Категорія виду дієслів. Утворення форм доконаного і недоконаного виду. Категорія перехідності-неперехідності дієслів. Категорія стану

Практичні завдання

1. Розкажіть про яку-небудь подію у Вашому житті. Визначте вид, час і стан дієслів, засоби вираження цих граматичних категорій.

2. Утворіть префіксальним способом від дієслів недоконаного виду дієслова доконаного виду. Виділіть префікси.

Казати, лити, дивитися, їхати, вітати, креслити, бігти, сіяти, малювати, пливти, важити, просити, класти, стояти.

3. Від дієслів доконаного виду утворіть дієслова недоконаного виду. Визначте спосіб творення видових пар.

Вигадати, вмочити, зашити, повторити, грюкнути, замести, витерти, вивезти, допомогти, скликати, розкидати, заспівати, зупинитися, взяти.

4. Складіть із кожним дієсловом по 2 речення – так, щоб ці дієслова виступали то у формі недоконаного, то доконаного виду.

Розслідувати, атестувати, гарантувати, конфіскувати, телеграфувати, атакувати, мовити.

5. Наведіть по 7-8 прикладів одновидових і двовидових дієслів.

6. Визначте в тексті перехідні й неперехідні дієслова та засоби їх вираження.

Люди змагалися з вогнем врукопаш... У хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів. Однак щойно прибитий вогонь знову оживав, ріс, вітер потужно роздимав полум’я, багряне гаддя проповзало поміж людей, рвалося вперед, швидко змикаючись між собою... Поки що горіло скомбайноване поле, палахкотіла пуста солома, але копи були недалеко... /О.Гончар/.

7. Доберіть уривок із художнього тексту, у якому б були дієслова активного, пасивного і зворотно-середнього стану. Поясніть засоби вираження.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІІ модуль

Практичне заняття № 3

Категорія часу та роду дієслова

Контрольні питання

1. Доведіть, що в дієслівній категорії особи виявляється значення категорії персональності / імперсональності.

2. Охарактеризуйте значення особових форм. Поясніть випадки вживання дієслів у власне-, неозначено‑, узагальнено-особовому значенні.

3. Які дієслова мають неповну особову парадигму?

4. З’ясуйте семантичні й граматичні особливості безособових дієслів.

5. Яким дієслівним формам властива категорія роду? Укажіть засоби її вираження.

7. Які особові форми мають дієслова архаїчної групи?

8. Як пов’язана категорія виду з категорією часу?

Практичні завдання

1. Випишіть дієслова, визначте граматичні категорії виду, стану, перехідності; за можливості – часу, особи, роду, числа; з’ясуйте синтаксичну роль у реченнях.

1. Що б Ви не казали, почують лише те, що захочуть. 2. Зібрав гарний врожай – згадай тих, хто сіяв. 3. Бережіть здоров’я: не працюйте в колективі, який Вас не любить. 4. Найбільша помилка – розраховувати на тих, кому зробив добро. 5. З усіх прав просіть право на помилку. 6. Шукайте в людях чесноти раніше, чим недоліки. (Борис Жебровський «Ненав’язливі поради молодим керівникам».)

2. З’ясуйте відмінність між формами та значеннями минулого й давноминулого часів.

1. Спершу був криком напустився на них, але вгамували його одразу (Андрій Головко.) 2. Він щось почав був говорити, та судді річ йому спочатку перебили. (Євген Гребінка.) 3. Трохи була не втопилась, та жаль було кинуть близняточок. (Тарас Шевченко.) 4. — А може, ти... — солодко позіхнувши й простягаючи до дружини руки, почав був Валентин.— Може, ти... (Микола Хвильовий.) 5. …згадував вiн опiсля, коли в них пiшов був процес витворення тої спiльної мiфологiї, без якої жоднiй парi не остоятися, — з легендою про Золотий Вiк фази закоханостi, з власними дрiбними обрядами й ритуалами, — пiшов, та зразу ж i урвався… (Оксана Забужко.)

3. Виконайте вправи 322 (ІІ, ІІІ), 324 за збірником вправ (М.Плющ, О.Леута, Н.Гальона, 2003, С. 124-125).

4. З’ясуйте, від яких із поданих дієслів не можна утворити форми І та ІІ особи однини теперішнього й майбутнього часу. Поясніть причину цього мовного явища. Від п’яти дієслів (на вибір) утворіть усі можливі родові форми.

Перемогти, перемагати, білити, біліти, іржати, іржавіти, брати, сідати, тривати, здійснитися, вагатися, телитися, сповнитися, тьохкати, вимагати, сипатися, вечоріти, світати, розвиднюватися.

5. Проаналізуйте речення, з’ясовуючи вживання одних часових форм дієслів у значенні інших.

1. Пішов я з рушницею в ліс, може, думаю, де зайця підніму. Вийшов на личакову поляну — зирк! — а передо мною, ну, не далі як до комори, стоять дві [кози] й дивляться на мене... Не витримав: приложився — б-бах! Одна на місці! А друга втекла! Я біжу до неї і світу під собою не бачу! Прибіг, здіймаю череска, путаю ноги! А руки тремтять, а ноги тремтять! (Остап Вишня.) 2. Ні діда, ні білильниці, лише моторчик “Кама” біля колодязя гуркоче, вода з шланга булькає — сама собі поливає полуниці. Де ж та, що вчора поливала? Кінець садиби в Ягора ще збереглась левада, там сіна копичка, очерету кущ і жита смужка, про яке він каже “житечко”. Нікого, одначе, й там, ніде не майне дівоча постать. (Олесь Гончар.) 3. Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну поляну, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу — і знов лізуть на нього важкі розтріпані хмари. (Михайло Коцюбинський.)

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІІ модуль

Практичне заняття № 4