1.1. Мета вивчення модуля 5/1. 167

1.2. Інформаційна частина змісту модуля 5/1 167

Тема 1.1. Поняття комп’ютерної графіки. 167

Тема 1.2. Комп’ютерні мережі. 171

1.3. Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 5/1 174

МОДУЛЬ 5. РІВЕНЬ 2. 174

1.1. Мета вивчення модуля 5/2. 174

1.2. Інформаційна частина змісту модуля 5/2 175

Тема 1.2. Графічний редактор Paint 175

Тема 2.2. Міжнародна комп’ютерна мережа Internet. 177

1.3. Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 5/2 181

1.1. Мета вивчення модуля 5/3. 182

1.2. Інформаційна частина змісту модуля 5/3 182

Тема 1.3. Графічний редактов Adobe Photoshop. 182

Тема 2.3. Електронна пошта. 185

1.3. Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 5/3 187

Рекомендована література до модуля 5 187

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ 189

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ ДО ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ 231

МОДУЛЬ І. ТЕХНІЧНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПК 231

РІВЕНЬ 1. 231

РІВЕНЬ 2. 232

РІВЕНЬ 3. 232

МОДУЛЬ ІІ. ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА WINDOWS 233

РІВЕНЬ 1. 233

РІВЕНЬ 2. 234

РІВЕНЬ 3. 234

МОДУЛЬ ІІІ. СЕРВІСНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 234

РІВЕНЬ 1. 235

РІВЕНЬ 2. 236

РІВЕНЬ 3. 236

МОДУЛЬ ІV. ПРИКЛАДНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПК 237

РІВЕНЬ 1. 237

РІВЕНЬ 2. 239

РІВЕНЬ 3. 240

МОДУЛЬ V. ОСНОВА КОМП’ЮТЕРНОГО ГРАФІКИ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ЗАСОБИ ЕОМ 241

РІВЕНЬ 1. 241

РІВЕНЬ 2. 243

РІВЕНЬ 3. 243

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 245

Передмова

Необхідність своєчасного і правильного реагування на виклики епохи вимагає утвердження нової парадигми освіти. На відміну від традиційної освітньої моделі, що базувалася на пріоритеті простого засвоєння і відтворення інформації, головною метою навчання у XXI столітті стає всебічний розвиток людської особистості як рівновеликої цінності. Демократичне спрямування навчання дає людині можливість підготуватися до життя в швидкоплинно змінюваних умовах соціокультурного життя і професійної діяльності.

З метою надання студентам можливості проявити особисті ціннісні орієнтації, професійну схильність та індивідуальні задатки пропонуємо запровадити в навчальний процес педагогічну технологію, в основу якої нами покладено модель особистісно-орієнтованого навчання за умов диференціації навчання, структурування змісту навчання на засадах модульного підходу та розробки і виконання різнорівневих завдань для перевірки теоретичних знань і практичних вмінь. Вона інтегрує в собі характерні особливості багатьох інноваційних технологій, являє собою синтез досягнень педагогічної науки та практики, поєднання традиційних елементів минулого досвіду (як вітчизняного так і зарубіжного) з досягненнями суспільного прогресу, та в той же час найбільш придатна до вивчення курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки».

Така система навчання спрямовує викладача та студента на творчу співпрацю, руйнує одновимірну для всіх традиційну систему навчання.

Курс «Основи інформатики та обчислювальної техніки» досить складний для першокурсників та в той же час важливий. Відбираючи навчальний матеріал, на якому відбувається процес дослідження можливостей застосування особистісно-орієнтованого навчання, ми виходили з того, що вивченню конкретного комп’ютерного прикладного програмного забезпечення передувало опанування студентами основних понять інформатики, вивчення апаратного забезпечення та периферійних пристроїв.

Головною метою розробки навчально-методичного посібника було намагання створити підручник нового типу, який на відміну від традиційних містить не лише текстову інформацію, а має багатофункціональне призначення, що розкрито нижче. Зміст та структура посібника покликані допомогти студентам в успішному оволодінні знаннями про технічне та програмне забезпечення ПК, операційні системи та програми-оболонки, сервісне та прикладне програмне забезпечення, основи комп’ютерної графіки та комунікаційні засоби ЕОМ, сформувати потребу до постійної самоосвіти та самовдосконалення, активізувати навчальну пізнавальну діяльність.

Структура навчального посібника певною мірою сприяє активізації навчального процесу. Зміст посібника поділено на п’ять модулів, кожний є автономним за змістом.

Кожен модуль містить в собі теоретичний матеріал для самостійного вивчення та перелік лабораторних робіт, які рекомендуємо для виконання на практичних заняттях. Кожна тема модуля поділена на три рівні складності. Перед вивченням більш складного матеріалу, студент повинен в обов’язковому порядку, спочатку опанувати більш легкий матеріал (перший, другий, третій рівень складності). Тобто спочатку вивчається поетапно теоретичний матеріал, а потім, за допомогою контрольних робіт, які розроблені до кожного модуля, перевіряється рівень сформованості знань та умінь студентів.

Розпочинається вивчення кожного модуля визначенням інтегрованої мети, що на нашу думку допоможе студенту визначити важливість отримання знань та умінь з навчального матеріалу.

До кожної теми пропонуємо питання для самоконтролю, які в першу чергу орієнтують студента на основні поняття курсу. Це дозволяє швидко провести корекцію успішності студента, ввести додаткові заняття, консультації, застосувати інші форми роботи зі студентом для досягнення поставленої мети. Контрольні питання спрямовують увагу студента на важливість (значимість) матеріалу, що вивчається.

Передбачено 19 лабораторних робіт, виконання яких сприяє закріпленню навчального матеріалу та дає можливість набути вмінь самостійної роботи із комп’ютером. В кінці кожного модуля подано рекомендовану літературу для більш детального вивчення навчального матеріалу.

В кінці посібника представлено завдання контролю до кожного модуля, за результатами яких можна встановити рівень засвоєння всього курсу.

Лекції в системі модульного навчання дещо відрізняються від традиційних. Вивчення курсу в цілому повинно розпочинатися із установчо-оглядової лекції, на якій до відома студентів доводяться деякі організаційні питання та вимоги до вивчення дисципліни в системі модульного навчання, повідомляються права та обов'язки представників обох сторін навчального процесу - викладача та студента. На цій лекції доцільно визначити інтегровану мету навчання та завдання, які необхідно вирішити для її досягнення.

Вивчення кожного модуля також доцільно розпочинати з оглядової лекції, що знайомить студента із загальними поняттями відповідного модуля. Узагальнююча лекція повинна підвести підсумки вивченого, оцінити досягнення, систематизувати та узагальнити інформацію.

Попереднє знайомство студентів з інформаційним матеріалом в ході самостійної роботи створює основу, канву, на яку лягає інформація наступної лекції. Пояснення того, що не зрозуміли студенти в ході виконання самостійної роботи, доповнення інформації новими фактами, дослідженнями, зв'язок навчального матеріалу із практикою життя, звернення до міжпредметних зв'язків – ось основні ознаки лекції в системі модульного навчання. В ній переважає діалогова форма викладення, на відміну від традиційної лекції вона перестає бути монологом.

Навчання в парах, коли один студент виступає у ролі консультанта (за умов, що він уже опанував тему). Навчання в групах по 3-4 студенти, один з яких пояснює незрозуміле іншим, сприяє вихованню у студента впевненості в собі, сприяє створенню ситуації успіху.

Тематика лабораторних робіт розроблена таким чином, щоб врахувати кожний вид робіт, закріпити отримані знання на практиці.

Урізноманітнення дидактичних матеріалів сприяє швидкому та якісному засвоєнню матеріалу. До кожного виду практичних робіт розроблено критерії їх оцінювання. Вивчення навчального матеріалу певного рівня складності завершується переліком контрольних питань та завдань, які пропонуємо виконати на лабораторних заняттях після вивчення відповідних тем. Такий комплексний підхід до опанування навчального курсу сприятиме, на нашу, думку, ефективному засвоєнню матеріалу.

Особливе місце в навчальній діяльності студентів займає їх самостійна робота, яка з урахуванням існуючої нормативної системи не може бузи гідним чином оцінена. Оптимізації раціонального оволодіння основами необхідних знань та формуванню практичних навичок самостійного оцінювання покликана модульно-рейтингова система, що є супутником системи модульного навчання.

Прозорість, доступність, можливість здійснення самооцінки та самоперевірки – такі основні переваги рейтингової оцінки. Критерії оцінювання тієї чи іншої роботи перетворюють формальну оцінку на обґрунтовану, виважену. Облік залікових одиниць, що отримує студент в процесі навчання, ведуть викладач і студенти паралельно за таблицею. Такий підхід стимулює старанність, з’являється аспект змагання, бажання проявити свії найкращі якості, вносить ясність та об’єктивність в систему оцінювання та дає можливість здійснювати самоконтроль.