35. Організація шкільного навчання. Класно-урочна система навчання (я.А. Коменський).

У "Великій дидактиці''¹ Я.Коменський не тільки розробив чіт­ку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її прин­ципів, таких як: наочність; свідомість і активність; послідов­ність і систематичність знань; міцне оволодіння знаннями і на­вичками. Природно, що керуючись відчуттями, як основою пі­знання, вчений основним у навчанні визначав наочність.

В історії педагогіки відомо багато форм організації навчаль­но-виховного процесу. Необхідно зазначити, що поняття "урок" в цій системі з'явилось порівняно пізно. На ранніх етапах організа­ції навчання надавалась перевага індивідуальній формі роботи з учнями. Така форма навчання проіснувала до XVIII ст., а в де­яких країнах і до XIX ст. Я.Коменський детально вивчив досвід навчання з урочної системи, а також дав теоретичне обґрунту­вання класно-урочної системи шкільного навчання і сформулю­вав її основоположні принципи. Тому в історії педагогічної дум­ки він вважається творцем класно-урочної системи навчання.

Я.Коменський гостро критикував існуючий в той час індиві­дуальний метод як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей становище, коли навчання в школі продовжувалось "із сходу сонця і до заходу". В роботі "Закони добре організованої школи" він визначив основні правила органі­зації навчання, які не втратили свого значення до нашого часу.

Загалом, в організації навчання у Я.Коменського досить чітко простежується принцип демократизму спільного навчання хлоп­чиків і дівчаток (школа рідної мови), бідних і багатих. Йому та­кож належить виділення у навчальному році чвертей, а також уроку, як основної навчальної форми.

36. Дж. Локк про мету і зміст виховання.

Перемога буржуазної революції середини XVII ст., станов­лення нового суспільного устрою в Англії вимагали принципово нового розв'язання головних питань педагогіки: про фактори фо­рмування особистості і роль виховання, про мету його і завдання, про зміст освіти і методи навчання. Розробляючи ці проблеми, Д.Локк виступив справжнім виразником передових суспільних сил свого часу.

Джон Локк (1632-1704) народився в Англії в сім'ї адвоката. Початкову освіту здобув вдома. Закінчив Вестмінстерську грама­тичну школу. Оксфордський університет. Самостійно вивчив но­ву філософію (Бекона, Декарта та ін.), природознавство, медици­ну. Працював викладачем грецької мови і літератури в універси­теті, пізніше був вихователем сина, а потім внука відомого полі­тичного діяча графа Шефстбері, багато подорожував, довго жив у Франції, де познайомився з ідеями Монтеня. В час розгулу абсо­лютистської реакції (1683) Джон Локк емігрував разом з своїм патроном, графом Шефтсбері до Голландії, повернувся до Англії після революції 1688 року.___

У філософській праці "Досвід про людський розум" (1690) Дж.Локк всебічно об­ґрунтував, слідом за Беконом, вчення сенсуалізму про похо­дження знань і ідей із чуттє­вого досвіду. Свою основну педагогічну працю "Думки про ^виховання" (1693) Дж.Локк присвятив питанням сімейного виховання "джент­льмена". Його книга була ад­ресована імущим класам. Мо­лода англійська буржуазія проклала шлях в заокеанські країни. Життя в необжитих місцях у тяжких і незвичай­них кліматичних умовах

вимагали від людей фізичної загартованості, моральної стійкості і наукових знань. Тому метою виховання, на думку Дж.Локка, є підготовка "джентльмена", який уміє створювати здоровий дух у здоровому тілі та уміє поводити себе в товаристві.

Звичайно, основним у вихованні джентльмена Дж. Локк вва­жав зміцнення його здоров'я, оскільки він, у разі потреби, буде захищати рідну Англію. В основу фізичного виховання він вклю­чав афінську систему фізичних вправ, прогулянки, фізичну пра­цю на свіжому повітрі.

Закони моралі, на думку Дж.Локка, визначаються особистими інтересами індивіда, і все, що дає особисту користь, є моральним. Головне завдання він бачив у дисциплінуванні характеру; треба з дитинства навчати людину керувати своєю поведінкою і вчинка­ми, уміти відмовлятись від своїх бажань, навчити її діяти всупе­реч власним бажанням виробити в дитини дисципліну духу, що виховується обмеженням (не потурати їй, а рішуче припиняти примхи).

Освіту Дж.Локк ставив на другий план, вважаючи фізичне і моральне виховання більш важливим завданням. Більша частина знань, що їх дають в європейських школах, така, що "джентль­мен" без них може обійтись, стверджував Дж.Локк.

Мета ви­ховання	Підготовка джентльмена, який вміє вести свої справи розумно і прибу­ткове
Завдання виховання	Розвиток здорового духу у здоровому тілі
Програма виховання	Фізичне, розумове, трудове та моральне ви­ховання
Органі­зація вихо­вання	Джентльмен виховується в сім'ї, а не в школі (прогулянки, відвідування церкви громадських місць)
Методи виховання	Приклад, вправи, виховні ситуації, бесІ-ди,заохочення,покарання