- •1. Теорії походження держави і права.
- •2. Поняття та ознаки держави.
- •3. Форма держави
- •4. Поняття та структура механізму держави
- •5. Правова держава: поняття та ознаки.
- •6. Поняття та ознаки права.
- •7) Поняття та ознаки правової норми.
- •8) Поняття та структура системи права.
- •9. Джерела (форми) права.
- •10. Поняття та структура правовідносин.
- •11. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •12.Поняття та види правопорушень.
- •13.Склад правопорушення та його ознаки.
- •14.Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •15.Види юридичної відповідальності
- •16.Поняття та загальна характеристика Конституції України.
- •17.Загальні засади конституційного ладу України.
- •Конституційні права і свободи людини і громадянина.
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Міжнародне закріплення прав та свобод людини.
- •Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •Форми безпосередньої демократії.
- •Референдум: поняття та види.
- •Виборча система України.
- •Система державних органів України.
- •27.Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •28. Повноваження Верховної Ради України.
- •29.Конституційний статус Президента України.
- •30. Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування.
- •31. Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •33. Судова система України.
- •34. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •35.Суди загальної юрисдикції.
- •36 .Система та повноваження господарських судів України
- •38Поняття та види органів виконавчої влади в Україні.
- •41,Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •42,Права особи, затриманої працівниками міліції
- •43.Склад адміністративного правопорушення(ап).
- •44.Адміністративна відповідальність(ав): поняття та підстави.
- •51. Система оподаткування в Україні.
- •52. Поняття та види податків і зборів.
- •53.Права та обов’язки платників податків.
- •54.Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •55.Банківська система України.
- •56.Поняття банку. Види банків в Україні.
- •57.Правовий статус Національного банку України.
- •58.Правове положення банків в Україні.
- •59.Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •60.Суб’єкти цивільних правовідносин.
- •61.Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України.
- •62.Порядок укладання шлюбу.
- •63.Порядок розірвання шлюбу.
- •64.Визнання шлюбу недійсним.
- •65.Поняття та ознаки юридичної особи, її правосуб’єктність.
- •66.Види юридичних осіб.
- •67. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов‘язків.
- •68. Захист цивільних прав.
- •69. Загальна характеристика прав споживачів.
- •70. Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •71. Поняття та види представництва. Довіреність.
- •72. Строки позовної давності.
- •73. Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •74. Захист права власності в Україні.
- •75.Право інтелектуальної власності: поняття, об‘єкти та суб‘єкти.
- •76. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •77. Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •78.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •79.Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
- •80.Порядок укладення, зміни та розірвання договору.
- •81.Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •82.Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •83.Загальна характеристика договору позики.
- •84.Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •85.Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •86.Спадкування за законом в Україні.
- •87.Спадкування за заповітом в Україні.
- •88.Поняття та система трудового права України.
- •89.Джерела трудового права України.
- •90.Поняття та порядок укладення колективного договору.
- •91.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •Види відпусток та порядок їх надання.
- •Поняття і види заробітної плати.
- •Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •Види матеріальної відповідальності.
- •Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •Поняття колективних трудових спорів і порядок їх вирішення.
- •Суб’єкти права власності на землю.
- •Правовий режим земель різних категорій.
- •Правове становище сільськогосподарських підприємств.
- •Екологічні права та обов‘язки громадян.
- •109. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •110. Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •111. Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •112. Обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність.
- •113. Обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність.
- •114. Поняття, мета та види покарання.
- •115. Злочини проти власності.
- •116. Злочини у сфері господарської діяльності.
- •117. Злочини у сфері службової діяльності.
- •118. Злочини проти особи.
- •119. Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •120. Суб'єкти міжнародного права.
- •121. Порядок розгляду цивільних справ у суді.
- •122. Порядок розгляду кримінальних справ у суді.
- •123. Порядок вирішення господарських спорів.
Види відпусток та порядок їх надання.
Відпустка — це вільний від виконання робочої функції період, який встановлюється на законодавчому та локальному рівнях у календарних днях. Законодавством встановлені такі види відпусток: щорічні відпустки (основна та додаткові — за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, за особливий характер праці; за тривалий стаж роботи); спеціальні відпустки (додаткові відпустки у зв’язку з навчанням; творча відпустка); соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей); без збереження заробітної плати. У колективних договорах можуть бути передбачені й інші види відпусток.
Щорічні (основна та додаткові) відпустки є одним з видів часу відпочинку та надаються громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, із збереженням на період відпустки місця роботи (посади) і заробітної плати.
Залежно від тривалості щорічної відпустки основна відпустка може бути мінімальною чи подовженою. Мінімальна тривалість відпустки встановлюється на законодавчому рівні і становить не менше ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Для окремих категорій працівників встановлені подовжені щорічні основні відпустки, які перевищують тривалість мінімальної.
Щорічні додаткові відпустки надаються окремим категоріям працівників. Їх тривалість залежить від підстав їх надання і становить від 10 до 35 календарних днів. Цільове призначення додаткових відпусток неоднакове. Одні з них покликані компенсувати та послаблювати вплив несприятливих виробничих, професійних, природно-кліматичних факторів на здоров’я працівників у процесі праці, інші — стимулюють та заохочують тривалу роботу в певній сфері, той або інший вид діяльності тощо. Так, щорічні додаткові відпустки надаються працівникам: зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці — тривалістю до 35 календарних днів; окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я; працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів; працівникам за безперервність роботи — тривалістю до 15 календарних днів, зокрема за стаж роботи понад 10 років державним службовцям, суддям, працівникам дипломатичної служби, посадовим особам органів місцевого самоврядування.
Щорічні додаткові відпустки надаються понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Проте загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів.
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року неповнолітнім і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим її характером.
Законодавством передбачені додаткові відпустки у зв’язку з навчанням та творчі. Відпустки у зв’язку з навчанням надаються при навчанні працівників у середніх навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі за наявності умов, передбачених законодавством.
Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.
Крім того, законодавством передбачено відпустку без збереження заробітної плати, яка надається роботодавцем за згодою сторін за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між ними, але не більше 15 календарних днів на рік. Разом з тим передбачено соціальні відпустки, до яких належать відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; працівникам, які мають дітей.