1.3. Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 2/1

Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 2/1 до теми 1.1.

1. Дайте визначення операційної системи.

2. Назвіть відомі вам ОС.

3. Перерахуйте функції ОС.

4. Які основні складові частини ОС.

5. Як виглядає структура операційної системи?

6. Як відбувається завантаження операційної системи?

7. Чи може існувати комп'ютер без операційної системи?

Питання для самоконтролю з матеріалу модуля 2/1 до теми 2.1.

1. Які функції виконує операційна система?

2. Для чого призначений інтерфейс користувача?

3. Дайте визначення терміну «вікна».

4. Що таке панель інструментів?

5. Назвіть найпростіший спосіб запуску програми.

6. Як здійснити вихід із системи і вимикання комп'ютера?

7. Що таке контекстне меню?

МОДУЛЬ 2. РІВЕНЬ 2.

1. Мета вивчення модуля 2/2.

Ознайомитися із загальними відомостями про файлову систему, визначення файлу, шлях до нього. Панель задач і головне меню ОС, їх призначення і склад. Операції в головному меню Команди запуску програм, кнопка Пуск і опції головного меню, одержання довідки.

Оволодіти знаннями про файлову систему, знати визначення файлу, можливості його знаходження. Вивчити панель задач і головне меню ОС, призначення і склад панелі задач, операції в головному меню Команди запуску програм, меню Пуск і опції головного меню, одержання довідки.

Сформувати вміння самостійно працювати над вивченням нового матеріалу, аналізувати, порівнювати, поєднувати теоретичні знання із практикою.

За умови засвоєння даного модуля на другому рівні складності, маєте можливість поглибити свої знання для цього необхідно перейти до вивчення навчального матеріалу третього рівня складності.

2. Інформаційна частина змісту модуля 2/2 Тема 1.2 Файлова система

Всі програми і дані зберігаються в довготривалій (зовнішній) пам'яті комп'ютера у вигляді файлів.

Файл – ця певна кількість інформації (програма або дані), має ім'я і що зберігається в довготривалій (зовнішній) пам'яті.

Ім'я файла складається з двох частин, розділених крапкою: власне ім'я файла і розширення, визначальне його тип (програма, дані і т. д.). Власне ім'я файлу дає користувач, а тип файла звичайно задається програмою автоматично при його створінні.

Тип файла	Розширення
Виконувані програми	exe, com
Текстові файли	txt, rtf, doc
Графічні файли		bmp, gif, jpg, png, pds і ін.
Web-сторінки			htm, html
Звукові файли				wav, mp3, midi, каr, ogg
Відеофайли					avi, mpeg
Код (текст) програми на мовах програмування						bas, pas, cpp і ін.

В різних операційних системах існують різні формати імен файлів. В операційній системі MS-DOS власне ім'я файла повинне містити не більше восьми букв латинського алфавіту і цифр, а розширення складається з трьох латинських букв, наприклад: proba.txt

В операційній системі Windows ім'я файла може мати до 255 символів, причому допускається використовування російського алфавіту, наприклад: Одиниці вимірювання информации.doc

До появи операційної системи Windows 95 на більшості комп'ютерів IBM PC працювала операційна система MS-DOS, в якій діяли вельми строгі правила привласнення імен файлам. Ці правила називають угодою 8.3

За угодою 8.3 ім'я файла може складатися з двох частин, розділених крапкою. Перша частина може мати довжину до 8 символів, а друга частина (після крапки) – до 3 символів. Друга частина, що стоїть після крапки, називається розширенням імені.

При записі імені файла дозволяється використовувати тільки букви англійського алфавіту і цифри. Починатися ім'я повинне з букви. Пропуски і розділові знаки не допускаються, за винятком окличного знака (!), тильди (~) і символу підкреслення (_).

Після введення в дію операційної системи Windows 95 вимоги до імен файлів сталі істотно м'якше. Вони діють і у всіх подальших версія операційних систем Windows.

1. Дозволяється використовувати до 255 символів.

2. Дозволяється використовувати символи національних алфавітів, зокрема російського.

3. Дозволяється використовувати пропуски і інші раніше заборонені символи, за винятком наступних дев'яти: /\:*?"<>|.

Роль розширення імені файла чисто інформаційна, а не командна. Якщо файлу з малюнком привласнити розширення імені ТХТ, то вміст файла від цього не перетвориться на текст. Його можна переглянути в програмі, призначеній для роботи з текстами, але ніщо зрозуміле такий перегляд не дасть.

Файлова система. На кожному носії інформації (гнучкому, жорсткому або лазерному диску) може зберігатися велика кількість файлів. Порядок зберігання файлів на диску визначається встановленою файловою системою.

Файлова система – це система зберігання файлів і організації каталогів. Для дисків з невеликою кількістю файлів (до декількох десятків) зручно застосовувати однорівневу файлову систему, коли каталог (зміст диска) є лінійною послідовністю імен файлів. Для відшукання файла на диску достатньо вказати лише ім'я файла.

Якщо на диску зберігаються сотні і тисячі файлів, то для зручності пошуку файли організовуються в багаторівневу ієрархічну файлову систему, яка має «деревовидну» структуру (має вид переверненого дерева).

Початковий, кореневий, каталог містить вкладені каталоги 1-го рівня, у свою чергу, в кожному з них бувають вкладені каталоги 2-го рівня і т.д. Необхідно відзначити, що в каталогах всіх рівнів можуть зберігатися і файли.

Для полегшення розуміння цього питання скористаємося аналогією з традиційним «паперовим» способом зберігання інформації. В такій аналогії файл представляється як деякий озаглавлений документ (текст, малюнок і ін.) на паперових листах. Наступний по величині елемент файлової структури називається каталогом. Продовжуючи «паперову» аналогію, каталог представлятимемо як теку, в яку можна вкласти безліч документів, тобто файлів. Каталог також одержує власне ім'я (уявіть, що воно написано на обкладинці теки).

Каталог сам може входити до складу іншого, зовнішнього по відношенню до нього каталога. Це аналогічно тому, як тека вкладається в іншу теку більшого розміру. Таким чином, кожний каталог може містити усередині себе безліч файлів і вкладених каталогів (їх називають підкаталогами). Каталог самого верхнього рівня, який не вкладений ні в які інші, називається кореневим каталогом.

А зараз повну картину файлової структури уявіть собі так: вся зовнішня пам'ять комп'ютера – це шафа з безліччю висувних ящиків. Кожний ящик – аналог диска; в ящику – велика тека (кореневий каталог); в цій теці безліч тек і документів (підкаталогів і файлів) і т.д. Самі глибоко вкладені теки бережуть в собі тільки документи (файли) або можуть бути порожніми.

Шлях до файла. Для того, щоб знайти файл в ієрархічній файловій структурі необхідно вказати шлях до файла. В шлях до файла входять записувані через роздільник "\" логічне ім'я диска і послідовність імен вкладених один в одного каталогів, в останньому з яких знаходиться даний потрібний файл.

В операційній системі Windows замість каталогів використовується поняття «тека». Тека – це об'єкт Windows, призначене для об'єднання файлів і інших тек в групи. Поняття теки ширше, ніж поняття «каталог».

В Windows на вершині ієрархії тек знаходиться тека Робочий стіл. (Наступний рівень представлений теками Мій комп'ютер, Корзина і Мережне оточення (якщо комп'ютер підключений до локальної мережі).

Якщо ми хочемо ознайомитися з ресурсами комп'ютера, необхідно відкрити теку Мій комп'ютер.

З файлами і теками можна виконати ряд стандартних дій. Такі дії з файлами, як «створити», «зберегти», «закрити» можна виконати тільки в прикладних програмах («Блокнот», «Paint» .).

Дії «відкрити», «перейменувати», «перемістити», «копіювати», «видалити» можна виконати в системному середовищі:

• копіювання (копія файла поміщається в інший каталог);

• переміщення (сам файл переміщається в інший каталог);

• видалення (запис про файл віддаляється з каталога);

• перейменування (змінюється ім'я файла).

Графічний інтерфейс Windows дозволяє проводити операції над файлами за допомогою миші з використанням методу Drag&Drop (тягни і кидай). Існують також спеціалізовані додатки для роботи з файлами, так звані файлові менеджери.