64. Відродження різних типів навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, колежів тощо).

У галузі вищої освіти передбачається стратегічне завдання -перехід до гнучкої, ступеневої системи підготовки фахівців для підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, піднесення вищої освіти в Україні на рівень досягнень найбільш розвинених країн світу шляхом здійснення ряду міжнародних проектів та інве¬стицій. Проектується також подальше підвищення рівня і ефектив¬ності наукових досліджень у вищій школі.

Основною, найбільш важливою І необхідною ланкою рефор¬мування і оновлення освіти є загальна середня освіта, яка повинна забезпечувати максимальний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне са¬мовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення. Українська держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Укра¬їні є обов'язковою і може отримуватися у різних типах закладів освіти.

Загальноосвітня школа виступає важливим фактором відро¬дження нації, виховання у молоді національної свідомості і гіднос¬ті, активним засобом боротьби з національним нігілізмом, з про¬явами комплексу національної неповноцінності, нижчості, відсту¬пництва від своєї нації. Принцип єдиної трудової політехнічної школи на основі ідей гуманізму, демократії та інтернаціоналізму означає надання всім дітям рівних можливостей для одержання освіти, відображає єдність і взаємозв'язок усіх ступенів загальної середньої освіти, її безперервність, наступність всіх компонентів навчально-виховної системи - мети, змісту, методів, засобів і орга¬нізаційних форм. Школа діалектично поєднує національний та ін¬тернаціональний зміст освіти, забезпечує вступ до скарбниць сві¬тової культури, необхідний рівень міжнаціонального спілкування.

Як відомо, система загальної середньої освіти відокремлена від церкви і носить світський характер. Найважливішими напрямами відродження школи є: реалізація в навчанні та вихованні підрос¬таючого покоління ідеї народності на основі засвоєння позитивних традицій національних культур українців та інших народів, що проживають в Україні, відродження ролі школи в розвитку культу¬ри народу; демократизація всіх сторін шкільного життя, перетво¬рення школи з відомчої ідеологічної установи в громадсько-державний інститут, відхід від жорсткого одержавлення і регламе¬нтації ЇЇ діяльності, широкий розвиток самодіяльних засад, залу¬чення громадськості до визначення і здійснення шкільної політи¬ки; індивідуалізація навчально-виховного процесу, організація йо¬го з урахуванням здібностей, нахилів, інтересів дітей та їхнього інтелектуального, фізичного і психічного розвитку, диференціація, яка передбачає варіативність змісту, форм і методів навчання та виховання; інтеграція зусиль всіх соціальних інститутів виховання - сім'ї, школи, позашкільних установ, виробничих колективів, громадських організацій для поліпшення виховання підростаючого покоління.

Загальний зміст навчального матеріалу середньої освіти поді¬ляється на державний і шкільний компоненти.

Гімназії та ліцеї працюють за спеціальними навчальними пла¬нами, які розробляються педагогічними колективами спільно з ви¬щими навчальними закладами. Міністерством освіти і науки Укра¬їни розроблений базовий навчальний план гімназій, який передба¬чає широкий спектр предметів за вибором: мови народів України, стилістика української мови, старослов'янська мова, латина, грець¬ка мова, народознавство, ораторське мистецтво, поетика, логіка, історія, культура, етнографія, людина І суспільство, вступ до філо¬софії, основи екології та економіки, ритміка, хореографія тощо.

Базовий навчальний план ліцею диференціює навчальну роботу учнів за основними профілями: філологічний, історико-філософський, художньо-культурний, фізико-математичний, біоло-го-хімічний, економічний, технічний. їх кількість і зміст визнача¬ються конкретним педагогічним колективом відповідно до потреб учнів і кадрового та навчально-методичного забезпечення. Додат¬кові предмети в ці навчальні плани вводяться залежно від напрямів і профілів: основи етики, естетика, культура та мистецтво України, основи моделювання та конструювання тощо. Для учнів відкрива¬ються широкі можливості щодо вибору додаткових курсів. Зокре¬ма, на технічному профілі ліцею можуть пропонуватись: мікро¬процесорна техніка, електротехніка, електроніка і радіотехніка, ергономіка, соціальна психологія, аудіо- та відеотехніка, дизайн, менеджмент та підприємництво, основи сучасного виробництва, інформатика й управління.Професійна освіта в Україні здійснюється в системі вищих та середніх спеціальних навчальних закладів: в університетах, акаде¬міях, інститутах, коледжах, технікумах, технічних, педагогічних, медичних та мистецьких училищах. Професійно-технічна освіта надається в середніх професійно-технічних училищах, які забезпе¬чують підготовку кваліфікованих робітників.

Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чо¬тири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівнені до них вищі заклади освіти;другий рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади освіти;третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) -інститут, консерваторія, академія, університет.

Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забез¬печують технікуми, училища, інші види закладів освіти першого рівня акредитації; бакалавр - забезпечують коледжі, інші заклади освіти другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр - забезпечу¬ють вищі заклади третього і четвертого рівнів акредитації.

Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть створю¬вати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.Підготовка фахівців у вищих закладах освіти може проводити¬ся з відривом від виробництва (очна), без відриву (вечірня, заочна форма), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном. Станом на листопад 1996 року в Україні функціону¬вало 163 вузи Ш-ІУ рівнів акредитації, 735 вищих навчальних за¬кладів І-П рівнів акредитації та 123 вищих закладів освіти недер¬жавних форм власності. Вищу освіту в сучасній Українській дер¬жаві мають можливість здобувати близько 35 відсотків випускни¬ків загальноосвітніх шкіл, ПТУ та технікумів. В розвинутих краї¬нах світу система вищої освіти забезпечує можливість вступу до вищих навчальних закладів значно більшому відсотку випускників середніх шкіл. В Англії, наприклад, місцями у вузах забезпечують¬ся 53% молоді, у Німеччині - 58, СІЛА - 60 відсотків, В окремих азіатських країнах цей показник сягає ще більш високого рівня, що і зумовило їх стрімкий вхід до світової еліти. Зокрема, в Японії майже 80% випускників шкіл вступають до вузів. На початку XXI ст. тут запровадили обов'язкову вищу освіту.