Правопис прізвищ. Утворення, правопис та відмінювання імен по батькові

Українські прізвища передаються на письмі за загальними нормами українського правопису відповідно до усталеної вимоги. Написання прізвищ іншомовного походження в цілому підпорядковується принципам української орфографії, але є ряд специфічних правил.

І. Російська літера е передається:

літерою е

1. Після буки, що позначають приголосні звуки: Кузнецов, Петров, Лермонтов, Сенкевич..

2. У суфіксі -ев після букв ц, р та шиплячих (ж, ч, ш, щ):

Муромцев, Писарев, Нехорошев

літерою є

1. На початку слова: Єлизаров, Єфремов, Єпифанов.

2. У середині слова після букви, що позначає голосний, після апострофа й м'якого знака: Гуляєв, Благоєв, Аляб'єв, Аркадьєв.

3. У корені російських прізвищ, якщо в цьому корені російському є відповідає український звук і: Бєдний, Слєпцов, Сєченов.

II. Російська літера ё передається:

сполученням літер йо

На початку слова й складу: Йолкін, Бугайов; Соловйов

сполученням літер ьо

У середині чи в кінці складу: Корольов, Семьоркін, Верьовкін;

літерою е

Якщо прізвище утворене від спільних для української і російської мов імен: Артемов, Семенов, Федоров; Орел;

літерою о

Під наголосом після ч, щ: Грачов, Щипачов; Рогачов.

ІІІ. Російська літера и передається:

літерою і

1. На початку слова: Ігнатов, Ісаєв.

2. Після приголосних (крім шиплячих і ц): Бірюков, Пушкін, Мічурін.

літерою і

1. Після букв, що позначають голосні: Воїнов, Ізмаїлов.

2. Після апострофа та м'якого знака: Гур’їн, Ільїн;

літерою и

1. Після ж, ч, ш₉ щ„ ц перед буквою, що позначає приголосний: Чичиков, Жилін, Щипало; Нальчик.

2. У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для російської й української мов: Борисов, Сидоров, Пивоваров, Васильєв; Гаврилов.

3. У префіксі при-: Припалюй, Пришвін.

4. У суфіксах -ик, -ич, -иц, -иіц, -ович, -євич: Засулич, Голик, Радищев, Станкович, Трублаєвич.

ІV. Російське ы передасться літерою и: Крутих, Рибаков.

Серед прізвищ, жіночих і чоловічих, є такі, які за характером кінцевого приголосного випадають з відмінкової системи іменників чоловічого і жіночого роду. Наприклад: Півторадні, Ле, Леле, Куїнджі, Ге.

Жіночі прізвища на -о, -й та приголосний в українській мові перебувають поза відмінами. Наприклад: Білаш Катерина, Голуб Ірина, Швець Марія, Кравець Ніна, Шевчук Людмила, Рядно Марія, Пансо Тетяна, Гай Людмила, Гордій Галина.

Не відмінюються й жіночі українські прізвища, що закінчуються на -ко, -ло. Наприклад: Коваленко Марія, Власенко Вікторія, Покотило Катерина, Шевченко Степанида, Юхименко Валентина, Біленко Леся та ін.

Завжди незмінними є жіночі прізвища, утворені від назв народів. Наприклад: Русин, Турчин, Сербин, Угрин тощо.

Усі чоловічі прізвища, які закінчуються на приголосний та -ко, відмінюються.

Чоловічі прізвища типу Андрухів відмінюються за двома варіантами (обидва вважаються нормативними):

Н. Андрухів

Р. Андрухова

Д. Андрухову

Зн. Андрухова

Ор. Андруховим

М. при Андрухову

Н. Андрухів

Р. Андрухіва

Д. Андрухіву

Зн. Андрухіва

Ор. Андрухівим

М. при Андрухіву

Чоловічі прізвища типу Ковалишин відмінюються за таким зразком:

Н. Ковалишин

Р. Ковалишина

Д. Ковалишинові, Ковалишину

Зн. Ковалишина

Ор. Ковалишиним

М. при Ковалишинові

У чоловічих прізвищах типу Муха, Солоха, Мишуга, Осика, Чайка, як і в загальних назвах цього типу, обов'язковим: чергування приголосних (Муха – Мусі, Солоха – Солосі, Осика – Осиці). У документах ці прізвища слід намагатися ставити у вихідній формі (доцент Муха І.П.).

Якщо чоловіче прізвище збігається з назвою професії, то виникає потреба розрізняти їх: у загальній назві при відміню­ванні відбувається перестановка голосного (швець – шевця, жнець – женця); у прізвищах такої перестановки немає: Швець – Швеця – Швецем, Жнець – Жнеця – Жнецем.

Переважна більшість прізвищ зберігає типове для загальних назв чергування О, Е з І та з нулем звука: Макогін – Макогона, Корінь – Кореня, Бурячок – Бурячка, Кравець – Кравця. Проте цілий ряд прізвищ відмінюється із збереженням і: Кисіль – Кисіля, Куліш – Куліша, Сокіл – Сокіла, хоча в загальних назвах ми маємо киселя, кулеша та ін.

Прізвища другої відміни (Мороз, Галас) завжди мають закінчення -а, -я, навіть у тих випадках, коли ці самі загальні слова в родовому відмінку мають закінчення -у, -ю: Борща (борщу), Галаса (галасу), Мороза (морозу), Голова (голоду), Вітра (вітру) та ін.

При творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс ович, -йович: Васильович, Семенович, Ігорович, Костьович (Костянтинович), Сергійович, Ількович, Віталійович.

При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), після голосних -ївн(а): Гордіївна, Тимофіївна, Кузьмівна, Миколаївна та ін.

Відмінюються жіночі імена по батькові як іменники І відміни твердої групи (як, скажімо, ім'я Ганна):

Н. Ганна Іванівна

Р. Ганни Іванівни

Д. Ганні Іванівні

Зн. Ганну Іванівну

Ор. Ганною Іванівною

М. (при) Ганні Іванівні

Кл. Ганно Іванівно

У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають лише закінчення -івн(и), -ївн(и): Марії Петрівни, Ольги Пилипівни.

Правопис деяких з імен по батькові випадає із загальних правил, їх слід запам'ятати:

Ілля – Ілліч (Ількович), Іллівна (Ільківна);

Кузьма – Кузьмич (Кузьмович), Кузьмівна.

Григорій – Григорович, Григорівна;

Сава – Савич (Савович), Савівна;

Хома – Хомич, Хомівна.