- •1. Теорії походження держави і права.
- •2. Поняття та ознаки держави.
- •3. Форма держави
- •4. Поняття та структура механізму держави
- •5. Правова держава: поняття та ознаки.
- •6. Поняття та ознаки права.
- •7) Поняття та ознаки правової норми.
- •8) Поняття та структура системи права.
- •9. Джерела (форми) права.
- •10. Поняття та структура правовідносин.
- •11. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •12.Поняття та види правопорушень.
- •13.Склад правопорушення та його ознаки.
- •14.Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •15.Види юридичної відповідальності
- •16.Поняття та загальна характеристика Конституції України.
- •17.Загальні засади конституційного ладу України.
- •Конституційні права і свободи людини і громадянина.
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Міжнародне закріплення прав та свобод людини.
- •Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •Форми безпосередньої демократії.
- •Референдум: поняття та види.
- •Виборча система України.
- •Система державних органів України.
- •27.Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •28. Повноваження Верховної Ради України.
- •29.Конституційний статус Президента України.
- •30. Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування.
- •31. Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •33. Судова система України.
- •34. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •35.Суди загальної юрисдикції.
- •36 .Система та повноваження господарських судів України
- •38Поняття та види органів виконавчої влади в Україні.
- •41,Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •42,Права особи, затриманої працівниками міліції
- •43.Склад адміністративного правопорушення(ап).
- •44.Адміністративна відповідальність(ав): поняття та підстави.
- •51. Система оподаткування в Україні.
- •52. Поняття та види податків і зборів.
- •53.Права та обов’язки платників податків.
- •54.Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •55.Банківська система України.
- •56.Поняття банку. Види банків в Україні.
- •57.Правовий статус Національного банку України.
- •58.Правове положення банків в Україні.
- •59.Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •60.Суб’єкти цивільних правовідносин.
- •61.Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України.
- •62.Порядок укладання шлюбу.
- •63.Порядок розірвання шлюбу.
- •64.Визнання шлюбу недійсним.
- •65.Поняття та ознаки юридичної особи, її правосуб’єктність.
- •66.Види юридичних осіб.
- •67. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов‘язків.
- •68. Захист цивільних прав.
- •69. Загальна характеристика прав споживачів.
- •70. Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •71. Поняття та види представництва. Довіреність.
- •72. Строки позовної давності.
- •73. Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •74. Захист права власності в Україні.
- •75.Право інтелектуальної власності: поняття, об‘єкти та суб‘єкти.
- •76. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •77. Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •78.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •79.Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
- •80.Порядок укладення, зміни та розірвання договору.
- •81.Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •82.Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •83.Загальна характеристика договору позики.
- •84.Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •85.Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •86.Спадкування за законом в Україні.
- •87.Спадкування за заповітом в Україні.
- •88.Поняття та система трудового права України.
- •89.Джерела трудового права України.
- •90.Поняття та порядок укладення колективного договору.
- •91.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •Види відпусток та порядок їх надання.
- •Поняття і види заробітної плати.
- •Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •Види матеріальної відповідальності.
- •Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •Поняття колективних трудових спорів і порядок їх вирішення.
- •Суб’єкти права власності на землю.
- •Правовий режим земель різних категорій.
- •Правове становище сільськогосподарських підприємств.
- •Екологічні права та обов‘язки громадян.
- •109. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •110. Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •111. Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •112. Обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність.
- •113. Обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність.
- •114. Поняття, мета та види покарання.
- •115. Злочини проти власності.
- •116. Злочини у сфері господарської діяльності.
- •117. Злочини у сфері службової діяльності.
- •118. Злочини проти особи.
- •119. Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •120. Суб'єкти міжнародного права.
- •121. Порядок розгляду цивільних справ у суді.
- •122. Порядок розгляду кримінальних справ у суді.
- •123. Порядок вирішення господарських спорів.
70. Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
Цивільні права та обов’язки виникають в учасників правовідносин на підставі юридичних фактів — дій або подій. Найпоширенішим юридичним фактом, який породжує цивільні права та обов’язки, змінює чи припиняє їх, є правочин. Відповідно до положень ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Взагалі, форма правочинів — це спосіб зовнішнього виявлення волі учасника на їх вчинення, відповідно до якої їх поділяють на усні та письмові. Усна форма правочину означає, що умови його вчинення сторони погоджують у процесі безпосереднього спілкування без відображення у відповідних документах. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент його вчинення, за винятком правочинів, щодо яких потрібне нотаріальне посвідчення або державна реєстрація, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину, іншою стороною має бути виданий документ, що підтверджує підставу та суму одержаних коштів.
Письмова форма правочину означає, що його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у розписці, листах, телеграмах , якими обмінялися сторони, або воля сторін виражена за допомогою телеграфного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку тощо. Письмовий правочин має бути підписаний його учасниками. Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину в її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє. Правочини класифікують за різними підставами і відповідно виокремлюють такі їх види.
Відповідно до форми укладення, як уже зазначалося, правочини бувають усні, прості письмові та письмові нотаріальні.
Залежно від кількості осіб, які повинні виявити свою волю в правочині (волевиявлення яких достатньо) для того, щоб він був дійсним, розрізняють правочини: односторонні — це дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (складання заповіту, прийняття спадщини, відмова від спадщини, видача довіреності, оголошення конкурсу); двосторонні — необхідна воля (участь) хоча б двох осіб, погоджена дія двох сторін (різноманітні договори: купівлі-продажу, дарування, позички, оренди тощо); багатосторонні — необхідна участь трьох і більше сторін (різноманітні багатосторонні договори, наприклад про спільну діяльність).
Залежно від того, чи мають обидві сторони обов’язок надавати зустрічне матеріальне задоволення, чи тільки одна з них: оплатні (купівля-продаж, поставка, майновий найм, підряд) та безоплатні (дарування, безоплатне користування майном). Деякі правочини можуть бути або оплатними або безоплатними — як погоджують це між собою сторони (договір доручення).
Правочини є строкові (в них визначається момент виникнення та припинення прав і обов’язків або ж хоча б один з них), та безстрокові (не визначається ні початок дії, ні припинення). Як правило, такі правочини вступають у дію негайно і припиняються внаслідок повного виконання, наприклад, негайного (договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі або на вимогу однієї із сторін).
Відповідно до мети, з якою укладається правочин, розрізняють каузальні (від causa — мета) — в яких визначена мета їх вчинення (видача розписки, а також більшість угод: міна, комісія, схов); абстрактні — в яких не визначається мета їх вчинення (видача векселя).