
- •1. Теорії походження держави і права.
- •2. Поняття та ознаки держави.
- •3. Форма держави
- •4. Поняття та структура механізму держави
- •5. Правова держава: поняття та ознаки.
- •6. Поняття та ознаки права.
- •7) Поняття та ознаки правової норми.
- •8) Поняття та структура системи права.
- •9. Джерела (форми) права.
- •10. Поняття та структура правовідносин.
- •11. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •12.Поняття та види правопорушень.
- •13.Склад правопорушення та його ознаки.
- •14.Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •15.Види юридичної відповідальності
- •16.Поняття та загальна характеристика Конституції України.
- •17.Загальні засади конституційного ладу України.
- •Конституційні права і свободи людини і громадянина.
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Міжнародне закріплення прав та свобод людини.
- •Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •Форми безпосередньої демократії.
- •Референдум: поняття та види.
- •Виборча система України.
- •Система державних органів України.
- •27.Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •28. Повноваження Верховної Ради України.
- •29.Конституційний статус Президента України.
- •30. Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування.
- •31. Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •33. Судова система України.
- •34. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •35.Суди загальної юрисдикції.
- •36 .Система та повноваження господарських судів України
- •38Поняття та види органів виконавчої влади в Україні.
- •41,Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •42,Права особи, затриманої працівниками міліції
- •43.Склад адміністративного правопорушення(ап).
- •44.Адміністративна відповідальність(ав): поняття та підстави.
- •51. Система оподаткування в Україні.
- •52. Поняття та види податків і зборів.
- •53.Права та обов’язки платників податків.
- •54.Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •55.Банківська система України.
- •56.Поняття банку. Види банків в Україні.
- •57.Правовий статус Національного банку України.
- •58.Правове положення банків в Україні.
- •59.Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •60.Суб’єкти цивільних правовідносин.
- •61.Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України.
- •62.Порядок укладання шлюбу.
- •63.Порядок розірвання шлюбу.
- •64.Визнання шлюбу недійсним.
- •65.Поняття та ознаки юридичної особи, її правосуб’єктність.
- •66.Види юридичних осіб.
- •67. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов‘язків.
- •68. Захист цивільних прав.
- •69. Загальна характеристика прав споживачів.
- •70. Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •71. Поняття та види представництва. Довіреність.
- •72. Строки позовної давності.
- •73. Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •74. Захист права власності в Україні.
- •75.Право інтелектуальної власності: поняття, об‘єкти та суб‘єкти.
- •76. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •77. Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •78.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •79.Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
- •80.Порядок укладення, зміни та розірвання договору.
- •81.Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •82.Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •83.Загальна характеристика договору позики.
- •84.Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •85.Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •86.Спадкування за законом в Україні.
- •87.Спадкування за заповітом в Україні.
- •88.Поняття та система трудового права України.
- •89.Джерела трудового права України.
- •90.Поняття та порядок укладення колективного договору.
- •91.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •Види відпусток та порядок їх надання.
- •Поняття і види заробітної плати.
- •Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •Види матеріальної відповідальності.
- •Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •Поняття колективних трудових спорів і порядок їх вирішення.
- •Суб’єкти права власності на землю.
- •Правовий режим земель різних категорій.
- •Правове становище сільськогосподарських підприємств.
- •Екологічні права та обов‘язки громадян.
- •109. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •110. Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •111. Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •112. Обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність.
- •113. Обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність.
- •114. Поняття, мета та види покарання.
- •115. Злочини проти власності.
- •116. Злочини у сфері господарської діяльності.
- •117. Злочини у сфері службової діяльності.
- •118. Злочини проти особи.
- •119. Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •120. Суб'єкти міжнародного права.
- •121. Порядок розгляду цивільних справ у суді.
- •122. Порядок розгляду кримінальних справ у суді.
- •123. Порядок вирішення господарських спорів.
79.Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
Договір є основною підставою виникнення зобов'язально-правових відносин, який встановлює певні суб'єктивні права і обов'язки для сторін, що його уклали.
Договір можна визначити як угоду двох або декількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки правомірною. Якщо предметом договору буде дія незаконна, то такий договір визнається недійсним.
Договори, що базуються на волевиявленні однієї особи, називаються односторонніми (заповіт, видача довіреності).
Договори, в яких виявлено волю двох осіб, називаються двосторонніми.
Договори, в яких бере участь більше двох осіб, називаються багатосторонніми).
Розрізняють договори реальні й консенсуальні.
Реальні договори вважаються укладеними, тобто набувають юридичного значення лише з моменту фактичного здійснення певних дій.
Консенсуальні договори вважаються укладеними і набувають юридичного значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору (купівля-продаж, найом).
За формою договори можуть бути усними й письмовими. Письмові, своєю чергою, поділяються на прості й нотаріально засвідчені. За загальним правилом вибір форми договору залежить від бажання осіб, що її укладають. Однак у ряді випадків закон вимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено певної форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір.
Усна форма допускається в договорах, що виконуються під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом.
Проста письмова форма застосовується за укладення між собою договорів державними, кооперативними і громадськими організаціями, а також договорів цих організацій з громадянами, крім договорів, що виконуються під час їх укладання. У простій письмовій формі укладаються й інші договори громадян між собою, якщо дотримання цієї форми вимагає закон.
80.Порядок укладення, зміни та розірвання договору.
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Ці умови погоджують у процесі переговорів, які передують укладенню договору.
Оскільки договір є спільним юридичним актом двох чи більше осіб, погодження ними умов договору проходить принаймні дві стадії: а) пропозиція однієї сторони укласти договір, або оферта; б) прийняття пропозиції другою стороною, або акцепт. Відповідно сторона, яка зробила пропозицію, називається оферентом, а сторона, яка прийняла її, — акцептантом. Щоб пропозиція укласти договір вважалася офертою, вона повинна відповідати певним умовам:
- у ній повинні міститися всі істотні умови майбутнього договору (предмет, ціна, строк та ін.), щоб сторона, яка отримала пропозицію, зрозуміла про що йдеться. Пропозиція укласти договір повинна виражати і намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Якщо пропозиція таких умов не містить, то вона є не офертою, а лише викликом на оферту, який ні до чого не зобов'язує;
- оферта має бути адресована конкретній особі. Тому різноманітні реклама, об'яви, прайс-листи не можуть визнаватися офертою, це лише пропозиція невизначеному колу осіб зробити оферту.
Коли пропозиція укласти договір була направлена із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним, якщо позитивну відповідь було надано протягом зазначеного строку. У разі, коли строк на відповідь не зазначався, договір вважається укладеним, якщо згода його укласти дана негайно.
Зміна договору означає, що зобов'язання сторін діють відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Розірванням договору зобов'язання сторін припиняється. Але зміна і розірвання договору допускаються лише за згодою сторін, тому що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Угода про розірвання чи зміну договору вчиняється в тій самій формі, що й договір.
Договір може бути змінено чи розірвано за згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором.
Коли сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність до обставин, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути на вимогу заінтересованої сторони розірваний або змінений за рішенням суду за наявності одночасно таких умов:
- у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення за всієї турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
- із суті договору або звичаїв ділового обігу не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При розірванні договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої зі сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.