97. Проблеми стосунків України з сусідніми державами на сучасному етапі

Стосунки України із сусідніми державами формуються в складних умовах і не завжди виглядають безконфліктними і безхмарними. Про це свідчать насамперед:

- збройні конфлікти в сусідніх з Україною державах;

- наявність територіальних претензій до України;

- конфлікти на економічному ґрунті;

- розширення військового блоку НАТО і його наближення до кордонів України;

- якісне нарощування свого військового потенціалу державами, що безпосередньо межують з Україною.

Нейтралізація загроз національним інтересам України вимагає здійснення комплексу заходів щодо зміцнення безпеки й обороноздатності держави. Формування зваженої політики національної безпеки і механізмів її реалізації неможливе без наукового аналізу процесів, що відбуваються у різних сферах громадського життя.

Рішення завдань забезпечення воєнної безпеки для України є новим, оскільки союзні республіки колишнього СРСР практично не брали участі у визначенні рівня обороноздатності, необхідних фінансових витрат і матеріальних ресурсів на потреби оборони, а існуючий методичний апарат таких розрахунків ні за масштабами, ні за способами досягнення головної мети не може бути використаний у сучасних умовах.

Великим гальмом в ефективному рішенні цих питань є відсутність загальновизнаної теорії воєнної безпеки держави. До цього часу більшість перелічених завдань вирішується відомим методом проб і помилок. Існуючі розробки з даної тематики вкрай обмежені, а системні дослідження взагалі відсутні.

Специфіка відносин до України сусідніх держав на заході зумовлена певною мірою їх власними інтересами і пріоритетами їх зовнішньої політики. Керівництво та державна політична еліта цих країн забезпечують на офіційному рівні підтримку курсу України на європейську інтеграцію. Вони зацікавлені, щоб Україна як сусідня країна була стабільною, демократичною, економічно розвиненою державою, однак мають деякі сумніви щодо послідовності України в реалізації європейського вектору її зовнішньої політики та стурбовані перебігом подій всередині України.

У співробітництві між прикордонними районами України і її західних сусідів наявні подібні проблеми, а саме: неоднорідність суміжних адміністративно-територіальних одиниць за площею, повноваженнями місцевих адміністрацій, досить низький рівень економічного розвитку; різне розуміння цілей створюваних єврорегіонів; відсутність коштів для виконання спільних проектів.

А такж варто зазначити, що доі триває конфлікт між Україною та Румунією з приводу о. Зміїний, існує проблема Придністров’я з Молдовою, а також проблеми Криму, зокрема Чорноморського флоту та Севастополя, а також проблеми у нафтогазовій сфері з РФ.

98. Розбудова зовнішньої політики України з країнами Західної Європи

Франція визнала незалежність України 27 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 24 січня 1992 р.

Для України відносини з Францією — провідною державою Європи й од­ним із лідерів європейського будівництва — важливий чинник європейської та трансатлантичної інтеграції.

Перший візит міністра закордонних справ Франції Р.Дюма до України відбувся 23-24 січня 1992 р.

Діалог на найвищому рівні між незалежною Україною та Францією було започатковано 16-17 червня 1992 р. офіційним візитом Президента України Л.Кравчука у Францію, під час якого був підписаний міждержавний Договір про взаєморозуміння та співробітництво.

З 1992 р. створено міцну договірно-правову основу двосторонніх відносин. Між двома країнами підписано 36 двосторонніх документів. Із них 26 — про співробітництво в економічній, науково-технічній, культурній та військовій галузях.

Активізація двостороннього політичного діалогу, поглиблення економіч­ного співробітництва, надання Україні допомоги в ліквідації ядерної зброї — питання, що були у центрі уваги переговорів Президента України Л.Кучми та Президента Франції Ф.Міттерана, що відбулися під час наради керівників держав і урядів країн-членів ОБСЄ у Будапешті 5-6 грудня 1994 р.

Важливою подією в двосторонніх відносинах наших країн стала зустріч Президента України Л.Кучми з Президентом Франції Ж.Шираком, яка відбу­лася 20 квітня 1996 р. у Москві в рамках наради керівників держав і урядів "Великої сімки" з питань ядерної безпеки. Під час розмови було обговорено широке коло питань міжнародного співробітництва та двосторонніх відносин.

Якісні зрушення у двосторонніх відносинах почалися 1997 р. Головною по­дією став офіційний візит у Францію Президента України Л.Кучми 30-31 січ­ня 1997 р. та його переговори з Президентом Франції Ж.Шираком. Сторони, зокрема, погодилися створити Змішану українсько-французьку міжурядову комісію з економічного співробітництва.

Зустрічі Президента України Л.Кучми з Президентом Франції Ж.Шираком відбулися також у рамках Мадридського саміту НАТО (липень 1997) та саміту Ради Європи (жовтень 1997).

2-4 вересня 1998 р. відбувся перший державний візит Президента Франції Ж.Ширака в Україну. Ж.Ширак мав переговори з Президентом України Л. Кучмою, виступив перед студентами й викладачами Київського національ­ного університету ім. Т.Г.Шевченка.

7 грудня 1999 р. Президент України Л.Кучма здійснив черговий робочий візит у Францію, в перебігу якого зустрівся з Президентом Франції Ж.Шира-ком, Генеральним директором ЮНЕСКО К.Мацуорою, керівниками провід­них компаній та банків.

14-16 вересня 2000 р. Президент України Л.Кучма відвідав Париж, де відбу­вався черговий саміт "Україна — ЄС". У програмі перебування українського Президента в Парижі значне місце відводилося й двостороннім переговорам з керівництвом Франції.