
- •6. Охарактеризуйте сучасний стан зед підприємств нашої країни. (Бура в., Чмара с.)
- •7. Назвіть основні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України. (Бура в., Чмара с.)
- •13. Поясніть різницю між фритредерством і протекціонізмом. (Ковенько л., Чмара і.)
- •14. Які основні етапи проходить процес економічної інтеграції? (Ковенько л., Чмара і.)
- •15. Охарактеризуйте основні цілі суб’єктів та інструменти регулювання зед. (Ковенько л., Чмара і.)
- •16. Порівняйте компетенцію органів державного регулювання зед в Україні. (Опанчук к., Савинська ю.)
- •26. Як визначається країна походження товару? (Ковенько л., Чмара і.)
- •31. В чому полягають особливості функціонування магазинів безмитної торгівлі? (Бура в., Чмара с.)
- •32. У чому полягає суть режиму валютних обмежень? (Бура в., Чмара с.)
- •33. Назвіть основний нормативно-правовий документ, що регулює валютні операції учасників зед України. (Бура в., Чмара с.)
- •34. Що відносять до валютних цінностей? (Бура в., Чмара с.)
- •35. Назвіть основні види валютних операцій. (Бура в., Чмара с.)
- •36. Які валютні операції потребують індивідуальної ліцензії? (Бура в., Щербак к.)
- •37. У чому полягає особливість торгівлі іноземною валютою на території України? (Андреєв б., Щербак к.)
- •38. Охарактеризуйте механізм розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют. (Андреєв б., Щербак к.)
- •39. Порівняйте повноваження державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю. (Андреєв б., Щербак к.)
- •40. Охарактеризуйте порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті учасників зед. (Андреєв б., Щербак к.)
- •41. У яких випадках дозволяється використання готівкової іноземної валюти для розрахунків учасників зед? (Андреєв б., Щербак к.)
- •42. Яка відповідальність за порушення валютного законодавства передбачена в Україні? (Андреєв б., Щербак к.)
15. Охарактеризуйте основні цілі суб’єктів та інструменти регулювання зед. (Ковенько л., Чмара і.)
В Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який є основним нормативно-правовим документом у цій сфері, зафіксовані такі цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:
- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;
- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
- створення найбільш сприятливих умов для доручення економіки України до системи світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.
Цей самий Закон визначає суб’єктів регулювання ЗЕД в Україні:
- Україна як держава в особі її органів у межах їх компетенції;
- недержавні органи управління економікою, що дають на підставі їх статутних документів;
- самі суб’єкти ЗЕД на підставі відповідних координаційних угод, що складається між ними.
Інструменти:
- закони України;
- передбачені в законах України акти тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;
- економічні заходи оперативного регулювання в межах законів України;
- рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;
- угоди, які укладаються між суб’єктами ЗЕД і не суперечать законам України.
16. Порівняйте компетенцію органів державного регулювання зед в Україні. (Опанчук к., Савинська ю.)
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України належать:
- прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;
- затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;
- розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;
- затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі та місцевим Радам народних депутатів України, ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів та митних процедур України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
- встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;
- затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких забороняється;
- прийняття рішень про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань шляхом встановлення повної/часткової заборони (повного/часткового ембарго) на торгівлю; позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму.
Кабінет Міністрів України: *вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;
*здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності;
*координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;
*приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;
*відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств — органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які він має згідно з законами України;
*забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;
*відповідно до своєї компетенції має право зменшувати та скасовувати тимчасову надбавку до діючих ставок ввізного мита на деякі товари згідно з процедурою, визначеною міжнародними угодами України;
*здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України;
*забезпечує виконання рішень Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй з питань зовнішньоекономічної діяльності;
Національний банк України:
- здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;
- представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;
- регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;
- здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і позиках, провадить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;
- виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна України;
Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики:
- забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;
- здійснює контроль за додержанням всіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;
- проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України;
- виконує інші функції відповідно до законів України і Положення про центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики .
Державна митна служба України:
- здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.
Антимонопольний комітет України:
- здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:
- здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України;
- приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів;
- приймає рішення про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань у межах компетенції, визначеної законами України
17. Охарактеризуйте інструменти регулювання ЗЕД. (Опанчук К., Савинська Ю.)
Для регулювання ЗЕД в Україні використовуються певні інструменти, а саме:
- Закони України;
- передбачені в законах України акти тарифного та нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;
- Економічні заходи оперативного регулювання в межах законів України;
- рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;
- угоди, які укладаються між суб’єктами ЗЕД і не суперечать законам України.
18. Назвіть принципи здійснення ЗЕД. (Опанчук К., Савинська Ю.)
Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає:
- у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;
- обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов’язання України в галузі міжнародних економічних відносин.
Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає:
- у праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки;
- праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, котрі прямо не заборонені чинними законами України;
- обов’язку додержувати в процесі зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;
- виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.
Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає:
- у рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, у тому числі держави, під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
- забороні будь-яких, крім передбачених Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб’єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів, крім випадків, передбачених цим Законом.
Принцип верховенства закону, що полягає:
- у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що в будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, що встановлені законами України.
Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає в тому, що Україна як держава:
- рівний захист інтересів усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;
- здійснює рівний захист усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права.
19. Яким чином класифікуються суб’єкти ЗЕД? (Опанчук К., Савинська Ю.)
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію в зовнішньоекономічній сфері, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікуються:
1. За правовим статусом суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути:
• фізичні особи;
• юридичні особи;
• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, що не є юридичними особами;
• структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами.
2. За місцем перебування та здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікують на:
• резиденти України;
• нерезиденти України.
3. За належністю капіталу суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікують на:
• національні;
• іноземні;
• змішані.
20. Назвіть основні види ЗЕД. (Опанчук К., Савинська Ю.)
Відповідно до Закону України "Про ЗЕД" (ст. 4) в нашій країні суб'єктами ЗЕД здійснюються такі види діяльності:
- експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;
- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності;
- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- навчання і підготовка спеціалістів на комерційній основі;
- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених її законом;
- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;
- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку суб'єктів господарської діяльності;
- аналогічна діяльність за межами України;
- організація і здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України;
- орендні, у тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- операції із придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;
- роботи на контрактній основі фізичних осіб з України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами;
- робота іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами та інші не заборонені законодавством України види зовнішньоекономічної діяльності .
21. Назвіть принципи митного регулювання ЗЕД в Україні. (Опанчук К., Савинська Ю.)
Принципи митного регулювання — основні ідеї, що пронизують всю митну систему і є визначальними при здійсненні митної політики. Вони закріплені у ст.4 МК України. До них належать принципи:
1) виключної юрисдикції України на її митній території. Він проявляється у тому, що Україна відповідно до міжнародно-правових стандартів та потреб самостійно визначає свою митну політику й послідовно проводить її у національному законодавстві і практичній діяльності митних органів.
2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної політики. Це проявляється у наявності власної митної системи, власних митних органів, встановленні засад їх взаємодії з іншими державними органами. Чинним законодавством України визначено повноваження кожного митного органу та їх співробітників. Виходити за визначені межі ніхто не може. Разом у тим митні органи тісно співпрацюють із митними органами інших держав. Вони виконують з ними спільні функції та завдання, що є основою для такого співробітництва;
3) законності — загального принципу діяльності всіх осіб, державних органів. Він має два прояви: функціональний щодо певного виду діяльності та правовий — як загально правовий принцип побудови регулювання суспільних відносин окремими галузями права;
4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Цей порядок відображає загальноприйняті у світі режими і національні особливості;
5) системності — полягає у структурі митної справи, структурі митних органів та їх взаємозалежності, етапах митного оформлення і його наслідках, підборі кадрів тощо;
6) ефективності — принцип перетинається із принципом доцільності і функціональності. Митна справа — засіб забезпечення виконання функцій держави. Якщо діяльність державного інституту є неефективною, то виникає слушне питання про його доцільність. Ефективність митної справи має економічну, соціальну та правову оцінку. Перша полягає у здатності митної справи сприятливо впливати на економіку країни та формування дохідної частини бюджету. Соціальна ефективність оцінюється через спрямування митних процедур та відгуки населення про діяльність митних органів.
7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. По суті цей принцип є відображенням вимог ст. 3 Конституції України і повинен мати пріоритет над іншими;
8) гласності та прозорості. Митна політика та митна справа є відкритою. Але у той же час не всі чисто професійні аспекти діяльності митних органів повинні стати загальнодоступними. Митні органи інформують громадськість про свою діяльність та її наслідки, виявлені порушення та вжиті відповідні заходи тощо.
22. Порівняйте компетенцію державних органів, які здійснюють регулювання митної справи в Україні. (Опанчук К., Савинська Ю.)
Регулювання митною справою здійснюють найвищі органи державної влади та управління України.
Головні напрями митної політики України; структура системи органів державного регулювання митної справи; розміри мит та умов митного обкладення; спеціальні митні зони та митні режими на території України; перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються Верховною Радою України.
Забезпечення здійснення митної політики України відповідно до законів України; встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури; координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи; проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України здійснюються Кабінетом Міністрів України.
Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Державна митна служба України приймає нормативні акти тільки відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Забороняється регулювання митної справи прямо не передбаченими у законодавстві України актами і діями державних та недержавних органів.
23. Що таке Єдиний митний тариф України? (Опанчук К., Савинська Ю.)
Єдиний митний тариф України – це систематизований перелік ставок мита, яким обкладаються товари, що ввозяться чи вивозяться на митну територію України або переміщуються транзитом по цій території.
24. Охарактеризуйте систему митних податків і митних зборів, що діють в Україні. (Опанчук К., Савинська Ю.)
Митний податок - податок, який стягується при перетинанні товарами митного кордону певної країни. Види митних податків:
1. Адвалорне мито - податок, який розраховується як процент від вартості товару, що підлягає експорту/імпорту. Існує два види адвалорного мита:
- максимальне - застосовується при імпортних операціях і передбачає захист вітчизняних виробників;
- мінімальне - застосовується при експортних операціях.
Ставка адвалорного мита є прогресивною, тобто із зростанням вартості товару відповідно зростає ставка адвалорного мита.
2. Специфічне мито - тариф, тверда ставка, яка застосовується до переліку товарів, що підлягають експорту/імпорту із зазначенням напроти кожного з них розміру митного податку у вигляді проценту або грошової суми від одиниці товару.
3. Комбіноване мито - мито (податок) на товар, що підлягає експорту/імпорту, в якому поєднані принципи нарахування адвалорного та специфічного мита.
4. Сезонне мито - стягується з товару, що має сезонний характер.
5. Спеціальний митний податок - стягується з товарів, що підлягають експорту/імпорту та які виробляються згідно угод про міждержавну спеціалізацію та кооперацію виробництва.
6. Антидемпінговий митний податок - застосовується до тих суб'єктів ЗЕД, які порушують антидемпінгове законодавство.
Основним критерієм для нарахування антидемпінгового мита є моніторинг індикативних цін - орієнтовних цін на товари, які реалізовуються на світовому ринку. Якщо ціни товарів, що реалізовуються, нижчі за індикативні ціни, то розмір антидемпінгового податку буде становити різницю між ними.
7. Компенсаційне мито - податок, який стягується зверху встановленого ввізного мита. Воно стягується з тих суб'єктів ЗЕД, які отримали субсидії для розвитку експортного виробництва.
Митні збори - це податки, які стягуються з суб'єктів ЗЕД при перетинанні товарами митного кордону певної країни; це оплата послуг, що надають суб'єктам ЗЕД працівники митниці.
Основна різниця між митними зборами та митними податками полягає в тому, що митні податки обов'язково поступають до державного бюджету, а митні збори йдуть на утримання митної служби (але не на оплату праці митників).
Види митних зборів: - марочний; - санітарний; - збір за пломбування товарів, що підлягають експорту/імпорту; - збір за розміщення товарів на складах; - збір за збереження вантажу.
25. Що таке митна вартість товару? (Опанчук К., Савинська Ю.)
Митна вартість товару — ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:
- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;
- комісійні та брокерські;
- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).