2. Завдання для семінарських і практичних занять згідно теми 2 (продовження)

Тема 2. Грошово-кредитна політика.

2.2. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики нбу

1. Комплекс заходів у сфері грошового обігу і кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу називається:

а) антиінфляційною політикою;

б) соціальною політикою;

в) грошово-кредитною політикою;

г) ціновою політикою.

2. Основними ринковими інструментами грошово-кредитної політики є:

а) облікова ставка;

б) операції на відкритому ринку;

в) норма обов’язкових резервів;

г) усі відповіді вірні.

3. За формою інструменти грошово-кредитної політики поділяються на:

а) кількісні та якісні;

б) прямі та опосередковані;

в) короткотермінові та довготермінові;

г) загальні та спеціальні.

4. За термінами впливу інструменти грошово-кредитної політики поділяються на:

а) кількісні та якісні;

б) прямі та опосередковані;

в) короткотермінові та довготермінові;

г) загальні та спеціальні.

5. До прямих (адміністративних) інструментів грошово-кредитної політики відносять:

а) операції на відкритому ринку;

б) встановлення "стелі" кредиту центрального банку, що надається урядові та банківським установам;

в) регулювання кількісних параметрів кредитів, що надаються суб’єктам господарювання;

г) норма обов’язкових резервів;

д) обмеження на відкриття філій та відділень;

е) усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді – б), в), д).

6. Суть облікової ставки, як інструменту грошово-кредитної політики полягає у:

а) купівлі/продажу цінних паперів на відкритому ринку;

б) зміні відсотків за кредитами, що їх центральний банк надає комерційним банкам;

в) зміні обов’язкової норми резервування за депозитними операціями комерційних банків;

г) встановлення “меж” кредиту.

7. Суть операцій НБУ на відкритому ринку, як інструменту грошово-кредитної політики полягає у:

а) купівлі/продажу цінних паперів на відкритому ринку;

б) зміні відсотків за кредитами, що їх центральний банк надає комерційним банкам;

в) зміні обов’язкової норми резервування за депозитними операціями комерційних банків;

г) встановлення кількісних “меж” кредиту.

8. Підвищення облікової ставки за кредитами центрального банку призводить до:

а) зменшення обсягів кредитування та обмеження зростання грошової маси;

б) розширення кредитних операцій комерційних банків і збільшення грошової маси в обігу;

в) не призводить до змін в економіці;

г) вірна відповідь – б).

9. З метою пожвавлення ринкової кон’юнктури (зростання сукупного попиту) центральний банк країни здійснює:

а) підвищення облікової ставки;

б) зниження облікової ставки;

в) залишає облікову ставку на незмінному рівні;

г) вірна відповідь – а).

10. Суть обов’язкової норми резервування, як інструменту грошово-кредитної політики полягає у:

а) купівлі/продажу цінних паперів на відкритому ринку;

б) зміні відсотків за кредитами, що їх центральний банк надає комерційним банкам;

в) зміні відсотку за обов’язковими резервами, що відраховуються за депозитними операціями комерційних банків;

г) встановлення кількісних “меж” кредиту.

11. Зменшення відсотку норми обов’язкових резервів призводить до:

а) обмеження темпів зростання грошової маси;

б) збільшення величини грошової маси в обігу;

в) збільшується ліквідність активів комерційних банків;

г) не призводить до змін грошової маси;

д) вірні відповіді – а), б);

е) вірні відповіді – б), в).

12. При проведення рестрикційної грошово-кредитної політики Національний банк України норму обов’язкового резерву:

а) збільшує;

б) знижує;

в) залишає на незмінному рівні;

г) вірна відповідь – б).

13. За терміном впливу норму обов’язкових резервів відносять до інструменту:

а) довгострокового впливу;

б) короткотермінового впливу;

в) середньострокового впливу;

г) миттєвого впливу.

14. За об’єктами впливу інструменти грошово-кредитної політики поділяються на:

а) кількісні і якісні;

б) загальні та спеціальні;

в) на пропозицію грошей і на попит грошей;

г) прямі і опосередковані.

15. Операції центрального банку на відкритому ринку за термінами впливу відносять до:

а) довгострокового впливу;

б) короткотермінового впливу;

в) середньострокового впливу;

г) миттєвого впливу.

16. При проведенні політики “дешевих” грошей центральний банк здійснює такі операції на відкритому ринку:

а) купує цінні папери у комерційних банків;

б) продає цінні папери комерційним банкам;

в) не здійснює жодних операцій;

г) купує і продає цінні папери.

17. Продаж цінних паперів з портфеля цінних паперів центрального банку призводить до:

а) збільшення обсягів кредитування та зростання грошової маси в обігу;

б) зменшення обсягів кредитування та зменшення грошової маси в обігу;

в) не призводить до змін грошової маси;

г) вірна відповідь – а).

18. На величину відсотка облікової ставки впливають такі показники:

а) темпи приросту грошової маси в обігу;

б) рівень інфляції;

в) динаміка процентних ставок на міжбанківському ринку кредитних ресурсів;

г) усі відповіді вірні.

19. Особливостями операцій на відкритому ринку є наступні:

а) легко прогнозовані наслідки;

б) гнучкість;

в) висока точність досягнення поставлених цілей;

г) усі відповіді вірні.

20. За характером параметрів, що встановлюються у процесі регулювання інструменти грошово-кредитної політики поділяють на:

а) якісні і кількісні;

б) прямі та опосередковані;

в) короткотермінові та довготермінові;

г) ринкові та адміністративні.

21. Облікова ставка центрального банку є:

а) максимальною кредитною ставкою банків;

б) мінімальною кредитною ставкою банків;

в) максимальною депозитною ставкою банків;

г) мінімальною депозитною ставкою банків;

д) середньою кредитною ставкою банків.

22. Які зміни відбуваються із обліковою ставкою у період депресії та спаду національної економіки:

а) вона зростає;

б) облікова ставка падає;

в) облікова ставка залишається незмінною;

г) у періоди спаду облікова ставка як інструмент грошово-кредитної політики не використовується.

23. Основним забезпеченням позик при здійсненні ломбардної політики НБУ виступають:

а) векселі;

б) державні цінні папери;

в) державні боргові зобов’язання;

г) усі відповіді вірні.

24. Адміністративний інструмент “кредитні стелі” застосовувалися НБУ у:

а) 1992 році;

б) 1993 році;

в) 1994 році;

г) ______ році.

25. Тривалість короткотермінових операцій з цінними паперами становить:

а) до 1-го місяця;

б) до 2-х місяців;

в) до 3-х місяців;

г) до 5-ти місяців.

26. Опосередкована система регулювання грошового обігу охоплює такі механізми монетарної політики:

а) механізм готівкової емісії;

б) механізм регулювання облікової ставки (процента) на позики, що надаються центральним банком;

в) механізм регулювання норми банківських резервів;

г) здійснення операцій на відкритому ринку;

д) вірні відповіді – б), в), г).

27. Метою застосування резервних вимог є:

а) обмеження темпів зростання грошової маси;

б) вилучення надлишкових коштів із грошової сфери;

в) регулювання попиту на банківські ресурси;

г) формування жорсткого зв’язку між грошовою базою і грошовою масою;

д) усі відповіді вірні.

28. До основних механізмів селективної кредитної політики належать:

а) встановлення кількісних параметрів на кредити, спрямовані у пріоритетні галузі;

б) поширення різноманітних пільг для банківських інститутів, що надають кредити переважно пріоритетним сферам економіки;

в) механізм готівкової емісії;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді – а), б);

е) вірні відповіді – а), в).

29. Як інструмент грошово-кредитної політики мінімальні резерви виконують такі функції:

а) слугують поточному регулюванню ліквідності на грошовому ринку;

б) стримують емісію кредитних грошей комерційних банків;

в) задоволення потреб суспільства у готівкових коштах;

г) усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді – а), в);

е) вірні відповіді – а), б).

30. Ринок державних цінних паперів як один із сегментів національного фондового ринку виконує такі основні функції:

а) обслуговування державного боргу;

б) підтримка поточної ліквідності на грошовому ринку;

в) стримування емісії кредитних грошей комерційних банків;

г) функція грошово-кредитного регулювання економіки;

д) усі вище зазначені відповіді вірні;

е) вірні відповіді – а), г);

є) вірні відповіді – а), в).

31. Грошово-кредитна політика центрального банку, котра спрямована на стимулювання кредитної емісії передбачає:

а) кредитну експансію;

б) кредитну рестрикцію;

в) встановлення “кредитних стель”;

г) селективну кредитну політику.

32. Під інструментами ринкового характеру розуміють:

а) інструменти, що мають форму директив, інструкцій центрального банку й спрямовані на обмеження сфери діяльності кредитного інституту;

б) способи впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу шляхом формування певних умов на грошовому ринку та ринку капіталів;

в) обмеження урядом чи центральним банком розміру верхніх меж процентних ставок за кредитами;

г) жодної вірної відповіді.

33. До найважливіших адміністративних інструментів можна віднести:

а) механізм готівкової емісії;

б) операції на відкритому ринку;

в) встановлення "стелі" кредиту центрального банку, що надається урядові та банківським установам;

г) пряме регулювання позичкових операцій банків, визначення маржі, межі вартості кредитних ресурсів;

д) селективна кредитна політика;

е) вірні відповіді – а), б), в), д);

є) вірні відповіді – а), в); г), д).

34. Адміністративне регулювання процентних ставок, як правило, передбачає:

а) встановлення центральним банком процентних ставок за кредитами;

б) обмеження урядом чи центральним банком розміру верхніх меж процентних ставок за кредитами;

в) встановлення центральним банком процентної ставки при операціях з комерційними банками щодо врахування короткострокових державних облігацій;

г) встановлення центральним банком ставок за депозитами.

35. Метою “кредитних стель”, як одного із адміністративних інструментів центрального банку є:

а) забезпечення адміністративного розподілу фінансових ресурсів;

б) стримування надмірної кредитної експансії;

в) забезпечення розвитку пріоритетних галузей економіки;

г) вірна відповідь – в).

36. Ступінь впливу норм обов’язкового резервування на стан і розвиток грошового ринку слід розглядати, як:

а) сильний і значний;

б) слабкий і незначний;

в) вплив відсутній;

г) вірна відповідь – в).

37. Вперше норми банківських резервів були введені у:

а) США – 1913 р.;

б) Німеччина – 1948 р.;

в) Франція – 1979 р.;

г) Велика Британія – 1961 р.;

д) США – 1947 р.

38. Сучасне трактування мінімальних резервів передбачає їх переважне використання у практиці грошово-кредитного регулювання для:

а) забезпечення нормального функціонування платіжно-розрахункового механізму банківської системи;

б) розв'язання довготермінових проблем стабілізації грошового обігу й антиінфляційної боротьби;

в) забезпечення стабільності банківської системи.

г) усі відповіді вірні.

39. Найпоширенішою формою встановлення резервних вимог є визначення норми резервування як:

а) відсотка від активів;

б) відсотка від зобов’язань;

в) відсотка від капіталу;

г) відсотка від резервного фонду.

40. Норми обов’язкового резервування більшою мірою призначені для вирішення:

а) поточних завдань монетарної політики;

б) довготермінових завдань монетарної політики;

в) середньотермінових завдань монетарної політики;

г) стратегічних завдань монетарної політики.

41. Підвищення норм обов’язкового резервування:

а) позитивно відображається на прибутковості банку;

б) негативно позначається на прибутковості банку;

в) знижує конкурентоспроможність банку;

г) збільшує ліквідність банківських активів;

д) вірні відповіді – а), б);

е) вірні відповіді – б), в).

42. У фазі економічного піднесення норми обов’язкового резервування центральними б2анками, як правило:

а) підвищуються;

б) знижуються;

в) залишаються без змін;

г) вірна відповідь – б).

43. Протягом останніх років центральні банки майже усіх країн проводять політику щодо:

а) поступового підвищення норм резервних вимог;

б) поступового зниження норм резервних вимог;

в) утримання на стабільному рівні;

г) вірна відповідь – в).

44. Політика мінімальних резервів (як інструмент грошово-кредитної політики) використовується Національним банком України для:

а) планування та регулювання обсягів грошової маси в обігу;

б) підтримки ліквідної діяльності комерційних банків;

в) контролю за грошовими агрегатами шляхом зниження (збільшення) грошового мультиплікатора;

г) усі відповіді вірні.