
- •1. Поняття та зміст порівняльного правознавства.
- •2. Історія становлення порівняльного правознавства
- •3. Предмет порівняльного правознавства
- •4. Функції порівняльного правознавства
- •5. Структура порівняльного правознавства
- •6. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.
- •7. Порівняльне правознавство як навчальна дисципліна.
- •8. Методи порівняльного правознавства.
- •9. Стадії порівняльно-правового аналізу
- •10. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •11. Правила проведення порівняльно-правових досліджень
- •12. Методологічні принципи порівняльного правознавства, запропоновані німецькими вченими к. Цвайгертом та х. Кьотцем.
- •13. Правова система, система права, правова сім’я: співвідношення понять
- •14. Структура правової системи
- •15. Поняття та призначення класифікації правових систем
- •17. Класифікація Рене Давида
- •18) Класифікація німецьких вчених к. Цвайгерта та х. Кьотца
- •19) Інші класифікації правових систем
- •20) Концепція західної традиції права Бермана Гарольда Дж.
- •21) Проблеми класифікації змішаних правових систем
- •22) Правова карта світу
- •23 Поняття та особливості романо-германської правової системи
- •Етапи формування романо-германської правової сім’ї.
- •25. Римське право як основа формування романо-германської правової сім’ї.
- •26. Роль університетів у становленні і розвитку романо-германської правової сім’ї.
- •27. Роль кодифікації у становленні романо-германської правової сім’ї.
- •28. Основні правові школи в розвитку романо-германської правової сім’ї
- •29. Нормативно-правовий акт як джерело права в системі джерел права романо-германської правової сім’ї.
- •30. Роль судової практики в романо-германській правовій сім’ї. Ставлення до судового прецедента
- •31. Дуалізм права: право публічне та право приватне. Галузевий розподіл та його значення.
- •33 Правова система Німеччини. Судова система Німеччини
- •34. Правова система Франції. Судова система Франції.
- •35. Юридична освіта та юридичні професії у Франції та Німеччині.
- •36. Правові системи скандинавських країн. Особливості джерел права.
- •37. Правові системи країн Латинської Америки. Вплив романо-германської правової сім’ї та правової сім’ї “загального права”.
- •38. Загальна характеристика та географія поширення англо-саксонської правової сім’ї.
- •39. Історія формування та розвитку англо-саксонської правової сім’ї.
- •40. Загальне право: поняття та особливості
- •Право справедливості та його співвідношення із загальним правом.
- •Судовий прецедент, як основне джерело права англо-саксонської правової сім’ї: правила формування та застосування.
- •Структура прецедентної норми.
- •Особливості стилю юридичного мислення в англо-саксонській правовій сім’ї.
- •Закон, як джерело права англо-саксонської правової сім’ї.
- •49 Структура права англо-саксонської правової сім’ї.
- •50 Історія формування правової системи сша
- •51 Вплив федеративного устрою на функціонування правової системи сша
- •55 Судова система Великобританії
- •56 Юридична освіта та юридичні професії в Англії та сша.
- •57 Правова система Канади. Особливості правової системи провінції Квебек.
- •58. Поняття та класифікація релігійно-традиційних правових систем.
- •59 Загальна характеристика та регіони поширення ісламського права. Ісламське право як одна з сторін релігії іслам
- •61. Коран як основа ісламського права
- •62. Інші джерела ісламського права (Сунна, Іджма, Кияс).
- •63. Провідні галузі ісламського права.
- •64. Еволюція ісламського права та його пристосування до нових умов.
- •65 Компетенція ісламських судів
- •66. Поняття та географія поширення індуського права
- •67. Етапи формування індуського права
- •Специфічні риси класичного індуського права. Кастова система.
- •69. Джерела індуського права.
- •71. Індуське право у правовій системі сучасної Індії
- •72. Джерела права сучасної Індії
- •73. Індуське право та право Індії: співвідношення систем
- •74. Судова система Індії.
- •75 Поняття та географія поширення іудейського права.
- •76 Джерела іудейського права.
- •77 Характеристика правової системи Ізраїлю
- •78 Джерела права Ізраїлю
- •79 Сфера застосування іудейського права в правовій системі сучасного Ізраїлю
- •80 Судова система Ізраїлю
- •83.Сім’я звичаєвого права: загальна характеристика.
- •84.Риси права країн, що входять до сім’ї звичаєвого права.
- •Oсобливості праворозуміння та правозастосування в правових системах країн, що відносяться до далекосхідних.
- •Далекосхідна концепція права.
- •Правові доктрини у розвитку правової системи Китаю.
- •Основні правові ідеї конфуціанства.
- •Правова система Китаю.
- •95. Джерела права Китаю.
- •96 Морально-філософські основи китайського праворозуміння
- •97. Правова система Японії.
- •98. Система джерел права Японії.
- •99.Історичні етапи формування та розвитку японського права.
- •100.Вестернізація японського права.
- •101.Специфічні риси сучасного японського права.
- •106 Слов’янська (євразійська) правова сім’я . Критерії її виділення
- •107 Правова система України: загальна характеристика. Етапи становлення.
- •108 Проблема правової ідентифікації правової системи України
- •109 Місце правової системи України на правовій карті світу
- •110 Основні етапи розвитку правової системи України
- •112 Поняття міжнародної правової системи. Елементи міжнародної правової системи.
- •113 Держави та міждержавні організації як основні складові інституційного елементу міжнародної правової системи.
- •114 Джерела права міжнародних правових систем.
- •115. Правова система Європейського Союзу
- •117. Взаємодія правової системи Європейського Союзу з правовими системами держав-членів.
- •118. Взаємодія національних правових систем
- •Взаємодія національних і міжнародних правових систем.
- •120. Трансформація національної правової системи під впливом глобалізації.
- •121. Передумови зближення правових систем.
- •122.Способи зближення правових систем.
- •123. Програми гармонізації та уніфікації законодавства
- •125.Вплив європейського права на національне право (в тому числі на право України).
- •126. Проблема збереження самобутності національної правової системи в умовах глобалізації
18) Класифікація німецьких вчених к. Цвайгерта та х. Кьотца
Типологією правових систем, її порівняльним вивченням займаються фахівці в галузі науки порівняльного правознавства. Існує чимало класифікацій правових систем світу: виходячи з ієрархії джерел права; спираючись на тип суспільства чи місця права в рамках даного соціального устрою. Кожна із них заслуговує на увагу. Однією з найбільш поширених виявилася класифікація правових сімей, наведена Р.Давидом і К.Жоффре-Спинози у праці "Основні правові системи сучасності". Вона ґрунтувалася на поєднанні двох критеріїв: ідеології, яка включає релігію, філософію, економічні і соціальні структури; юридичної техніки, яка включає джерела права як основний елемент.
Німецькі вчені К.Цвайгерт і Г.Кьотц поклали в основу класифікації правових систем критерій "правового стилю". "Стиль права" складається, на думку авторів, із п’ятьох чинників: 1) походження і еволюція правових систем; 2) своєрідність юридичного мислення; 3) специфічні правові інститути; 4) природа джерел права і засоби їх тлумачення; 5) ідеологічні чинники.
ласифікація К. Цвайгерта. Видатний німецький вчений висуває як критерій класифікації поняття “правовий стиль”. На думку К. Цвайгерта, поняття стилю як відмінної риси давно вже не є винятковим привілеєм мистецтва. Так, К. Цвайгерт наводить приклад застосування цього поняття в юриспруденції: згідно з 20-м каноном Кодексу канонічного права в разі відсутності відповідної ясно вираженої норми — норму, що підлягає застосуванню, слід вивести, виходячи з аналогії загальних правових принципів, що відповідають поняттю канонічної справедливості, постійно діючої панівної доктрини і стилю, практики римської курії.
Вчений вважає, що окремим правовим системам і їх групам притаманний певний стиль. Порівняльне правознавство прагне виявити ці правові стилі та залежно від вирішальних стильових елементів розташувати окремі правові системи у правових колах.
“Стиль права” як критерій для класифікації правових систем визначається, на думку К. Цвайгерта, п'ятьма факторами:
1) історичним походженням і розвитком правової системи;
2) панівною доктриною юридичного мислення та її специфікою;
3) своєрідними правовими інститутами;
4) правовими джерелами і методами їхнього тлумачення;
5) ідеологічними факторами.
На цій основі К. Цвайгерт розрізняв вісім правових сімей: романську, германську, скандинавську, загальну, соціалістичну, далекосхідну, ісламську, індуську.
Однак на підставі запропонованих К. Цвайгертом критеріїв можливі й інші варіації, оскільки, на думку вчених-компаративістів, не можна претендувати на математичну точність у галузі суспільних наук. Наприклад, деякі вчені, в цілому підтримуючи класифікацію К. Цвайгерта, додатково вирізняють на правовій карті світу латиноамериканську, іудейську, звичаєву, слов'янську правові сім'ї.
19) Інші класифікації правових систем
Російський вчений А.Х.Саїдов позначив таку групу критеріїв: 1) історія правових систем; 2) система джерел права; 3) структура правової системи - провідні інститути і галузі права. Сама по собі класифікація критеріїв - лише допоміжний засіб, що застосовується для впорядкування правих систем світу.
Протягом останніх двох століть, коли відбувалися зміни на політичній карті світу, зазнали змін правові системи багатьох країн. Тому змінювалися погляди вчених, які вже не вважали за потрібне виділення таких правових систем, як, наприклад, кельтська, правова система нецивілізованих народів тощо. Але з появою нових держав з новим політичним, соціальним устроєм з’явилась потреба у виділенні правових систем, які мали б відрізнятися від тих, що склалися під впливом історії. Прикладом є соціалістична правова система, яскравішим представником якої був СРСР. Оскільки виділення соціалістичної правової системи базувалось виключно на основі державного устрою, то в сучасних умовах це є недоцільним.
Але залишаються правові системи, які є загально визнаними, проте кожен з вчених має свій погляд на їх кількість, на які групи вони поділяються, та чи поділяються взагалі. О.Ф. Скакун у підручнику "Теорія держави і права " виділяє наступні, які багато хто вважає основними:
- романо-германська (країни континентальної Європи: Франція, Іспанія, Португалія тощо);
- англо-американська (Великобританія, Північна Ірландія, США, Канада);
- змішана (виникла на стику двох класичних правових систем романо-германської та англо-американської; Данія, Швеція, Аргентина та ін.);
- релігійно-традиційна (Індія, країни Арабського Сходу, Китай, країни Африки).
Кожну з цих систем можна поділити на підвиди. Романо-германську на:
- романську (Франція, Бельгія, Італія тощо, провідною у цій групі є національна правова система Франції);
- германську (Німеччина, Австрія тощо, провідною у цій групі є правова система Німеччини).
В англо-американській системі розрізняють два підтипи:
- європейське загальне право (Англія, Північна Ірландія);
- американське загальне право (США, Канада).
У рамках змішаного типу можна виділити дві групи:
- північно-європейські (скандинавські) правові системи (Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія);
- латино-американські правові системи (Аргентина, Парагвай тощо).
Релігійно-традиційний тип має декілька підтипів:
- релігійно-общинний (мусульманська, індуська, іудейська, християнська групи);
- далекосхідний-традиційний (основні групи - китайська, японська);
- звичаєво-общинний (африканська група - країни Африки, Мадагаскара).
Кожна з наведених правових систем має ознаки, які властиві тільки ій.