1.3. Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 3/1

Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 3/1 до теми 1.1

1. Дайте визначення, що таке сектор.

2. Для чого потрібна діагностика дисків?

3. Як ви розумієте поняття «дефекти диску»?

4. Дайте визначення «фрагментація диску».

5. Дайте визначення «дефрагментація диску».

Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 3/1 до теми 2.1

1. Навіщо потрібне стиснення даних?

2. Для чого потрібна діагностика дисків?

3. За допомогою якої програми здійснюють архівацію даних?

4. Дайте визначення поняттю «комп’ютерний вірус».

5. Назвіть основні ознаки появи вірусів.

Модуль 3. Рівень 2.

1.1. Мета вивчення модуля 3/2.

Ознайомитися із загальними відомостями про логічну структуру жорсткого диску, форматування вінчестера, форматування низького рівня та високого рівня, метод зонно-секційного запису, розбиття на розділи. Принципи створення системного диска, логічну структуру дискет. Архіви, що само розпаковуються. Комп'ютерні віруси, їх властивості та класифікація.

Оволодіти знаннями про логічну структуру жорсткого диску та дискет. Принципи та правила форматування вінчестера. Метод зонно-секційного запису, розбиття на розділи. Принципи створення системного диска, логічну структуру. Архіви, що само розпаковуються. Комп'ютерні віруси, їх властивості та класифікація.

Сформувати вміння самостійно працювати над вивченням нового матеріалу, аналізувати, порівнювати, поєднувати теоретичні знання із практикою.

За умови засвоєння даного модуля на другому рівні складності, маєте можливість поглибити свої знання для цього необхідно перейти до вивчення навчального матеріалу третього рівня складності.

1.2. Інформаційна частина змісту модуля 3/2 Тема 1.2. Логічна структура жорсткого диску та дискет. Форматування.

Жорсткий диск ділиться на доріжки та сектори. Кожна доріжка визначається номером головки та порядковим номером на диску відносно зовнішнього краю. Сектори визначаються своїм порядковим номером відносно початку доріжки. Нумерація секторів на доріжці починається з одиниці, а головок та циліндрів з нуля.

Кількість секторів в залежності від типу накопичувача від 17 до 150. Кожний сектор утримує службову інформацію та данні. Як правило обсяг сектора складає 571 байт. На початку кожного сектору записується заголовок (Prefix portion), за яким визначається початок сектора та його номер, а на прикінці сектора (Suffix portion) знаходиться контрольна сума, що необхідна для перевірки цілостності даних. Між заголовком та заключенням сектора знаходиться область даних обсягом 512 байт.

Кількість дисків, головок та доріжек вінчестера визначається виробником, виходячи з властивостей та якості диску. Змінити ці характеристики неможна. Кількість секторів на диску залежить від методу запису, а плотність від носія: чим краще маиеріал диска тим щильніше можуть бути записані на ньому данні. Сучасні вінчестери утримують до 150 секторів на доріжці.

Загальний обсяг HDD (байт)=С х Н х S х 512

• С-кількість циліндрів;

• Н-кількість головок;

• S-кількість секторів.

Однак цей загальний обсяг обмежується логічною структурою диска. Тобто на вінчестері необхідний деякий обсяг для керування розташуванням даних. (наприклад для дисків обсягом 200 Мбайт ця область складає 3 Мбайта).

Описана вище форматування диска називається низькорівневим форматуванням (Low Lewel).

Interleave.

При обертанні диска головка повністю зчитує 512-байтний сектор і посилає данні у контролер, звідки вони передаються процесору. Тим часом диск обертається, передаючи головці наступний сектор, а контролер все ще зайнятий обміном даними з процесором. Тому для того щоб зчитати наступний сектор, головка повинна очікувати повного обертання диска (Interleave-фактор 1:1).

Диски більш пізніших випусків організовані так, що сектори розташовані не послідовно, а в іншому порядку, що визначається (Interleave-фактором, наприклад 3:1). При цьому при позиціонуванні головки контролер має досить достатньо часу для передачі інформації без лишнього обертання диска.

Сучасні контролери працюють за іншим принципом: для організації безперервного читання секторів дані зчитуються з декількох секторів, і запам’ятовуються у буфері, звідки потім можуть бути вилучені.

Змінення Interleave-фактора можливе тільки спеціальними програмними засобами, і приводить до втрати усіх даних, так як змінюється логічне розбиття диска.