Основні види соціальних спільностей:

1. за ступенем стійкості

а) тимчасові

б) середньо-стійкі (студентські і трудові колективи)

в) стійкі (народи, нації, класи)

2. за розмірами

а) великі (класи, нації, соціальні прошарки)

б) середні (мешканці міста, великого підприємства)

в) малі

3. за змістом

а) соціально класові (класи соціальні, верстви соціальні)

б) соціально етнічні (етнос, нація, етнічна група)

в) соціально демографічні (сім’я, вікові та статеві спільності)

г) соціально професійні (виробничі колективи і організації та ін.)

д) соціально територіальні (міське, сільське населення, поселенські спільності)

е) соціально-релігійні

2. Соціальний інститут – це об’єднання людей на основі їх спільної діяльності, що складаються навмисно через соціальні потреби, заради досягнення спільної мети; - це форма організації життєдіяльності суспільства у тій чи іншій сфері. Соціальні інститути, як було зазначено раніше, утворюються конкретними особами і з конкретною метою – так як вони є спільною діяльністю окремої групи осіб (від кількох чоловік до мільйонів), заради якої і формується інститут. Соціальний інститут - це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, принципів, які регулюють різні сфери людської діяльності і організовують їх у систему соціальних статусів та ролей.

Структура соціального інституту

1. Сукупність установ і організацій.

2. Сукупність норм і правил, які регламентують діяльність соціального інституту.

3. Поведінка у відповідності до цих норм.

1. економічні (власність, ринок, гроші, зарплата)

2. політичні (держава, суд, армія, парламент, політичні партії, президент, вибори)

3. духовно-культурні (наука, освіта, виховання, мораль, релігія)

4. інститути у сфері сім’ї (батьківство, сім’я, шлюб, материнство)

Крім того:

а) формальні (юридичні особи які мають печатку і взаємодія суб’єктів у яких відбувається на основі законів та правових актів, формальних регламентів, правил та постанов)

б) неформальні (дружба, сусідство – які не мають формально закріплених законів, правил, норм)

У соціальних інститутів є не лише функції, але й дисфункції.

Дисфункції – це шкода, яку інститути чинять суспільству, в результаті чого відбувається дезорганізація, зміна та руйнування структури

Функції соціальних інститутів – це позитивна роль у суспільстві, сприяють зміцненню виживання, саморегуляції соціальної системи:

• регулятивна (регулювання взаємовідносин між членами суспільства за допомогою утворення моделей поведінки);

• інтегративна (забезпечення згуртованості, взаємної відповідальності членів соціальної групи);

• трансляційна (передавання соціального досвіду);

• комунікативна (поширення інформації).

4. Основні концепції соціальної структури суспільства.

Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями – між природою і суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю. Ці зв'язки стали основою для розробки різноманітних соціологічних концепцій (теорій) суспільства. Основними теоріями соціальної структури суспільства є такі:

1. теорія класів;

2. теорія еліти;

3. теорія соціальної мобільності та соціальної стратифікації.