3. Цитата з документу. (щось про рнк, котрі задавали питання про бажання зупинити війська.) Написати назву документу.

Білет №6

1. Опишіть перші державні утворення на території України.

В І тис. до н.е. на території України з'являються перші залізні знаряддя праці. До цього часу вона була заселена різними за походженням народами. Тут жилипращури слов'ян - місцеві землеробські племена. Згодом на українські землі приходять кочовики. Першими з них були кіммерійці, які належали до іраномовних груп населення. Вони першими опанували технологію залізоробного виробництва з болотяних руд. Основна діяльність кіммерійців пов'язана з військовими походами. Вершники були значною військовою потугою. Кіммерійці не мали постійних осель. Вони об'єднувалися у племена, а ті, в свою чергу, у союз племен на чолі з вождем. Наприкінці VII ст. до н.е. кіммерійців витиснули іраномовні племена скіфів, які мали чисельну перевагу, були краще зорганізовані та військово вишколені. Очолювали племена скіфів царі з необмеженою владою (представники єдиної династії, що, безумовно, зміцнювало таку державу). Також скіфи мали свою міфологію, віру, торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. Геродот вирізняв серед них царських скіфів (берега Азовського м. і у степовий Крим), скіфів-кочовиків (степи Наддніпрянщини), скіфів-орачів (лісостепова зона) і скіфів-землеробів (між Дніпром і Дністром). В кінці VI в. до н.е. скіфи сформували свою державу, поділену на три частини, кожен з керівників якої був верховним царем. Але на кін IV - поч III ст до н.е. становище Скіфії різко погіршилося через природні фактори. Окрім цього, у III столітті до н.е. на території Пн Причорномор'я з поволзько-приуральських степів прийшли сармати, які витиснули скіфів. Частина скіфського населення відійшла на південь і створила дві Малих Скіфії: першу - у Нижній Наддніпрянщині й Північному Криму, друга - у степовому і передгірному Криму зі столицею у Неаполі, поблизу теперішнього Бахчисараю.

2. Реєстрові козаки - частина українського козацтва, прийнята на воєнну службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр, звідки й назва реєстрові козаки. Військо реєстрових козаків було створене універсалом короля Сигізмунда ІІ Авґуста 2 червня 1572, коли було доручено коронному гетьманові Язловецькому найняти з низових козаків на службу 300 осіб.

3.1.Встановить послідовність:

А.Створення реєстрового козацтва.1572

Б.створення пересопницького євангелія1561

В. Початок правління Д.Многогрішного1669

Г.Ліквідація київського удільного князівства.1471

Б,В,Г,А

2.Індустріалізація-система заходів,спрямований на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переоснащення економіки і зміцнення оборотоздатності країни; процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства і перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства; забезпечила перевагу промисловості над сільськім господарством, важкої індустрії над легкої. Індустріалізація як світовий економічний процес зумовила другий етап науково технічної революції.

Білет № 7

1. Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

2. Індустріалізація -

3.1. Документ, в якому Україну проголосили УНР, це...

3.2. З яких подій розпочалось намагання Литви на чолі з Вітовтом зберегти свою незалежність?

Білет 7.

Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

Галицько-Волинське князівство (1199—1349) — південно-західне руське князівство династії Рюриковичів, утворене у результаті об'єднання Галицького і Волинського князівств Р. Мстиславичем.

Галицько-Волинське князівство було одним з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицькі, Перемишльські, Звенигородські, Теребовльські, Володимирські, Луцькі, Белзькі і Холмські землі, а також території сучасного Поділля і Бессарабії.

Князівство проводило активну зовнішню політику у Східній і Центральній Європі Його головними ворогами були Польща, Угорщина та половці, а з середини 13ст— також Золота Орда і Литва. Для протидії агресивним сусідам Галицько-Волинське князівство укладало союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

Гал-Вол князівство занепало через відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці. У зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, н 1349 році Галичина була поступово захоплена Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле. Взагалі Галицько-Волинська держава - спадкосмниця Київської Русі. Наприкінці Х — в першій половині XI ст. адміністративним осередком земель Волині Підкарпаття був Володимир — місто, що його заснував і назвав своїм ім'ям князь Володимир Святославич. Він передав управління цим краєм Всеволодові, який був сином Володимира.Місто Володимир стало осередком єпископства і самим головним центром розвитку культури у регіоні. Після смерті Ярослава Мудрого влада на Волині часто переходила з рук в руки. Трохи по-іншому склалась доля Прикарпаття. Тут вже в 1084 р. утворилися три князівства, в яких панували брати Ростиславичі, правнуки Ярослава Мудрого. Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за часу правління синаВолодимира- Ярослава Осмомисла. Його володіння сягали вздовж Дністра досить далеко на південь; навіть землі в нижній течії Пруту й Дунаю опинились у певній залежності від Галича. Зростало значення Дністра у міжнародній торгівлі, що, в свою чергу, сприяло розвиткові міст князівства. Галицький князь користувався авторитетом на міжнародній арені, підтримував дипломатичні взаємини не лише з сусідами, а й із Візантією, Священною Римською імперією. Об'єднання Волині і Галичини незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька земля здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні взаємини. Ці взаємини стали передумовою об'єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Романові Мстславичу вдалось домогтися сполучення під своєю владою Волині й Галичини в одне князівство. Незадовго до смерті Роман утвердився і в Києві.

2.Індустріалізація – це система заходів,спрямований на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переоснащення економіки і зміцнення оборотоздатності країни; процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства і перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства; забезпечила перевагу промисловості над сільськім господарством, важкої індустрії над легкої. Індустріалізація як світовий економічний процес зумовила другий етап науково технічної революції.

3.1.Документ, в якому Україну проголосили УНР, це...3 універсал