префіксально-суфіксальним способом.
4. Дієслова, що мають два чи три префікси.
5. Дієслова з коренями, які не мають жодного голосного.
Усно замініть кожне словосполучення дієсловом, утвореним префіксально-суфіксальним способом.
1. Робити нешкідливим.
2. Усувати відчуття болю.
3. Зробити досконалішим.
4. Час від часу стукати по чому-небудь.
5. Супроводжувати якусь дію тупанням ногою.
Утворити від поданих дієслів форми наказового, спонукального, умовного способів:
Обґрунтовувати, обґрунтувати, берегти, зберегти, досліджувати, плекати, гаптувати, сміятися, переплітати, шанувати, проводжати, спокутувати.
Випишіть у дві колонки дієслова: 1) в наказовому способі; 2) в дійсному способі.
Озеленимо, сточіть, кричіть, навчить, летімо, збережімо, зворушить, навчіть, лящить, зворушіть, узагальнимо, зачепить, сушіть, озеленімо, зліпіть, вивчімо, сточить, скажімо, запишіть, вивчимо.
Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення прислів'я: «Перш ніж шити...».
Дієслова поставте в наказовому способі в 2-й особі однини і запишіть у дві колонки: 1) з ь на кінці; 2) без ь на кінці.
Збільшити, перевірити, входити, стати, озвучити, підставити, вдарити, попередити, передбачити, ужалити, вимітити, насипати, плавити, звузити, відрізати, зважити, переглянути.
Ключ. У словах підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову І. С. Тургенєва: «Вартий жалю той...».
Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІІ модуль
Практичне заняття № 5