
- •6. Охарактеризуйте сучасний стан зед підприємств нашої країни. (Бура в., Чмара с.)
- •7. Назвіть основні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України. (Бура в., Чмара с.)
- •13. Поясніть різницю між фритредерством і протекціонізмом. (Ковенько л., Чмара і.)
- •14. Які основні етапи проходить процес економічної інтеграції? (Ковенько л., Чмара і.)
- •15. Охарактеризуйте основні цілі суб’єктів та інструменти регулювання зед. (Ковенько л., Чмара і.)
- •16. Порівняйте компетенцію органів державного регулювання зед в Україні. (Опанчук к., Савинська ю.)
- •26. Як визначається країна походження товару? (Ковенько л., Чмара і.)
- •31. В чому полягають особливості функціонування магазинів безмитної торгівлі? (Бура в., Чмара с.)
- •32. У чому полягає суть режиму валютних обмежень? (Бура в., Чмара с.)
- •33. Назвіть основний нормативно-правовий документ, що регулює валютні операції учасників зед України. (Бура в., Чмара с.)
- •34. Що відносять до валютних цінностей? (Бура в., Чмара с.)
- •35. Назвіть основні види валютних операцій. (Бура в., Чмара с.)
- •36. Які валютні операції потребують індивідуальної ліцензії? (Бура в., Щербак к.)
- •37. У чому полягає особливість торгівлі іноземною валютою на території України? (Андреєв б., Щербак к.)
- •38. Охарактеризуйте механізм розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют. (Андреєв б., Щербак к.)
- •39. Порівняйте повноваження державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю. (Андреєв б., Щербак к.)
- •40. Охарактеризуйте порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті учасників зед. (Андреєв б., Щербак к.)
- •41. У яких випадках дозволяється використання готівкової іноземної валюти для розрахунків учасників зед? (Андреєв б., Щербак к.)
- •42. Яка відповідальність за порушення валютного законодавства передбачена в Україні? (Андреєв б., Щербак к.)
40. Охарактеризуйте порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті учасників зед. (Андреєв б., Щербак к.)
Особливості проведення розрахунків в іноземній валюті визначені Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР. Згідно з цим Законом за загальним правилом виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву вищезазначений 90-денний термін діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів. За порушення зазначених термінів Законом передбачена відповідальність у вигляді пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
41. У яких випадках дозволяється використання готівкової іноземної валюти для розрахунків учасників зед? (Андреєв б., Щербак к.)
Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб — нерезидентів чи резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютообмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках.
На територіях митниць у разі:
— сплати мита, митних платежів, зборів, штрафів фізичними особами-резидентами та нерезидентами відповідно до митного законодавства України;
— сплати нерезидентами (юридичними й фізичними особами) дорожніх зборів і оформлення перевезень негабаритних, великовагових та небезпечних вантажів;
— сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами із залученням, у разі потреби, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства України;
— сплати нерезидентами консульських зборів для відкриття віз на в’їзд в Україну;
— оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними санітарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими службами контролю;
— оплати нерезидентами послуг з обов’язкового медичного страхування, яке гарантує надання їм екстреної медичної допомоги відповідно до чинного законодавства України;
— реалізації суб’єктами підприємницької діяльності товарів та надання ними послуг (у зоні, що звільнена від сплати мита та податків) за наявності відповідного дозволу Державної митної служби України.
На територіях вокзалів, аеропортів та портів у разі:
— реалізації нерезидентам суб’єктами підприємницької діяльності пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування іноземних транспортних засобів (літаків, суден, поромів, потягів), їх пасажирів і членів екіпажу;
— переоформлення фізичним особам суб’єктами підприємницької діяльності квитків та доплати за багаж у день здійснення цього міжнародного рейсу;
— реалізації суб’єктами підприємницької діяльності юридичним особам-нерезидентам, які через метеорологічні умови чи поломку змушені були здійснити непередбачену посадку чи зайти в порт, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування пасажирів і членів екіпажу іноземних транспортних засобів (літаків, суден);
— надання суб’єктами підприємницької діяльності послуг нерезидентам із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті;
Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб’єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам-нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті.
Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі здійснення резидентами — суб’єктами підприємницької діяльності торгівлі та надання послуг за межами України на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у таких випадках:
— за реалізовані товари та надані послуги на повітряних, морських, річкових суднах, у потягах та в автобусах;
— за надані послуги з міжнародних пасажирських перевезень та поромних переправлень у прикордонних з Україною зонах.