- •Виховання у східних слов’ян.
- •Київська школа «книжного вчення» (х – хі ст.)
- •Культурно-освітня діяльність п. Русина.
- •Монастирські школи.
- •Школи грамоти.
- •Просвітницькі ідеї о.В. Духновича.
- •Просвітницька діяльність і. Федорова, його перший буквар 1574 р.
- •Просвітницька і педагогічна діяльність г. Смотрицького.
- •Педагогічні ідеї т.Г. Шевченка.
- •Світогляд і. Франка, його просвітницька та освітньо-педагогічна діяльність.
- •Педагогічні ідеї Лесі Українки.
- •Діяльність Просвітницьких товариств в Україні в кінці хіх – на початку хх століття.
- •Просвітницька діяльність м. Костомарова.
- •Педагогічні ідеї п. Куліша.
- •Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського.
- •Ідеї народності в педагогічній системі к.Д. Ушинського.
- •Педагогічні твори та підручники к.Д. Ушинського, їх значення.
- •К.Д. Ушинський про моральне виховання.
- •Життя та педагогічна діяльність с.Ф. Русової.
- •Просвітницька діяльність та педагогічні погляди м.П. Драгоманова.
- •Виховання та школа в Стародавній Греції.(24,25)
- •Теорія природного виховання, принципи природовідповідповідності виховання ж.Ж. Руссо.
- •Виховання у первіснообщинному ладі.
- •Теорія «громадянського виховання» й «трудової» школи. Погляди г. Кершенштейнера на мету і завдання виховання.
- •Вікова періодизація та зміст виховання ж.Ж. Руссо.
- •Педагогічні ідеї Платона.
- •Вимоги до вчителя в педагогічній спадщині ф.-а.В. Дістерверга.
- •Педагогічна теорія й-ф. Гербарта.(50)
- •Організація шкільного навчання. Класно-урочна система навчання (я.А. Коменський).
- •Дж. Локк про мету і зміст виховання.
- •Педагогічна думка в епоху Середньовіччя.
- •Педагогіка епохи Просвітництва.
- •Й.Г. Песталоцці і його «Книга для матерів».
- •Основні положення «Методу м. Монтессорі».
- •Педагогічні ідеї Арістотеля.
- •Життя і педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці.
- •Й.Г. Песталоцці про моральне, фізичне, трудове виховання.
- •Середньовічні університети.
- •«Прагматична педагогіка» (Дж. Дьюї).
- •Педагогічні ідеї Сократа.
- •Й.Г. Гербарт про навчання й дидактичні принципи.(35)
- •Просвітницька та педагогічна діяльність я. Чепіги.
- •Просвітницька та педагогічна діяльність т. Лубенця.
- •Школа і педагогіка України у 20-х – 30-х рр. Хх століття.
- •А.С. Макаренко про формування колективу, закони його розвитку.
- •Життя і педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського.
- •«Школа радості» в.О. Сухомлинського.
- •Питання морального, трудового й естетичного виховання учнів у теорії й практиці в.О. Сухомлинського.
- •Особливості діяльності навчально-виховних закладів у роки Великої Вітчизняної війни.
- •Особливості організації навчально-виховного процесу у післявоєнний період.
- •Реформа школи 1984 року.
- •Сутність і завдання національної школи, національного виховання.
- •Відродження різних типів навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, колежів тощо).
- •Створення нормативно-правового забезпечення освіти в Українській державі.
- •Пріоритетні напрями реформування освіти в незалежній Україні.
- •Стратегічні завдання реформування освіти на сучасному етапі.
Теорія природного виховання, принципи природовідповідповідності виховання ж.Ж. Руссо.
Жан-Жак Руссо (1712-1778) - французький просвітитель, представник передреволюційної дрібної буржуазії. Народився у Женеві, в сім'ї майстра-годинникаря. Матір втратив ще при своїй появі на світ, рано втратив і батька. Дуже рано малому Жан-Жаку довелось самому заробляти на хліб, відчувати голод, побої, змінити багато професій.
Систематичної освіти не здобув, в основному займався самоосвітою. У тридцятирічному віці він поїхав у Париж, де познайомився з кращими представниками (літераторами, філософами) нової буржуазної інтелігенції, часто зустрічався з Дідро. За його порадою Ж.-Ж.Руссо написав твір "Чи сприяв прогрес у науці і мистецтві поліпшенню або погіршенню мораліТ". Діжонська академія за цей твір нагородила Ж.-Ж.Руссо першою премією. В 1754 році з'явилась друга робота Ж.-Ж.Руссо "Про походження нерівності між людьми", а потім (1762) - "Суспільний договір", де він різко критикує тиранію, гніт експлуататорів і розвиває договірну теорію Дж.Локка, доводить, що влада, яка не відповідає інтересам народу, не є законною. Вона порушила суспільний договір, за яким люди добровільно передали частину всіх прав вибраним представникам влади, що повинні були служити народу. Звідси висновок: якщо влада не задовольняє вимогам народу, то
1762 році був надрукований роман-трактат "Еміль, або про виховання^, який викликав велике незадоволення серед королівської влади і духовенства. Ця крамольна книга була спалена на одному з паризьких майданів, а Ж.-Ж.Руссо змушений був тікати спочатку в Женеву, а потім в Берн і, нарешті, в Англію. У Францію Ж.-Ж.Руссо повернувся хворим, морально пригніченим незадовго до своєї смерті.
В цей час (1767) він написав чудовий автобіографічний твір "Сповідь". В 1778 році Ж.-Ж.Руссо помер.
В основу виховання ("Еміль, або про виховання"), за Ж.-Ж.Руссо, повинен лягати принцип слідування за вказівками природи, відповідно з яким: а) кожному віковому періоду повинні відповідати особливі форми виховання і навчання; б) виховання має бути трудовим і сприяти розвитку самодіяльності та ініціативи учнів; в) інтелектуальному вихованню повинні передувати вправи для розвитку фізичних сил і органів чуття вихованців.В системі виховання, за Ж.-Ж.Руссо, велика увага приділялась особистості дитини. Це був протест проти станового виховання, характерного для феодалізму. Він прагнув показати, що правильне виховання є засобом розв'язання корінних соціальних проблем. Лише шляхом виховання можна перебудувати світ. Влада й багатство створили нерівність, людина втратила свободу і стала зіпсованою, а зіпсоване суспільство сприяє створенню зіпсованих людей. Тому дитину (Еміля) слід виховувати поза феодальним суспільством відповідно з природою (природовідпові-дно). Навчати природовідповідно - значить дотримуватись законів розвитку організму дитини та ЇЇ здібностей.
Ж.-Ж.Руссо вважав, що простих людей, трудівників та їх дітей виховувати непотрібно: вони вже вихованні самим життям. Потрібно виховувати і перевиховувати феодалів, аристократів та їх дітей, щоб кожен з них став людиною, а не дармоїдом. Тому головним героєм свого роману Руссо взяв Еміля - сина багатих батьків з метою виховати його справжньою людиною.