Міністерство аграрної політики та продовольства України

Житомирський національний агроекологічний університет України

Агрономічний факультет

Кафедра рослинництва

Курсова робота

з рослинництва з основами програмування врожаїв сільськогосподарських культур

на тему:

«Розробка і обґрунтування технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах ТОВ „Агро-Нордік”, Київської області »

Виконав:

Перевірив:

Житомир 2012

Київська область, господарство: ТОВ «Агро-Нордік»

Карточка проектованого поля

Культура: кукурудза Проектована врожайність: 70,8 ц/га

Урожайність без внесення добрив: 45,5 ц/га

1. Площа: 150 га

2. Агровиробнича група ґрунту: підзолистий легкосуглинковий

3. Бонітет ґрунту: 12,4 Ціна бал ґрунту по проектованій культурі: 1,1

4. Механічний склад ґрунту: чорнозем опідзолений легкосуглинковий

5. Глибина гумусового горизонту, см: 20-40

6. Глибина орного шару, см: 40

7. Глибина розрахункового шару для NPK, см: 0-20

8. Вміст гумусу, %: 4,38

9. Рік агрохімічного обстеження: 2011

10. Вміст у ґрунті, мг/кг:

легкогідролізованого азоту (N): 6,3

рухомого фосфору(P): 8,9

обмінного калію (K): 9,4

11. Гідролітична кислотність, мг-екв/100 г ґрунту: 4,5

12. рН сольове: 6,6

13. Об’ємна маса ґрунту, г/см³: 1,21

14. Глибина залягання ґрунтових вод, м: 2-2,5

15. Попередник: озимі зернові

16. Забур’яненість поля: слабка

17. Заселеність:

шкідниками – кукурудзяний стебловий метелик 15 і більше особин на 1 м²

збудниками хвороб – хвороби проростків і сходів, кореневі і стеблові гнилі, вірусні хвороби.

18. Характер весни: типова для зони

19. Характер осені: типова для зони

20. Стан посівів перед збиранням:

полягання - 0

забур’яненість - слабка

висота стеблостою - високий

густота стояння рослин, стеблостою - густий

21. Погодні умови періоду збирання: часті дощі

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..4

Розділ 1. Оцінка умов господарства…………………………………………....6

1.1.Ґрунтово-кліматичні умови…………………………………………..7

1.1.1.Характеристика клімату……………………………………………7

1.1.2.Ґрунтові умови………………………………………………………11

Розділ 2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів.......................................................................................................................14

2.1.Ботанічна характеристика культури…………………………………14

2.2.Вимоги до умов вирощування………………………………………..17

2.3.Господарсько-біологічні особливості, продуктивність та якісні

показники реєстрованих і перспективних сортів……………………………...19

Розділ 3. Рівні урожайності, які забезпечуються ґрунтово-кліматичними умовами та відповідність їм запланованої врожайності………………………22

3.1. Програмування врожайності за сонячною радіацією……………...22

3.2. Програмування врожайності за ресурсами вологи………………...23

3.3. Проектування елементів структури запланованої врожайності…..25

3.4. Розрахунок фітометричних показників листкового апарату,що забезпечує заплановану врожайність…………………………………………..26

Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності…28

4.1. Розміщення культури у сівозміні……………………………………28

4.2. Обробіток ґрунту……………………………………………………..28

4.3. Система удобрення…………………………………………………...30

4.4. Сівба…………………………………………………………………...37

4.5. Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників…………………………………………………………………………41

4.6. Збирання врожаю та його зберігання……………………………….44

4.7. Агротехнічна частина технологічної карти………………………...45

Розділ 5. Заходи по охороні навколишнього середовища…………………….47

Розділ 6. Економічна ефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур……………………………………………………………………………51

Висновки…………………………………………………………………………53

Список використаної літератури……………………………………………….54

Вступ

Кукурудза — одна з давніх землеробських куль­тур. Вона є однією з найбільш продуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного призначення. У країнах світу для продовольчих потреб використовується приблизно 20 % зерна кукурудзи, для технічних 15-20 %, на корм худобі 60 - 65 %.

У нашій країні кукурудза є найважливішою кормовою культу­рою. За її рахунок тваринництво забезпечується концентрованими кормами, силосом і зеленою масою.

Найбільш цінний корм — зерно кукурудзи, яке містить 9 — 12 % білків, 65-70 % вуглеводів, 4 —8 % олії, 1,5 % мінеральних речо­вин. У 100 кг його міститься 134 корм, од., до 8 кг перетравного про­теїну.

Кукурудзяне борошно широко використовують у кондитерській промисловості — для виготовлення бісквітів, печива, запіканок. Із зерна виробляють харчові пластівці, повітряну кукурудзу, крупу. Причому за вмістом білків (12,5 %) кукурудзяна крупа переважає інші крупи (пшоно, ячмінну, гречану).

Із зерна виробляють харчовий крохмаль, сироп, цукор, мед. Вживають у їжу недостигле зерно, особливо цукрової кукурудзи, у вигляді варених качанів. Із зародків зерна добувають рослинну олію, яка є не тільки висококалорійним продуктом харчування, а й має лікувальні властивості: містить лецетин, який знижує вміст хо­лестерину в крові і запобігає атеросклерозу.

Зерно кукурудзи використовують для виробництва різних прохо­лодних напоїв, піностійких сортів пива, етилового спирту, гліцери­ну, органічних кислот (молочної, лимонної, оцтової та ін.), із стебел та стрижнів качанів виробляють папір, целюлозу, ацетон, метил­овий спирт та ін. Із стовпчиків маточок незрілих качанів готують відвари, які вживають при гострих захворюваннях і хронічних за­паленнях печінки, нирок та сечового міхура.

Підраховано, що з кукурудзи виготовляють понад 300 різних ви­робів, значна частина яких, у свою чергу, є сировиною для виготовлення іншої продукції. Наприклад, з кукурудзяного сиропу вироб­ляють каучук, фарби, різні антисептики, розчинники олії та ін.

Селекціонери працюють над виведенням високоолійних форм кукурудзи. Вже є форми із вмістом олії в зерні понад 15 %.

Як просапна культура кукурудза має агротехнічне значення: є добрим попередником під ярі культури, а при своєчасному збиран­ні — і під озимі.

Крім того, раннє збирання дає змогу більш якісно підготувати грунт під урожай наступного року. Набір різних за вегетацією гібридів у господарстві дає можливість збирати їх в оптимальні строки, що істотно впливає на зменшення втрат урожаю.

Розділ 1. Оцінка умов господарства

Територія ТОВ „Агро-Нордік” розташована в північно-західній частині Київської області. Господарство віддалене від таких ринків збуту і на такі відстані: м. Київ – 60 км; залізнична дорога – 5 км; хлібоприймальний пункт – 4 км.

Наявність техніки у господарстві:

Комбайни зернозбиральні: „ Нива ” – 4 шт., Дон-1500 – 3 шт., Fortshrit – 3 шт.;

Техніка для обробітку грунту: плуги – 15 шт.; борони дискові – 3 шт., культиватори – 18 шт.,сівалки зернові – 19 шт.;

Техніка для догляду за посівами – 6 шт.;

Розкидачі мін. добрив – 3 шт.;

Оприскувачі – 3 шт.;

Техніка для збирання і заготівлі кормів – 3 шт.;

Жатки – 7 шт.

ТОВ „Агро-Нордік” – багатогалузеве господарство.

В склад господарства входять два населених пункти: смт. Любашівка і с. Султанівка. У с. Султанівка нараховується 961 двір з кількістю працездатного населення 1663 чоловік. З них 678 чоловіків і 985 жінок. За розмірами земельної території господарство відносить до господарств середніх розмірів. Так загальна площа землекористування складає – 2704.1 га.

Аналіз структури землекористування ТОВ„ Агро-Нордік ” свідчить проте, що орні землі займають 78,7% від площі землекористування, тобто досить високий ступінь розораності земель.

В свою чергу сільськогосподарські угіддя становлять 89,7-89,9% від загальної площі землекористування і на протязі 2009-2011 рр. не змінювались.

1.1.Ґрунтово-кліматичні умови

1.1.1.Характеристика клімату

Зона Лісостепу простягається смугою понад 1 тис. км від Карпат до східних кордонів України. Загальна площа її становить понад 20,1 млн. га, або 33,6% території нашої держави. До неї входять Черкаська, Полтавська, Вінницька, Тернопільська, більша частина Хмельницької й Сумської, східні райони Львівської, Івано-Франківської й Чернівецької, південні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської, північні райони Кіровоградської, Одеської, Миколаївської та Харківської областей.

Порівняно м'яка зима, помірно вологе й тепле літо та родючі ґрунти створюють найсприятливіші на Україні умови для одержання високих і сталих урожаїв майже всіх тепло- і вологолюбивих культур.

Сумарна радіація в зоні Лісостепу за рік становить 95–107 кКал на 1см².

Температурні умови. У найхолоднішому місяці – січні – середня температура повітря коливається від –7...8⁰С на сході зони до –40⁰С на заході. Середня температура в лютому майже така ж сама, як і в січні. Абсолютні мінімуми температури знаходяться в межах –33...38⁰С і бувають один раз в 50–60 років. Мінімальна температура –20⁰С і нижче буває щороку.

Зима характеризується тривалими і інтенсивними відлигами з підвищенням температури в окремі роки до 12–14⁰С тепла. Характерною рисою термічного режиму взимку є порівняно невеликі зміни температури з місяця в місяць. Найбільше підвищення температури по всій зоні спостерігається в періоди березень-квітень та квітень-травень. Дальше підвищення температури протікає значно повільніше.

Літній період відмічається високими і сталими температурами без значних змін по території зони. В найтеплішому місяці – липні – середня температура становить +20⁰С на сході зони, знижуючись до +18⁰С на заході. Температура серпня відрізняється від температури липня на 1–2⁰С. Абсолютні максимуми досягають 39–40⁰С. Найбільші зниження температури відбуваються протягом жовтня – листопада.

Перехід до середніх плюсових температур спостерігається у західних районах – в першій або на початку другої декади, в центральних – у кінці другої і в східних – у третій декаді березня. Перехід до середніх мінусових температур восени на заході відбувається в кінці, а на сході – в середині листопада. Отже, теплий період у Лісостепу триває 230–265 днів.

Тривалість періоду з середньою добовою температурою вище 5⁰С, який приблизно збігається з тривалістю вегетаційного періоду, в західній частині Лісостепу становить 200–215, центральній – 200–210, східній – 190–200 днів. Перехід температури через цю межу навесні в більшості випадків відбувається протягом першої декади квітня, а восени – третьої декади жовтня.

Початок безморозного періоду припадає на третю декаду квітня. У повітрі перші осінні приморозки припадають в середньому на першу декаду, і лише у південно-західних районах зони вони спостерігаються в другій декаді жовтня. Але в окремі роки в Лісостепу останні весняні приморозки в повітрі спостерігались навіть у другій половині травня, а перші осінні – у вересні. Проте імовірність їх у травні та у вересні невелика.

Період активної вегетації (перехід температури через 10⁰С) починається в третій декаді квітня майже одночасно з безморозним періодом у повітрі. Закінчення цього періоду теж приблизно збігається з початком перших осінніх заморозків у повітрі, тобто в першій декаді жовтня. Отже, тривалість цього періоду в межах зони, залежно від місцевих умов, коливається від 155 до 170 днів. Отже, в період активної вегетації в зоні Лісостепу заморозків у повітрі майже не буває. Однак на поверхні ґрунту в цей період вони можливі. Тривалість періоду від дати переходу середньодобової температури через 10⁰С до закінчення приморозків на поверхні ґрунту визначає ступінь небезпеки останніх. При більшій тривалості цього періоду приморозки закінчуються пізніше і можуть пошкодити вегетуючі рослини.

Середні багаторічні суми активних температур у західному Лісостепу варіюють в межах 2300–25000, центральному — 2500–2700⁰С і в східному – 2600–2900⁰С. Отже, по всій території зони тепла цілком вистачає для достигання не тільки озимих та ярих зернових культур, а й овочів – картоплі, цукрових буряків та ін.

В Лісостепу літні опади нерідко випадають у вигляді сильних злив, які завдають великої шкоди сільському господарству. Зливи в окремі роки дають шар води понад 200 мм за добу. На решті території найбільші добові максимуми знаходяться в межах 100–150 мм. У середньому за рік кількість днів з опадами становить на півночі зони 160 і 135 днів, а з опадами не менше 5 мм – 30–40 днів.

Таблиця 1

Місяць	Декада	Метеорологічні фактори
		Опади, мм	Середньодобова температура, оС	Відносна вологість повітря, %	Сонячна радіація, ккал/см2		Сума активних температур, оС	Запаси доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі, мм
					сумарна	радіаційний баланс
січень	1	11	1,4	76	21	0,3	-	0,9
	2	12	-0,7	76	21	0,7	-	1,0
	3	15	-2,5	77	22	0,6	-	1,2
	сума	38	-1,8	229	64	1,6	-	3,1
лютий	1	9	-2,9	74	22	0,7	-	0,9
	2	5	-3,3	73	22	0,8	-	0,5
	3	18	-5,9	78	22	0,8	-	1,8
	сума	32	-12,1	225	66	2,3	-	3,2
березень	1	20	-4,5	78	25	0,9	-	2,0
	2	18	-0,1	78	27	0,9	-	1,8
	3	32	2,3	81	28	1,1	-	3,2
	сума	70	-2,3	237	80	2,9	-	7,0
квітень	1	15	7,7	78	33	1,1	77	1,9
	2	15	10,1	82	45	1,1	101	3,3
	3	18	10,7	72	42	1,3	107	0,1
	сума	48	28,5	232	120	3,5	285	5,3
травень	1	20	12,2	76	58	1,4	122	1,1
	2	23	14,7	75	67	1,7	147	0,9
	3	26	16,6	72	71	1,8	166	0,4
	сума	69	43,5	223	196	4,9	435	2,4
червень	1	28	13,6	86	84	1,7	136	8,6
	2	31	16,3	85	87	1,5	163	7,0
	3	32	21,4	83	89	1,5	214	4,2
	сума	91	51,3	254	260	4,7	513	19,8
липень	1	36	20,1	77	98	1,6	201	0,2
	2	33	19,7	75	98	1,5	197	0,3
	3	33	20,8	77	91	1,6	208	1,5
	сума	102	60,6	229	287	4,7	606	2,0
серпень	1	10	20,4	76	79	1,6	204	1,0
	2	44	20,6	80	77	1,5	206	4,4
	3	31	16,7	81	73	1,2	167	3,1
	сума	85	57,7	237	229	4,3	577	8,5
вересень	1	34	15,4	83	66	1,1	154	3,4
	2	1	14,2	79	62	0,9	142	0,1
	3	9	14,8	75	55	0,9	148	0,9
	сума	44	44,4	237	183	2,9	444	4,4
жовтень	1	2	8,3	73	51	0,8	83	0,2
	2	5	5,8	73	48	0,7	58	0,5
	3	28	8,8	77	43	0,8	88	2,8
	сума	35	22,9	223	142	2,3	229	3,5
листопад	1	22	2,1	76	34	0,7	-	2,2
	2	16	-0,8	75	37	0,7	-	1,6
	3	7	0,6	73	26	0,6	-	0,7
	сума	45	1,9	224	97	2,0	-	4,5
грудень	1	3	1,3	73	23	0,6	-	0,3
	2	8	-1,7	74	21	0,5	-	0,8
	3	19	-2,4	78	21	0,3	-	1,9
	сума	30	-2,8	225	65	1,4	-	3,0
За рік		689	291,8	2775	1789	37,5	3089	66,7
За період з 5 оС		474	308,9	1635	1417	27,3	3089	45,2
За період з 10 оС		423	278,3	1334	1242	25,0	2783	39,8