3. Об’єкти досліджень, предмет та завдання екології.

Екологія, як кожна наука, має певні об’єкт, предмет і методи досліджень, а також розв’язує ряд завдань.

Об’єктом дослідження науки про довкілля є екосистеми всіх рівнів та їхні елементи (складові живої природи (рослини, тварини, мікроорганізми) та неживої природи (грунт, вода, повітря, світло, тепло…)).

Предметом екології є різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угруповань організмів: популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому.

Завдання екології мають такий же широкий спектр, як і різноманіття наукових напрямків з яких вона складається. Умовно можна виокремити такі узагальнюючі напрямки завдань, які призначена вирішити екологічна наука:

– наукові завдання: вивчення законів і закономірностей взаємодії суспільства і природи; створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини;

– освітні завдання: створення відповідного екологічного світогляду і екологічної свідомості, виховання екологічної етики і культури людини, надбання конкретних екологічних знань у сфері своєї майбутньої професійної діяльності;

• практичні (прикладні) завдання:

• збереження життя на Землі,

• вирішення глобальних екологічних проблем людства,

• розробка раціональних шляхів природокористування (у тому числі: в кожному напрямку діяльності людства – промисловості, сільському господарстві та інших галузях);

• розробка конкретних методів охорони природи і захисту людини від негативних антропогенних і природних явищ;

• пошук нових і удосконалення старих технологій, виробництво екологічно чистих товарів і продуктів, утилізація відходів;

• розробка методів контролю за станом навколишнього середовища, методів управління природо захисною діяльністю і т.п.

Значення екології витікає з необхідності й можливостей вирішення завдань, які вона повинна вирішити.

4. Методи досліджень в екології

Екологічні дослідження вимагають систематичного дотримання трьох послідовних етапів:

1. спостереження;

2. формулювання на основі спостережень гіпотези про закономірність досліджуваного явища;

3. перевірка гіпотези наступними спостереженнями та експериментами.

В зв’язку з тим, що екологія складається з багатьох напрямків досліджень і знаходиться на стику (перехресті) різних наук, спектр наукових методів дослідження – найрізноманітніший. Серед них, слід виокремити:

– загальні методи: системний аналіз; метод постановки гіпотез; порівняльний, балансовий, історичний, метод експертних оцінок і т.п.;

– експериментальний метод полягає у зміні дослідником будови об'єктів досліджень чи певних умов їхнього існування і спостереження за наслідками цих змін. Експерименти бувають польові та лабораторні.

– картографічний та інші графічні методи: найважливіші для визначення ступенів антропогенного впливу на навколишнє середовище у просторовому вимірі та для наочного його відображення;

– нормативні методи: найбільше значення має розробка нормативів і стандартів якості навколишнього середовища, викидів та інших негативних впливів;

– методи моделювання - це метод дослідження та демонстрації процесів за допомогою їхньої спрощеної імітації (найчастіше використовуються в моделюванні процесів забруднення повітря, ґрунтів, гідросфери, ерозійних процесів; у глобальному моделюванні природних процесів та ін.);

– моніторинг - тривале спостереження та оцінка якості довкілля.

– математико-статистичні методи. Будь-який накопичений кількісний матеріал, одержаний у результаті спостережень, експериментів або моделювання, потребує статистичної (математичної) обробки. Зібрані факти, не оброблені статистично, не проаналізовані всебічно, не дають можливості виявити всю інформацію, яка в них міститься, встановити певні закономірності. Математична обробка необхідна для перевірки ступеня вірогідності одержаних результатів і правильного їх узагальнення.

• економічні методи: використовуються в економіці природокористування, екологічній експертизі;

– методи прогнозування: є головнішими в розробці територіальних комплексних програм охорони природи, в цільових комплексних програмах екологічного напрямку, в глобальних прогнозах розвитку людства з врахуванням екологічного аспекту та ін.;

– соціологічні методи: використовуються в соціоекології та багато інших.