- •Тема 1. Предмет, метод і завдання екології
- •1. Поняття екології як науки
- •2. Структура сучасної екології.
- •3. Об’єкти досліджень, предмет та завдання екології.
- •4. Методи досліджень в екології
- •«Ніщо не дається задарма, за все потрібно платити»;
- •5.Закони екології б. Коммонера.
- •1. «Усе пов'язане з усім».
- •2. «Усе мусить кудись подітися».
- •3.«Природа знає краще»;
- •6. Історія розвитку екології як науки
2. Структура сучасної екології.
Структура екології постійно ускладнюється, поповнюючись найновішими науковими напрямками. Умовно всю екологію можна поділити на дві великі сфери (Рис.1):
Рис. 1. Структура сучасної екології.
- загальна (теоретична, фундаментальна) екологія - досліджує загальні закономірності взаємозв’язків організмів між собою та довкіллям.
- прикладна (практична) екологія - вивчає соціально-економічні фактори впливу людини на довкілля.
Загальна екологія поділяється на такі підрозділи:
1. Аутекологія (від гр. аутос — сам) (екологія організмів, факторна екологія) вивчає взаємозв’язки представників виду з оточуючим їх середовищем. Цей розділ екології займається, головним чином, визначенням меж стійкості виду і його ставленням до різних екологічних факторів – температури, освітлення, вологості, родючості, тощо. Аутекологія вивчає також вплив середовища на морфологію, фізіологію та поведінку організмів.
2. Демекологія (від гр. демос — народ), (екологія популяцій) вивчає біологічну, статеву, вікову структуру популяцій, описує коливання чисельності різних видів і встановлює їх причини.
Популяція - сукупність особин виду, що займають невелику ділянку однорідної території.
3. Синекологія (від гр. син — разом) (екологія угруповань) - наука, що досліджує екосистеми). Вона аналізує стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угруповання організмів, а також між ними і оточуючим середовищем (видовий склад угруповань, чисельність, просторове розміщення, розвиток угруповань, обмін речовин та енергії між різними компонентами).
Екосистема - це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.
4. Біосферологія (глобальна екологія) вивчає біосферу як єдине планетарне ціле, з’ясовує закономірності еволюції біосфери.
Біосфера — сфера життя, оболонка Землі, населена живими організмами.
5. Екологія живих організмів: людини, тварин, рослин, мікроорганізмів
8. Рекреаційна екологія - вивчає взаємодію рекреанта з довкіллям.
Рекреант - особа, яка відновлює у визначених місцях природно-заповідних територій та об'єктів свої розумові, духовні і фізичні сили.
У розділі практична екологія виділяють такі підрозділи:
1. Геоекологія - вивчає охорону і раціональне використання природних ресурсів, ділиться на атмо-, гідро-, літо- та ландшафтну екологію.
2. Техноекологія – вивчає техногенні фактори забруднення довкілля (екологічні аспекти військової діяльності, транспорту, промисловості, сільського господарства)
3. Соціоекологія - вивчає вплив соціально-економічних факторів на довкілля.
Економіка природокористування та національна й глобальна екополітика є одними з основних узагальнюючих розділів екології. Економіка природокористування вивчає методи раціонального та ефективного використання природних ресурсів, а також організацію дійової системи охорони навколишнього середовища.
Зв'язок екології з практикою надзвичайно тісний через те, що важко знайти сферу діяльності людини, де б не було зв'язку з середовищем існування. За останні десять років з'явилися нові напрями практичної екології (медична екологія, екологія космічного простору тощо), і процес цей триває понині.
