4.3. Система удобрення

Азот має найбільший вплив на рівень урожайності. На початкових фазах росту засвоєння азоту незначне (3-5%). Зменшення засвоєння азоту, викликане низькими температурами навесні, спричинює пожовтіння рослин і гальмування їх росту. Інтенсивніше азот надходить в рослину починаючи з фази 6-8 листків. Так, якщо до фази 8 листків засвоюється лише 2-3% азоту, то від фази 8 листків до фази засихання квіткових стовпчиків (волосся) на качанах засвоюється приблизно 85% загальної кількості азоту. Орієнтовно це припадає на період з другої декади червня до другої декади серпня. Ще 10-13% азоту в рослину надходить у фазах достигання.

За нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками.

Критичний період засвоєння азоту - фаза цвітіння. У цей час висока температура сприяє проходженню процесів мінералізації і вивільнення азоту з ґрунту, який кукурудза використовує найкраще серед зернових культур. Тому норму внесення мінерального азоту орієнтовно встановлюють з розрахунку N₁₅ на 1 т зерна на родючих ґрунтах. За врожайності 8 т зерна необхідно внести N₁₂₀(8 т х 15 кг) - N₁₆₀(8 т х 20 кг).

Кукурудза добре реагує на внесення карбаміду або суміші карбаміду і аміачної селітри у співвідношенні 1:1. Вносять добрива за 10 днів до сівби під культивацію. Спочатку засвоюється нітратний азот, як найбільш рухомий і доступний. Аміачна форма азоту не вимивається з ґрунту, акумулюється в орному шарі ґрунту і засвоюється рослинами у цій формі пізніше. Частина трансформується у нітратну форму. Амідна форма азоту використовується рослинами в останню чергу, після переходу її в аміачну та нітратну форми.

Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. Він входить до складу нуклеїнових кислот, впливає на енергообмін, відіграє важливу роль у нагромадженні вуглеводів, регулює процеси дихання, фотосинтезу та ін. За його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.

Засвоєння фосфору покращується при вапнуванні ґрунтів.

Проте кукурудза на початкових фазах росту, в умовах низьких температур (менше 10-12°С), слабо засвоює фосфор. Тому вищу ефективність забезпечують добрива, що містять легкодоступні форми фосфору (амофос, 1,0-1,5 ц/га).

Якщо в ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, сповільнюється фотосинтез, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій інтенсивно засвоюється від фази 5-6 листків до цвітіння. Він підвищує стійкість до вилягання, до стеблової гнилі та інших хвороб, важливий для формування качанів.

Кукурудза дуже чутлива до нестачі кальцію і магнію. Магній входить до складу хлорофілу, бере участь у синтезі амінокислот. Нестача магнію проявляється за несприятливих ґрунтових та погодних умов, за зруйнованої структури ґрунту. Це негативно впливає на процеси цвітіння та запилення, що обмежує зав'язування качанів, зменшує їх озерненість. Критична фаза - зав'язування і формування зерна.

Ефективним є внесення доломіту навіть у невеликих кількостях (3-4 ц/га), оскільки в ньому містяться магній і кальцій. Проводять також листкове підживлення сірчанокислим магнієм.

Нестача кальцію проявляється при високих нормах внесення NPK.

Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив.

Для Лісостепу вона становить орієнтовно N_80-140Р_80-100К_70-120. Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (70-90%), решту використовують для підживлення під час вегетації.

Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію. Складні добрива (нітроамофоска тощо) найбільш ефективні при внесенні навесні під культивацію за 10-14 днів перед сівбою і доброму вимішуванні гранул добрив з ґрунтом. Норма внесення 5-8 ц/га.

Кукурудза добре реагує на листкове підживлення карбамідом - 6%-ним розчином (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви зранку або ввечері, коли температура є нижчою. Найкраще підживити рослини від фази 6-7 листків впродовж трьох тижнів 1 - З рази через 6-8 днів. Одночасно вносять мікроелементи та водорозчинний сірчанокислий магній (MgS0₄ 5%-ої концентрації).

 Оптимальне забезпечення рослин фосфором і калієм збільшує стійкість кукурудзи до термічного стресу і нестачі води, поліпшує амінокислотний склад білка. Фосфор і магній сприяють кращому виповненню зерна, забезпечують рівномірне і більш швидке достигання урожаю. Найбільший вплив на якість зерна має азот, який крім збільшення врожайності сприяє підвищенню вмісту білка і жиру в зерні.

Наприклад, потрібно підібрати мінеральні добрива під кукурудзу при врожайності зерна 70,8 ц/га, якщо вміст N – 6,3, P₂O₅ – 8,9, К₂О – 9,4 мг на 100 гр. ґрунту (рН – 6,6).

1. Визначаємо винос елементів поживних речовин урожаєм 70,8 ц/га на 1 ц продукції:

N=3,0*70,8= 212,4 кг

P₂O₅=1,2*70,8= 84,96 кг

К₂О =2,0*70,8= 141,6кг

2. Визначаємо рухомих поживних речовин на 1 га в орному шарі ґрунту:

N=6,3*30=189,0 кг

P₂O₅=8,9*30=267,0 кг

К₂О=9,4*30=282,0 кг

3. Визначаємо коефіцієнт використання поживних речовин рослинами із ґрунту:

N=(189,0*15)/100=28,35 кг

P₂O₅=(267,0*10)/100=26,7 кг

К₂О=(282,0*30)/100=84,6 кг

4. Визначаємо кількість елементів живлення які необхідно внести з мінеральними добривами:

N=212,4-28,35=184,05 кг

P₂O₅=84,96-26,7=58,26 кг

К₂О=141,6-84,6=57,0 кг

5. Коефіцієнт засвоєння елементів живлення кукурудзи з мінеральних добрив складають: N=50%, P₂O₅=20%, К₂О=60%

6. Даємо надбавку на процент засвоєння елементів живлення рослиною з мінеральних добрив:

N=(184,05*100)/50=135,5 кг/га

P₂O₅=(58,26*100)/20=291,3 кг/га

К₂О=(57,0*100)/60=95,0 кг/га

7. Внести необхідно у фізичній масі такі добрива:

N=135,5/34=4,0 ц аміачної селітри, 2,0 ц з осені під оранку та по 1 ц у два підживлення.

P₂O₅=291,3/40=7,3 ц подвійного суперфосфату, з осені під оранку 7,3 ц.

К₂О=95,0/45=2,1 ц калійної солі, з осені під оранку 2,1 ц.

Розрахунки заносимо до таблиці 10.

Таблиця 10

Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай кукурудзи по виносу поживних речовин

№ п/п	Показники	N	P2O5	K2O
1	Винос поживних речовин на 1 ц основної продукції	3,0	1,2	2,0
2	Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га	212,4	84,96	141,6
3	Вміст рухомих форм поживних речовин в ґрунті по картограмам, мг/100 г	6,3	8,9	9,4
4	Запаси рухомих форм в ґрунті, кг/га	189,0	267,0	282,0
5	Процент використання з ґрунту	15	10	30
6	Кількість поживних речовин (кг/га), які поглинаються рослинами з ґрунту	28,35	26,7	84,6
7	Необхідно, щоб рослини засвоїли з мінеральних добрив	184,05	58,26	57,0
8	Процент використання поживних речовин з мінеральних добрив	50	20	60
9	Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га поживних речовин	135,5	291,3	95,0
10	Форми мінеральних добрив, що вносяться	аміачна селітра	подвійний суперфосфат	калійна сіль
11	Вміст діючої речовини в добриві, %	34,0	40,0	45,0
12	Норми туків в фізичній вазі, ц/га	4,0	7,3	2,1

Рослини засвоюють з ґрунту незначну частину мікроелементів, які знаходяться в рухомій легкодоступній формі, а нерухомі валові запаси мікроелементів можуть бути доступні для рослин після проходження складних мікробіологічних процесів в ґрунті з участю гумінових кислот та кореневих виділень. Тому валовий вміст мікроелементів не відображає реальної картини забезпечення рослин мікроелементами.

Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/га міді. Дуже чутливі до нестачі цинку, середньо чутливі на нестачу бору і міді, а на лужних ґрунтах - до марганцю (табл. 6).

Цинк-бере участь у синтезі хлорофілу і вітамінів В, Р, С, впливає на процеси росту і розвитку, підвищує стійкість до несприятливих умов, зокрема приморозків. За значної нестачі цинку на рослинах можуть не зав'язуватися качани. Ознакою нестачі цинку є жовті смуги на молодих листках з обох боків жилки.

Бор позитивно впливає на цвітіння і зав'язування качанів, процеси дихання. Нестача бору спричинює гальмування росту рослин.

Мідь впливає на збільшення вмісту білка і цукру в зерні, підвищує врожайність, стійкість до ураження хворобами. Нестача міді може проявитися при внесенні великих норм азоту і фосфору, під час сухої і теплої погоди.

Ефективним способом забезпечення рослин мікроелементами позакореневе листкове підживлення, головним чином у фазах інтенсивного росту і розвитку, коли елементи живлення засвоюються у великих кількостях, а коренева система не завжди здатна засвоїти їх у повному обсязі до потреби. У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури тощо) листкове підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами. Навіть невелика їх кількість є дуже корисною, оскільки макро- і мікроелементи містяться у легкодоступній формі і швидко проникають у рослину.

Як підсумок розробки системи удобрення дані заносимо до таблиці 11.

Таблиця 11