3.1. Визначити, до програмного документу якої партії належить цитата.

3.2. Пояснити, як відреагувала Українська Центральна Рада на збройний виступ більшовиків у Петрограді?

Центральна Рада обрала нейтралітет, що дозволило більшовикам здобути перемогу.

Білет № 19

1. Становлення та розвиток Великого князівства Литовського. Кревська, Люблінська унії та їх значення для України.

2. Політика воєнного комунізму -

3. 1. Пояснити таблицю.

3.2. Вибрати правильне твердження. (Щось про 4ий Універсал).

Білет№19

1. Становлення та розвиток Великого князівства Литовського. Кревська, Люблінська унії та їх значення для України. Велике князівство Литовське—держава, що існувала у Східній Європі у 13—18ст. На початку 14ст. влада ординців над Південною і Південно-Західною Руссю була послаблена політичною боротьбою між ханами. Цим намагалися скористуватися галицько-волинські князі. Однак, визнаючи неспроможність самостійно отримати перемогу, вони були в пошуках держави, яка б могла надати допомогу у боротьбі з Ордою і, разом з тим, визнавала державотворчі устремління місцевої знаті. Такою державою стала Литва.

Литовська держава утворилася в результаті об’єднання близьких до слов’янських племен ятвягів, жміді, жемгалу, лотошів та інших, які довгий час не сплачували данину руським князям. На приєднаних землях литовські князі проводили політику, що визначалася висловом: “нового не вводимо, старого не міняємо”. Вони шанували православну віру і руську мову. Остання стала державною і нею писалися як укази так і літературні твори. Така політика схилила місцеве населення на бік литовців, бо в умовах ординського поневолення руські люди мусили обирати з двох зол меншу, і вони віддали перевагу Литві.

Приєднання Південно-Руських земель до Литви і створення Великого князівства Литовського закріпило литовців на руських землях і зменшило тут вплив Московського князівства.

Кревська унія—угода, укладена між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським 14 серпня 1385р у м.Крево (Білорусь). Посилений наступ Польщі на схід, захоплення польською шляхтою українських земель викликало невдоволення в середовищі руських та литовських землевласників. Кревська унія зберегла чинність, хоча Вітовт не раз намагався її ліквідувати. Литва відновила власну незалежність. Щоб зміцнити державу, Вітовт вів активну внутрішню і зовнішню політику. Удільних князів, які не підтримували його або проводили власну політику, він усунув і замінив намісниками. Вітовт розширив кордони князівства далеко на південь і схід. Щоб дістати підтримку в боротьбі проти Польщі, Вітовт видав доньку заміж за московського князя Василя I. 14-15 липня 1410 р. під селом Грюнвальд зустрілися німецькі лицарі іі армія Вітовта та Ягайла. Відбулася знаменита в історії середньовіччя битва. Введені у вирішальний момент бою українські полки визначили його переможний фінал. Тевтонський орден був розгромлений і невдовзі припинив існування. Німецьку агресію на схід зупинено. Литовські позиції у складі Польсько-Литовської держави посилилися: Польща повернула Литві Поділля. Вітовт намагався коронуватися королем. Але поляки перехопили корону і порубали її на шматки.

Поступове підкорення українських земель завершилося ліквідацією місцевих князівств і заміною їх владою воєвод. Коли у 1452 р. помер Свидригайло, поляки зайняли Волинь і перетворили ії у польську провінцію. Одним із останніх ліквідували Київське князівство, в якому тривалий час правив Сімеон Олелькович. Після його смерті у 1471 р. до Києва прибув посланець великого литовського князя Мартин Гаштовт з військовим загоном. Після недовгих суперечок із заможною верхівкою міста Гаштовт оволодів Києвом і проголосив себе київським воєводою. Заміною в Києві та в інших центрах української князівської влади управлінням присланих із Литви воєвод було остаточно перетнуто шлях українцям до відродження самостійної державності. На українських землях створено п'ять литовських воєводств: Берестейське, Підляшське, Київське, Брацлавське, Волинське. Спроба українського князя Михайла Глинського з братами створити на руських землях окрему державу під протекторатом Москви зазнала краху. У 1508 р. вони підняли на Поліссі повстання і здобули кілька міст. Але невдовзі король розбив їхні війська. Після поразки організатори виступу перекинулися на службу до Великого князівства Московського. Племінниця М. Глинського Олена стала дружиною великого московського князя і матір'ю майбутнього першого царя Івана IV Грізного.

На початку XVI ст. Велике князівство Литовське постало перед загрозою занепаду. Наслідком цього стало підписання Люблінської унії між Литвою і Польщею. У січні-серпні 1569 р. у Любліні був скликаний сейм, на який винесено проект повного приєднання литовських земель до Польщі. За нею Литва зберігала право на власний герб, печатку, законодавство, міністрів, військо, фінанси й адміністрацію; спільними ставали король, сейм і сенат, зовнішня політика, право землеволодіння. Отже, за Люблінським трактатом Польща і Литва утворили нову державу – Річ Посполиту. Люблінська унія була підписана без участі литовських послів. Внаслідок її підписання Польщі вдалося захопити від Литви Волинь, Підляшшя і Київщину, а за Литвою залишились Берестейська земля і Пінський повіт. Негативним наслідком Люблінської унії стало повне панування Речі Посполитої на українських землях, яке тривало до кінця 18ст, утвердження необмеженої влади польських магнатів, посилення соціального, національного і релігійного гніту українського населення, втрата можливостей творити самостійну державу. Позитивні наслідки Люблінської унії: об’єднання всіх українських земель заходу і сходу, українське суспільство було повернуте до більш цивілізованого Заходу, вона на певний час рятувала українські землі від Москви і Туреччини. Врешті, Люблінська унія привела до посилення протесту українського народу проти гнобителів, до національно-визвольної боротьби в кінці 16-17ст.

2. Політика воєнного комунізму-назва внутрішньої політики більшовиків в 1918—1921рр під час Громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами — в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та бездії звичайних економічних механізмів керування економікою та народним господарством. Рішення про припинення військового комунізму та перехід до НЕП було прийнято 21 березня 1921 року на X з'їзді РКП (б).