Питання 3. Типологія дитячих громадських формувань

Дослідниця Р. Охрімчук аналізує дитячих рух за рівнем сформованості його організаційно-інституційної основи й виділяє в ньому такі типи:

• дитячі громадські організації (спілки, асоціації, федерації тощо);

• громадські дитячі фонди;

• дитячі об’єднання, що базуються на клубній діяльності;

• дитячі секції при дорослих громадських об’єднаннях та партіях;

• неформальні дитячі об’єднання.

У навчальному посібнику «Дитячі громадські організації» досліджувані нами формування поділяються на два типи: організація або об’єднання.

Дитяча організація – це самостійне дитяче об’єднання дітей і дорослих, що створюється на добровільних засадах для реалізації певної соціально корисної мети, має чітку організаційну структуру, чітко визначені норми життєдіяльності, права та обов’язки членів, символи та ритуали. Діти і дорослі мають рівні права. Вступ і вихід з організації вільний.

Діти об’єднуються заради задоволення своїх інтересів, спілкування, самореалізації своїх можливостей, власних дій щодо себе, своїх ровесників, суспільства, отримання корисних для себе знань, вмінь, участі в колективних справах.

У Законі України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (1998) наведено нормативне визначення дитячої громадської організації:

Дитяча громадська організація – об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Дитяча громадська організація – єдина соціальна інституція суспільства, вступивши до якої діти діють від власного імені, приймають власні рішення у своїх інтересах. Діти мають реальну можливість самовиховання, самодіяльності, самовираження, самоствердження, саморозвитку, поряд з якими існує педагогічна підтримка, яка обумовлена співпрацею, співдружністю, передачею соціально-громадського досвіду дорослих дітям.

Дитячі громадські організації діють здебільшого на базі навчально-виховних закладів у вільний від навчання час. Вони не обов’язкові для всіх дітей.

Дитяче формування – це реальне формування, в яке самостійно або разом з дорослими добровільно об’єднуються неповнолітні громадяни для спільної діяльності, яка задовольняє їх соціальні потреби. Дитячими визнаються формування, які налічують у своєму складі не менше 70% громадян до 18 років від загальної кількості учасників.

Громадським вважається формування, яке:

• створюється за ініціативою і на основі вільного волевиявлення дітей та дорослих і не є безпосереднім підрозділом державного закладу, але може функціонувати на його базі і при його підтримці, в тому числі матеріально-фінансовій;

• здійснює соціально-творчу діяльність;

• не ставить за мету отримання прибутку і розподіл його між членами формування.

Дитяче громадське об’єднання – добровільне некомерційне формування дітей і дорослих, об’єднаних на добровільній основі для реалізації індивідуальних і соціальних потреб дитини.

Дитячі об’єднання створюються і функціонують як:

• самодіяльні структури (форми дитячого руху – різновікові, одновікові, тимчасові, постійні, багато профільні, за інтересами, програмами; базою їх діяльності можуть бути заклади освіти, клуби за місцем проживання, дитячі табори тощо);

• підрозділи місцевих дитячих організацій, що сприяють реалізації мети, завдань, змісту діяльності;

• тимчасові об’єднання – учасники заходів, що проводять місцеві організації, спілки у рамках розроблених ними програм, акцій, заходів.

Дитячі об’єднання не мають чітких структур. Дитяче громадське об’єднання – добровільне об’єднання дітей, що створюється за ініціативою дорослих, діє під їхнім керівництвом на підставі спільності інтересів, захоплень, забезпечення умов реалізації творчого потенціалу дітей, захисту їхніх прав, інтересів у державі.

До дитячих громадських об’єднань можуть бути віднесені різноманітні організації, спільноти, клуби, союзи, команди, загони, інші формування, а також асоціації (федерації, союзи) таких об’єднань.

Від дитячих громадських організацій об’єднання відрізняються також структурою, відсутністю чітких організаційних норм, вимог, обов’язкових для всіх членів об’єднання, варіативністю програмної діяльності (як правило, об’єднання реалізує одну програму, має один напрямок діяльності, наприклад, туристичний, спортивний, правовий тощо).