1. Завдання для семінарських і практичних занять згідно теми 2.1.

Тема 2.1. Суть та цілі грошово-кредитної політики

1. Під грошово-кредитною політикою розуміють…

а) комплекс взаємопов'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить уряд;

б) комплекс взаємопов'язаних, стратегічно визначених, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк.

в) комплекс взаємопов'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк;

г) жодне твердження не вірне.

2. Державне регулювання економіки за допомогою грошово-кредитних інструментів є:

а) впливом на ціну позичкового капіталу, для того щоб впливати на попит і механізм використання кредитів в економіці;

б) впливом на кількість позичкового капіталу, для того щоб впливати на попит і механізм використання кредитів в економіці;

в) впливом на кількість і ціну позичкового капіталу, для того щоб впливати на попит і механізм використання кредитів в економіці;

г) жодне твердження не вірне.

3. Економічний зміст грошово-кредитної політики полягає у наступному:

а) монетарна політика - це один із секторів економічної політики вищих органів державної влади;

б) вищі органи державної влади регулюють гроші, як систему відносин суб'єктів економіки;

в) монетарна політика забезпечується притаманними їй монетарними механізмами.

г) всі твердження вірні;

д) жодне твердження не вірне.

4. Суть державного регулювання за допомогою грошових інструментів – це …

а) кількісна та якісна зміна пропозиції вільних грошей і зміна "ціни кредиту" -процента, що визначає попит на позичковий капітал і масштаби формування пропозиції кредитних засобів.

б) кількісна зміна попиту вільних грошей і зміна процента, що визначає попит на позичковий капітал і масштаби приросту вкладів, тобто формування пропозиції кредитних засобів.

в) кількісна зміна пропозиції вільних грошей і зміна процента, що визначає попит на позичковий капітал і масштаби приросту вкладів, тобто формування пропозиції кредитних засобів.

5. Регулювання економіки за допомогою грошово-кредитних методів передбачає створення умов, при яких економічний суб'єкт сам приймає рішення, що відповідають інтересам держави через:

а) ринок цінних паперів;

б) зміну грошової маси;

в) банківських резервів;

г) процентних ставок;

д) всіх вище перерахованих.

6. Суб'єктом грошово-кредитної політики виступає:

а) держава, яка регулює цю сферу через свої представницькі органи;

б) центральний банк;

в) відповідні урядові структури - міністерства фінансів чи скарбниці, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції щодо страхування депозитів, а також інші установи

г) всі вище наведені.

7. В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є:

а) держава, яка регулює цю сферу через свої представницькі органи;

б) центральний банк;

в) відповідні урядові структури - міністерства фінансів чи скарбниці, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції щодо страхування депозитів, а також інші установи

г) всі вище наведені.

8. У визначені грошово-кредитної політики беруть участь:

а) Міністерство фінансів;

б) безпосередньо уряд;

в) Верховна Рада;

г) інші органи державного регулювання економіки;

д) всі вище наведені.

9. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики:

а) обсяг ВВП;

б) розмір бюджетного дефіциту;

в) платіжний та торговий баланси;

г) рівень зайнятості;

д) всі вище наведені.

10. Грошово-кредитна політика…

а) стимулює ділову активність в умовах депресії;

б) утруднює економічне зростання при перегріві кон'юнктури;

в) стимулює ділову активність в умовах депресії і пригнічує, утруднює економічне зростання при перегріві кон'юнктури;

д) жодне твердження не вірне.

11. Кінцева мета грошово-кредитного регулювання економіки

а) повинна збігатися з основоположними цілями макроекономічної політики держави.

б) не повинна збігатися з основоположними цілями макроекономічної політики держави.

в) не залежить від цілей макроекономічної політики держави;

г) жодне твердження не вірне.

12. Завдання монетарної політики поділяють:

а) на 2 групи;

б) на 3 групи;

в) на 4 групи;

г) на 5 групи;

д) не поділяють.

13. Стратегічні цілі висуваються:

а) для довготермінового періоду, для їх досягнення центральні банки розробляють проміжні цілі;

б) для системи проміжних цілей для того, щоб крок за кроком досягти головної;

в) всі варіанти правильні;

г) жодне твердження не вірне.

14. Стратегічними цілями монетарної політики центрального банку

а) повинні бути кінцеві цілі економічної політики держави - досягнення такого економічного зростання, при якому забезпечуватиметься висока зайнятість, нестабільність цін і обмінного курсу грошової одиниці;

б) повинні бути кінцеві цілі економічної політики держави - досягнення такого економічного зростання, при якому забезпечуватиметься висока зайнятість, стабільність цін і обмінного курсу грошової одиниці;

в) повинні бути кінцеві цілі економічної політики держави - досягнення такого економічного зростання, при якому забезпечуватиметься низька зайнятість, стабільність цін і обмінного курсу грошової одиниці;

г) жодне твердження не вірне.

15. До основних типів проміжних цілей монетарної політики не відносять:

а) таргетування валютного курсу;

б) таргетування грошових агрегатів;

в) таргетування облікової ставки;

г) жодне твердження не вірне.

16. До основних типів проміжних цілей монетарної політики не відносять:

а) таргетування інфляції;

б) таргетування грошової бази;

в) грошово-кредитна політика без номінального якоря;

г) жодне твердження не вірне.

17. До основних типів проміжних цілей монетарної політики не відносять:

а) грошово-кредитна політика без номінальної ціни;

б) грошово-кредитна політика без номінального якоря;

в) таргетування валютного курсу;

г) правильні варіанти а) і в).

18. До основних типів проміжних цілей монетарної політики відносять:

а) таргетування валютного курсу;

б) таргетування облікової ставки;

в) таргетування грошового кошика.

г) жодне твердження не вірне.

19. До основних типів проміжних цілей монетарної політики відносять:

а) таргетування грошових показників;

б) таргетування грошового кошика;

в) таргетування грошових агрегатів.

г) жодне твердження не вірне.

20. Тактичні цілі монетарної політики:

а) мають короткостроковий, оперативний характер і покликані забезпечити досягнення проміжних цілей.

б) мають середньостроковий, оперативний характер і покликані забезпечити досягнення проміжних цілей.

в) мають довгостроковий, оперативний характер і покликані забезпечити досягнення проміжних цілей.

г) жодне твердження не вірне.