36 .Система та повноваження господарських судів України

Господарські суди становлять єдину триланкову систему спеціалізованих судів, яку складають: 1) місцеві господарські суди; 2) апеляційні господарські суди; 3) Вищий господарський суд. Місцеві господарські суди є судами першої інстанції.

Місцеві господарські суди виконують такі повноваження: 1) вирішують господарські спори, які віднесені до їхньої компетенції, а також розглядають справи про банкрутство; 2) переглядають прийняті ними рішення за нововиявленими обставинами; 3) вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства, аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції Вищому господарському суду України щодо вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів; 4) ведуть роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин; 5) здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Апеляційні господарські суди виступають судами апеляційної інстанції. Апеляційний господарський суд здійснює такі повноваження: 1) переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих господарських судів; 2) переглядає прийняті ним рішення за нововиявленими обставинами; 3) вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає пропозиції Вищому господарському суду України щодо вдосконалення правового регулювання господарської діяльності і практики вирішення господарських спорів, а також щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про офіційне тлумачення законів України; 4) веде роботу, направлену на попередження правопорушень у сфері господарських відносин; 5) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Вищий господарський суд України складається з суддів, обраних на посаду безстроково, голови Вищого господарського суду України та його заступників.

Відповідно до статті 39 Закону України „Про судоустрій України” Вищий господарський суд України здійснює такі повноваження: 1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; 2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; 3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; 4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

37.Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. 

Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.