16. Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського.

Костянтин Дмитрович Ушинський народився 2 берез­ня 1824 р. у М.Тулі. Гімназію закінчив у місті Новгород-Сіверському.На формування особистості майбутнього вчено­го великий вплив мала російсь­ка словесність до якої його до­лучав ^ тодішній директор І.Ф .Тимковський (майбутній професор і ректор Харківського університету).

У 1840 році він вступає до Московського університету на юридичний факультет.У 1844 році, 21-річним юнаком, Ушин­ський блискуче закінчує універ­ситет і отримує запрошен­ня посісти місце професора у Демидівському ліцеї М.Ярославля. Проте перед тим, як приступити до виконання своїх професорсь­ких обов'язків, К.Ушинський ще два роки провів у Московському університеті, готуючись до магістерського екзамену.

У 1846-1849 рр. К.Ушинський працює в Ярославському ліцеї професором камеральних наук.

У 1954 році К.Ушинський дістає посаду викладача російської мови та Інспектора класів у Гатчинському сирітському інституті, де працював до січня 1859 р. Тут широко проявилися його органі­заторські і педагогічні здібності.

У 1857-1858 рр. в "Журнале для воспитания" К.Ушинський опублікував статті "Про користь педагогічної літератури", "Три елементи школи", "Про народність у суспільному вихованні", "Шкільна реформа в Північній Америці" та ін.

Ушинський уже був відомий як визначний педагог-реформатор і тому його запрошують на посаду інспектора Смольного інституту шляхетних дівчат. Водночас він працював редактором "Журнала

Министерства народного просвеїцєния", в якому в 1860-1862 рр. опублікував статті: "Праця в її психічному і виховному значенні", "Недільні школи", "Питання про народні школи", "Рідне слово, "Проект учительської семінарії".

У 1862 році К.Ушинський змушений був залишити роботу в Смольному інституті, бо ті зміни, які він вніс у навчально-виховний процес, привели до ускладнення його стосунків з керів­ництвом. Побоюючись громадського суду за погане ставлення до К.Ушинського, Міністерство освіти відрядило його за кордон для вивчення досвіду жіночої освіти.

У 1861 та 1864 він написав і видав чудові підручники для поча­ткового навчання дітей в елементарних школах та сім'ях "Дитячий світ" (1861) І "Рідне слово" (1864), а також хрестоматію і методи­чні посібники до них.

У середині 1867 року Ушинський повертається на Батьківщи­ну. Тяжка хвороба легенів обірвала плідну діяльність великого вченого, педагога.

Помер Ушинський у 1870 році в Одесі.

17. Ідеї народності в педагогічній системі к.Д. Ушинського.

В основі педагогічної системи К.Ушинського лежить ідея на­родності. "Всяка жива історична народність є найпрекраснішим створінням Господа на землі, і вихованню залишається тільки чер­пати з цього багатого і чистого джерела" , - писав він у статті "Про народність в громадському вихованні".

Під народністю К.Ушинський розумів своєрідність кожного народу, зумовлену його історичними та географічними умовами.

Характерною рисою для народності, в розумінні К.Ушинського, є громадськість. Він був переконаний у тому, що народна ідея виховання вимагає широкої громадської атмосфери навколо себе і не може бути здійснена без залучення найширших громадських сил. К.Ушинський писав: "Сам народ і його великі люди прокладають шлях в майбутнє: виховання тільки йде по цій дорозі...".

Керуючись ідеєю народності, К.Ушинський прийшов до ви­сновку, що народна освіта повинна знаходитися в руках народу, а навчання дітей здійснюватися рідною мовою, яка є найяскравішим виявом народності. Навчання дітей рідною мовою, на думку К.Ушинського, має на меті: розвиток "природженої душевної здіб­ності, яку називають даром слова", введення дітей у свідоме воло­діння скарбами рідної мови, пояснення їм логіки цієї мови, тобто граматичних законів у її логічній системі. Ці три цілі, зауважував педагог, досягаються не одна за одною, а разом.

Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті дана К.Ушинським в його чудовій статті "Рідне слово". "Мова на­роду - найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в'яне". Він вважав, що основними завданнями народної школи у вихованні особистості є виховання патріотизму засобами рідної мови, яка не тільки виражає духовні якості народу, а й являється найкращим його наставником, що вчив народ ще тоді, коли не було ні книжок, ні школи.