Модуль і. Технічне та програмне забезпечення пк модуль 1. Рівень 1.

1. Мета вивчення модуля 1/1.

Ознайомитися із загальними відомостями про комп’ютер, з поняттями «Інформатика», «Обчислювальна техніка», «Інформація», «Інформаційне суспільство», «ЕОМ». Сформувати знання про технічне забезпечення ЕОМ: поняття про функціональний склад комп’ютера, структуру інформаційної системи, основні пристрої персонального комп’ютера, їх призначення та основні характеристики; ознайомити з периферійними пристроями. Сформувати знання про технічне забезпечення ЕОМ: поняття про функціональний склад комп’ютера, структуру інформаційної системи, основні пристрої персонального комп’ютера, їх призначення та основні характеристики; ознайомити з периферійними пристроями.

Оволодіти знаннями про поняття інформації, властивості інформації, форми та засоби зберігання, подання, передавання інформації, принципи та можливості кодування інформації, одиниці виміру інформації. Про структуру призначення та функції основних складових апаратної частини обчислювальної системи. Внутрішні пристрої системного блоку, основні характеристики процесора.

Сформувати вміння самостійно працювати над вивченням нового матеріалу, аналізувати, порівнювати, поєднувати теоретичні знання із практикою.

За умови засвоєння даного модуля на першому рівні складності, маєте можливість поглибити свої знання для цього необхідно перейти до вивчення навчального матеріалу другого рівня складності.

1.2 Інформаційна частина змісту модуля 1/1 Тема 1.1 Вступ. Основні поняття інформатики

У середині ХХ століття як засіб для зберігання, переробки і передачі інформації науково-технічний прогрес запропонував суспільству ЕОМ (комп’ютер).

Комп’ютер (ПК) – електронний пристрій для обробки інформації.

Саме комп'ютер та Інтернет було визнано одними з найбільш значних досягнень людства у XX ст. За цими двома термінами інформатики стоїть фантастичний здобуток сучасної науки, технологій та бізнесу, який не лише докорінно реорганізував структуру основних сфер діяльності людини, а й змінив її світогляд та спосіб життя.

Інформатика – це галузь науково-технічної діяльності людини, яка вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також закономірності та методи її створення, зберігання, пошуку, оброблення, представлення і використання в різних сферах людської діяльності.

Термін «інформатика» походить від франц. іпfоrтatіоп (інформація) та аиtотаtiqие (автоматика). Інформатика як наука базується на обчислювальній техніці, дає знання про методи створення та функціонування в соціальному середовищі інформаційних систем різного класу і призначення, що являють собою нову технологію збору, обробки, передачі інформації, яка використовує електронні обчислювальні машини (ЕОМ), охоплює всі види суспільної діяльності - виробництво, управління, науку, освіту, проектні розробки, торгівлю, медицину, криміналістику, охорону навколишнього середовища і т.ін., а також побут.

Обчислювальна техніка розглядається як сукупність технічних засобів (ЕОМ, пристроїв, приладів), призначених для автоматизації процесів обробки інформації, математичних обчислень, розв'язку задач, що потребують великого обсягу обчислень в автоматизованих системах управління, обліку, м цінуванні, статистиці, для оцінки та прогнозування, прийняття рішень, обробки даних експериментів, в інформаційно пошукових системах і т.ін.

Інформація - це відомості про об'єкти і явища навколишнього середовища, їх параметри, властивості та стан. В інформатиці ці відомості мають назву даних, оскільки очікується їх подання в ЕОМ для подальшого використання або обробки. При розв'язанні обчислювальних задач даними є числа. Для машинізованої обробки дані подаються у вигляді величин або їх сукупності. Світовий парк обчислювальних машин зайнятий обробкою даних в набагато більшому обсязі, ніж обчисленнями, а створення і експлуатація інформаційних ресурсів більш ніж на 90% виконується ЕОМ.

Інформація в сучасному суспільстві стала важливим економічним, соціальним і політичним ресурсом. Саме тому особливе значення набувають організації, підприємства і системи, зайняті збором, обробкою та передачею інформації. До них належать органи науково-технічної інформації, автоматизовані системи управління, інформаційно-обчислювальні центри, засоби і системи зв'язку, телебачення, радіомовлення та ін. Весь цей складний комплекс у цілому складає інформаційну інфраструктуру суспільства.

Інформаційне суспільство - це суспільство, до всіх сфер діяльності членів якого входять комп'ютери та інші засоби збереження, обробки і передачі інформації, що дозволяють із великою швидкістю виконувати обчислення і переробляти будь-яку інформацію (цифрову, текстову, графічну), моделювати реальні процеси, явища, події.

Для життя в інформаційному суспільстві, використання комп'ютера як знаряддя інтелектуальної праці людині необхідна системна сукупність знань і вмінь, яка містить практичні навички спілкування з ЕОМ, розуміння і знання загальних принципів побудови і функціонування ЕОМ, принципів дії основних елементів ЕОМ, поняття про програму як форму подання алгоритму для ЕОМ, вміння використовувати сучасні програми, призначені для роботи з текстовими і графічними об'єктами, електронними таблицями, базами даних.

В останні роки обчислювальні машини в усьому світі називають комп'ютерами. Термін "комп'ютер" означає "обчислювач", тобто пристрій для обчислень. Перший комп'ютер був створений в 1949 році англійським дослідником Морісом Вілксом на основі принципів, сформульованих у 1945 році відомим математиком Джоном фон Нейманом. Згідно з цими принципами, комп'ютер повинен мати такі пристрої: арифметико-логічний пристрій, що виконує арифметичні та логічні операції; пристрій управління, який організовує процес виконання програм; запам’ятовуючий пристрій, або пам'ять для збереження програм і даних; зовнішні пристрої для введення-виведення інформації.

Більшість сучасних комп'ютерів в основних рисах відповідають принципам, викладеним фон Нейманом, хоча їх схеми трохи відрізняються від наведеної вище. Зокрема, арифметико-логічний пристрій і пристрій управління, як правило об'єднуються в один пристрій - центральний процесор. Крім того, багато швидкодіючих комп'ютерів здійснюють паралельну обробку даних на декількох процесорах.

Комп'ютер може обробляти тільки інформацію, яка представлена в числовій формі. Вся інша інформація, наприклад, звуки, зображення, для обробки на комп'ютері повинна бути перетворена в числову форму. При введенні в комп'ютер кожна літера кодується відповідним числом, а при виведенні на зовнішні пристрої (екран або друкування) для сприйняття людиною за цими числами будується зображення літер. Відповідність між набором літер та числами має назву кодування символів.

Як правило, всі числа в комп'ютері представляються у вигляді послідовності нулів та одиниць, а не десяткових цифр, як це звично для людей. Тобто комп'ютери зазвичай працюють у двійковій системі числення. Введення чисел у комп'ютер і виведення їх для читання людиною може здійснюватись у звичайній десятковій формі - всі необхідні перетворення можуть виконати програми, що існують в комп'ютері.

Одиниця інформації в комп'ютері - один біт, тобто двійковий розряд, що може приймати значення 0 або 1. Як правило, команди комп'ютерів працюють не з окремими бітами, а з байтами, які складаються з восьми біт. В одному байті можна закодувати значення одного символу з 256 (256=2⁸) можливих. Більшими одиницями інформації є кілобайт (Кбайт), що дорівнює 1024 (1024=2¹⁰) байтам, мегабайт (Мбайт), що дорівнює 1024 Кбайтам, та гігабайт (Гбайт), що дорівнює 1024 Мбайтам.