Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5.14 Mб
Скачать

Тема 2.3 Будова комп’ютеру. Виконання команд.

Різноманітність сучасних комп’ютерів дуже велика. Але їх структури основані на загальних логічних принципах, сформульованих ще Джоном фон Непманом. Отже, в будь-якому комп’ютері можна виділити наступні головні пристрої:

  • пам’ять (запам’ятовуючий пристрій ЗП), що складається із пронумерованих комірок;

  • процесор, що включає пристрій управління (ПУ) і арифметико-логічний пристрій (АЛП);

  • пристрій введення;

  • пристрій виведення.

Ці пристрої з’єднані каналами зв’язку, по яким передається інформація.

Функції пам’яті:

  • прийом інформації від інших пристроїв;

  • запам’ятовування інформації;

  • видача інформації по запиту в інші пристрої машини.

Функції процесора:

  • обробка даних по заданій програмі шляхом виконання арифметичних і логічних операцій;

  • програмне управління роботою пристроїв комп’ютера.

Та частина процесора, яка виконує команди, називається арифметико-логічним пристроєм (АЛП), а інша його частина, що виконує функції управління пристроями, називається пристроєм управління (ПУ).

Зазвичай ці два пристрої виділяються лише умовно, бо конструктивно вони нероздільні.

В складі процесора є ряд спеціалізованих додаткових комірок пам’яті, що називаються регістрами. Регістр виконує функцію короткочасного зберігання числа чи команди. Над вмістом деяких регістрів спеціальні електронні схеми можуть виконувати певні маніпуляції.

Головним елементом регістра є електронна схема, що називається тригером, і може зберігати одну двійкову цифру (розряд).

Регістр являє собою сукупність тригерів, зв’язаних друг з другом певним чином спеціальною системою управління.

Існує декілька типів регістрів, що відрізняються видом операцій, що виконуються.

Ось деякі регістри:

  • суматор – регістр АЛП, що приймає участь у виконанні кожної операції;

  • лічильник команд – регістр ПУ, вміст якого відповідає адресі чергової команди, що виконується; слугує для автоматичної вибірки програми із послідовних комірок пам’яті;

  • регістр команд – регістр ПУ для зберігання коду команди на період часу, необхідного для її виконання. Частина його розрядів використовується для зберігання коду операції, інші – для зберігання кодів адрес операндів.

Команда – це опис елементарної операції, яку має виконати комп’ютер.

В загальному випадку команда містить наступну інформацію:

  • код операції, що виконується;

  • вказівки по визначенню операндів (чи їх адрес);

  • вказівки по розташуванню результату, що отримується.

В залежності від кількості операндів, команди бувають:

  • одно адресні;

  • двоадресні;

  • трьох адресні;

  • змінно адресні.

Команди зберігаються в комірках пам’яті в двійковому коді.

В сучасних комп’ютерах довжина команд змінна (від двох до чотирьох байтів), а способів вказування адрес змінних безліч.

В адресній частині команди може бути вказаний, наприклад:

  • сам операнд (число або символ);

  • адреса операнда (номер байта, починаючи з якого розташований операнд);

  • адреса адреси операнда (номер байта, починаючи з якого розташована адреса операнда) тощо.

Наприклад, одноадресна команда add x (вміст комірки х скласти зі вмістом суматора, а результат залишити в суматорі);

двоадресна команда add x, y (додати вміст комірок х і у, а результат помістити в комірку у);

трьохадресна команда add x, y, z (вміст комірки х скласти зі вмістом у, суму помістити в комірку z).

Як правило, процес виконання розбивається на декілька етапів:

  • із комірки пам’яті, адреса якої зберігається в лічильнику команд, обирається чергова команда; вміст лічильника команд при цьому збільшується на довжину команди;

  • обрана команда передається в пристрій управління на регістр команд;

  • пристрій управління розшифровує адресне поле команди;

  • по сигналам ПУ операнди зчитуються із пам’яті і записуються в АЛП на спеціальні регістри операндів;

  • ПУ розшифровує код операції і видає в АЛП сигнал виконати відповідну операцію над даними;

  • результат операції або залишається в процесорі, або відправляється в пам’ять, якщо в команді була вказана адреса результата;

  • всі попередні етапи повторюються до досягнення команди “стоп”.