7

Тема 1. Предмет, метод і завдання екології

План

1. Поняття екології як науки

2. Структура сучасної екології.

3. Об’єкти досліджень, предмет та завдання екології.

4. Методи досліджень в екології.

5. Закони екології Б. Коммонера.

6. Історія розвитку екології як науки

Доповіді:

1. Біосфера, основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу.

2. Еволюція уявлень про роль і місце природи у житті суспільства.

3. Ноосфера. Еволюція уявлень про місце людини у природі.

4. Історичні етапи взаємодії суспільства і природи та їх екологічні особливості

1. Поняття екології як науки

Сьогодні, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і неживої природи, дедалі більшого значення набу­ває гармонійна взаємодія суспільства і природного довкілля, оскільки людина отримує від природи все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, черпає в ній емоційну й естетичну наснагу. Тому вкрай необхідна не лише чітка стратегія охорони природного середови­ща та посилення контролю за природокористуванням, але й добре про­думана система екологічної освіти й виховання населення.

Екологія – відносно молода наука, ще не так давно нею цікавилося невелике коло спеціалістів. Однак останніми десятиріччями вона почала швидко розвиватись. Цьому сприяла необхідність вирішення та­ких важливих проблем сучасності, як раціональне використання природ­них ресурсів, профілактика забруднення середовища промисловими відходами та транспортом, запобігання знищенню природних угруповань, збереження генофонду рослинного і тваринного світу. Екологія дає уяв­лення про те, яким чином досягти симбіозу техніки, виробництва і при­роди.

Слово “екологія” утворене від грецького oikos, що означає дім, помешкання, місце перебування та logos – наука. У дослівному перекладі екологія - це наука про "дім", тобто про природу, що оточує нас.

Вперше термін “екологія” запропонував у 1866 р. відомий німецький біолог, дослідник природи Ернест Геккель. Воно визначало частину біології яка досліджувала взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем. Зараз цей напрямок прийнято називати “біоекологією”, або “загальною екологією”.

Специфіка сучасної екології полягає в тому, що вона із суто біологічної науки перетворилася на цілий цикл знань, увібравши в себе розділи географії, геології, хімії, фізики, соціології, теорії культури, економіки та багатьох інших наук.

Вона стала комплексною, складною, багатогранною наукою, яка, на думку Г.Білявського, є філософією виживання людства.

Основне завдання сучасної екології – пізнання законів розвитку й функціонування біосфери як цілісної системи під впливом природних і, головне, антропогенних факторів, а також визначення шляхів ефективної коеволюції техносфери й біосфери.

Отже, Екологія – це наука про взаємодію тварин, рослин та мікроорганізмів між собою, та із оточуючим їх неживим середовищем, а також про особливості структури та функціонування надорганізмових систем за дії природних та антропогенних факторів.

«Екологія – це наука про наш дім, і все те, що живе в нім».

Для сучасної людини знання основ екології не менш важливе, ніж основ фізики, хімії, математики. Екологізація виробництва – один з провідних напрямів НТП, покликаний не тільки забезпечити узгоджене функціонування природних і технічних систем, а й значно підвищити ефективність останніх. Таким чином, екологія все більше набуває особливостей прикладної науки.

Також важливим є об’єднання зусиль екологів різних країн і в справі охорони довкілля. Це пов’язано з тим, що не існує локальних екологічних катастроф: наслідки події, яка мала місце в одній країні, можуть відчуватись і у країнах, які безпосередньо з нею не межують. Актуальність цієї проблеми наочно продемонструвала аварія на Чорнобильській АЕС.