2. Суспільство як соціальна система. Структура суспільства.

Суспільство як цілісна система має свою внутрішню структуру, складається з певних підсистем, які взаємодіють між собою. Це, зокрема: правова; демографічна, економічна (відносини в процесі матеріального виробництва); соціальна (взаємодія класів, соціальних груп, верств); політична (діяльність державних організацій, політичних інститутів, партій та об’єднань); духовна (розвиток і взаємодія суспільної свідомості, науки, мистецтва, освіти, релігії і т.д.)

Структура суспільства має два аспекти.

1. По-перше, це система основних сфер життєдіяльності суспільства (матеріально-економічна, соціально-політична і духовно-культурна) і відповідних до них суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних, релігійних тощо).

Матеріально-економічна сфера – пов’язана з виробництвом, розподілом та споживанням матеріальних благ. В цій сфері задовольняються матеріальні потреби представників суспільства.

Соціально-політична сфера життєдіяльності – пов’язана з управлінням країною, організацією та регулюванням суспільних відносин;

- це сфера продукування способів і форм спілкування, правил взаємостосунків між людьми. Вона пов'язана з формуванням в процесі історії соціальних спільнот (конкретно-історичних суспільств, держав, класів, націй, етносів, різноманітних соціальних груп) і соціальних інститутів – форм організації і регулювання стосунків в суспільстві.

Духовно-культурна сфера є процесом духовного виробництва, процесом формування і функціонування об'єктивних форм духовного життя – мистецтва, моралі, релігії, філософії, науки, культурних цінностей, суспільних цілей, ідеалів, а також таких явищ культури, як виховання, освіта.

2. По-друге, це те, що має назву „соціальної структури суспільства”, тобто сукупність „мікросоціумів” - соціальних груп, соціальних спільностей, соціальних інститутів, котрі є суб'єктами суспільного життя,

3. Соціальна структура суспільства.

Суб'єктами суспільного життя є самі люди, саме вони творять історію. Творцями соціального процесу вони є разом з іншими людьми, у взаємозв'язку з ними. Кожна людина включена в певну соціальну спільноту чи групу (або в декілька соціальних груп). Тому суб'єктами історичного процесу є не тільки індивіди, але й соціальні спільноти, що формуються на засадах єдності історичної долі, обставин життя, інтересів та цілей індивідуального та суспільного розвитку. Сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними складають соціальну структуру суспільства.

Соціальна структура суспільства - це сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними.

Соціальна структура суспільства включає такі елементи:

1. індивіди

2. Соціальні спільності (соціальний клас, верства, прошарки, страта)

3. Соціальні інститути

4. Соціальні відносини

Серед факторів, що обумовлюють формування соціальних спільнот та груп, є і природні (ознаки статі, віку, раси), і соціальні (професійні, культурні та інші ознаки), а також комплексний показник (критерій) – соціальний статус. Так, можна виділити соціально-територіальні спільноти (мешканці міста і мешканці села), соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь, пенсіонери), соціально-етнічні (сім'я, рід, плем'я, народність, нація, етнос). Для К.Маркса основним критерієм соціального структурування було відношення до засобів виробництва, до власності. На цьому ґрунтується класовий поділ суспільства – на рабів і рабовласників, селян і феодалів, пролетаріат і буржуазію.

Основні види соціальної структури суспільства:

- соціально-класова (класи, соціальні верстви, соціальні групи);

- соціально-демографічна (сім’я, вікові та статеві спільноти);

- соціально-етнічна (етноси, нації, етнічні групи),

- соціально-професійна (виробничі та інші колективи та організації),

- соціально-територіальна (міське, сільське населення, поселенські спільноти).

1. Соціальна спільність (спільнота) - це група людей, об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільною діяльністю і справами і мають соціально значимі риси; – це група людей, яка склалася об’єктивно в процесі історичного розвитку Соціальні спільності складаються стихійно, не за волею конкретної особи чи групи осіб, які поставили собі за мету утворити саме таку спільність, а об’єктивно, сама по собі, в процесі історичного розвитку.

Типи спільнот визначаються за такими критеріями:

1. демографічні

2. етнічні

3. професійні

4. територіальні критерії

5. класові критерії