Облік загальновиробничих витрат

До витрат, що підлягають включення у склад загальновиробничих відносять:

• витрати на управлінням виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління структурними підрозділами; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць);

• амортизацію основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

• амортизація нематеріальних активів (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

• витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

• витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища;

• інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв ).

Згідно п.16 П(с)БО 16 «Витрати», загальновиробничі витрати поділяються на змінні та постійні ,а постійні в свою чергу на розподілені та нерозподілені рис.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, що змінюються прямо, або майже прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності.

До постійних загальновиробничих витрат належить витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються незмінними, або майже незмінними при зміні обсягу виробництва. Постійні загальновиробничі витрати формуються протягом звітного періоду, в однакових розмірах незалежно від обсягу виробленої продукції. До них можна віднести – амортизація, орендна плата, витрати на утримання будівель, опалення, освітлення, витрати на оплату праці апарату управління цехами.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності. Нерозподілені витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції у період їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Склад змінних та постійних загальновиробничих витрат підприємство обирає самостійно, виходячи з специфіка його діяльності, та вказує в Наказі про облікову політику п.16. П(с)БО 16 «Витрати».

Перший етап при розподілі загальновиробничих витрат це поділ їх на постійні та змінні.

Другий етап в послідовності розподілу загальновиробничих витрат – це визначення нормальної потужності підприємства. Під нормальною потужністю розуміють – очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційного циклу з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. При розрахунку нормальної потужності підприємства мають врахувати змінний режим роботи, тенденцію попиту на продукцію. Отже при розподілі загальновиробничих витрат можуть виникнути ситуації, коли фактична потужність більша, або менша за нормальну потужність підприємства. Тоді для встановлення суми постійних витрат які відносять до виробничої собівартості продукції звітного періоду необхідно запланувати на одиницю бази розподілу норматив (коефіцієнт) постійних витрат.

К_пв = ПЗ_нп : БР_нп,

де К_пв – коефіцієнт постійних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподіл;

ПЗ_нп – постійні загальновиробничі витрати при нормальній потужності;

БР_НП – показник бази розподілу при нормальній потужності.

Третій етап при розподілі загальновиробничих витрат, вибір бази розподілу. Під базою розподілу розуміють таку характеристику виробничого процесу, зміна якої найбільшою мірою впливає на зміну величини загальновиробничих витрат. При розподілу загальновиробничих витрат підприємства можуть використовувати такі бази розподілу:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• години роботи;

• машино-години;

Четвертий етап обчислення суми постійних та змінних загальновиробничих витрат за умови досягнення підприємством нормальної потужності;

П’ятий етап розрахунок нормативу постійних і змінних витрат на одиницю бази розподілу. Розділивши суми витрат на визначену нормальну потужність, отримують планові норматив змінних і постійних накладних витрат у розрахунку на одиницю бази розподілу. Загальновиробничі витрати, які знаходяться у межах нормативів, вважаються розподіленими та списуються на виробництво, інші нерозподілені відносять на собівартість реалізації.

Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат

№ п/п	Зміст операції	згідно нормативних документів
		Дт	Кт
1.	Списана вартість запасів витрачених на господарські потреби цеху, утримання та експлуатацію основних засобів загальновиробничного признач.	91	201-209 28 22
2.	Нарахована заробітна плата працівникам апарату управління цехами, дільницями	91	661
3.	Здійснено відрахування на пенсійне і соціальне страхування	91	651 652 653
4.	Відображено резервування сум для забезпечення майбутньої оплати відпусток	91	471
5.	Відображено вартість електроенергії, газу на загальновиробничі потреби	91	685
6.	Відображено вартість робіт наданих цехам іншими виробництвами	91	23
7.	Включено вартість послуг сторонніх організацій	91	685
8.	Нараховано амортизацію необоротних активів загальновиробничого призначення	91	131
9.	Нараховано амортизацію інших необоротних активів	91	132
10.	Розподілено загальновиробничі витрати в кінці місяця	23 90	91

Первинними документами є :

1) накладні, вимоги на відпуск запасів;

2) наряди, відомості по нарахуванню заробітної плати;

3) розрахунки по електроенергії, газу, воді;

4) акти виконаних робіт сторонніх організацій;

5) відомості нарахування амортизації.