
- •Конспект лекцій з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладач: о.М. Турчак . – Дніпропетровськ: дуеп, 2011. –с.
- •Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування
- •Норма Калька
- •Українські відповідники Російські конструкції
- •Норма Порушення норми
- •Час виникнення та основні етапи розвитку української мови
- •Особливості усного та писемного професійного мовлення
- •Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та мовний стиль
- •Основні логіко-лексичні риси офіційно-ділового та наукового стилів сучасної української літературної мови, сфери їх застосування Офіційно-діловий стиль
- •Науковий стиль
- •Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів Вживання великої літери у назвах, характерних для професійного мовлення
- •З великої літери пишуться
- •Прикметники, утворені від індивідуальних назв
- •Правила вживання апострофа і м’якого знака у текстах документів
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Правопис прізвищ. Утворення, правопис та відмінювання імен по батькові
- •Правопис складних слів-термінів та географічних назв Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис термінів іншомовного походження Правопис и, і, ї
- •Правопис е, є
- •Вживання апострофа
- •Вживання м’якого знака
- •Подвоєння приголосних
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Вимоги до документа. Реквізит як елемент документа. Поділ документів за структурними ознаками. Критерії класифікації документів
- •Документи, що обслуговують наукову та професійну діяльність особи Документи щодо особового складу
- •Заява про дострокове розірвання контракту
- •Мовні особливості заяви
- •Автобіографія
- •Зразок Резюме
- •Наталія Іванівна Марченко
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи
- •Мова довідки
- •Мовні особливості офіційних листів
- •Оголошення
- •Оголошення
- •Службова записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Витяг з протоколу № 5
- •Про педагогічну практику з 10.02.09 по 22.03.09 студентки філологічного факультету Доцент і. П.
- •Шановнийдобродію!
- •Миколи луківа
- •Обліково-фінансові документи
- •Розписка
- •Оцінки наявності оборотних коштів
- •Передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій
- •Мовні особливості акта
- •Документи з господарсько-договірної діяльності
- •Різниця між трудовим договором і контрактом
- •Контракт на управляння підприємством
- •Особливості ділової мови договору (контракту)
- •Трудова угода
- •Т р удова угода
- •Організаційні документи
- •Структура тексту
- •Розпорядчі документи
- •Про прийняття на роботу за контрактом
- •Постанова
- •Текст постанови
- •Розпорядження
- •Про підвищення ... Структура тексту
- •Мова розпорядчих документів Мова наказу відзначається значним ступенем стандартизації.
- •Тема 3. Особливості лексичного складу української літературної мови у професійному мовленні Поняття про терміни і професіоналізми як невід’ємну складову частину професійного мовлення
- •Правопис, вживання та утворення графічних скорочень, абревіатур і складноскорочених слів Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі
- •Правила скорочування слів
- •Книжні та іншомовні слова у документах
- •Особливості використання синонімів у професійному мовленні
- •Поняття про пароніми, труднощі їх засвоєння у професійному спілкуванні
- •Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір у діловій мові
- •Типи фразеологічних одиниць в українській мові
- •Джерела української фразеології
- •Наукова та професійна фразеологія, її місце у діловій документації
- •Українська лексикографія Типи словників Роль словників у складанні ділових паперів
- •Особливості словотвору у професійному мовленні Правопис префіксів та суфіксів Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні
- •Чергування приголосних звуків
- •2. Збіг і чергування груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- при словотворенні.
- •Чергування голосних звуків
- •Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах Особливості вживання іменників у професійному мовленні
- •Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі
- •Кличний відмінок. У кличному відмінку іменники чоловічого роду іі відміни мають закінчення -у, -ю, -е. Наприклад: пане, товаришу, добродію.
- •Вживання іменників-термінів чоловічого роду іі відміни у формі родового відмінка однини у професійному мовленні
- •Закінчення -а (-я) мають такі групи іменників:
- •Особливості запису цифрової інформації
- •Правопис та відмінювання числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів Особливості використання в діловому мовленні прикметників
- •Особливості вживання займенників в офіційно-діловому стилі
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Тема 6. Синтаксичні особливості професійного мовлення Особливості синтаксичного складу ділових паперів
- •Узгодження присудка з підметом
- •Складні випадки керування у словосполучення професійного мовлення
- •Особливості використання прийменникових конструкцій
- •Дієприкметникові та дієприслівникові звороти, особливості їх вживання у документа
- •Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення в діловому мовленні
- •Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах Особливості пунктуації у професійних текстах (всередині речень та між елементами текстів)
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Звертання у формі речення
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення
- •Відокремлені узгоджені і неузгоджень означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини (дієприслівники і дієприслівникові звороти)
- •Відокремлені обставини, виражені іменниками
- •Відокремлені додатки
- •Уточнюючі члени речення
- •Однорідні члени речення та розділові знаки при них
- •Узагальнююче слово при однорідних членах речення
- •Складне речення. Розділові знаки у складних реченнях
- •Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому
- •Розділові знаки при прямій мові. Діалог
- •Оформлення списків літератури
- •Тема 8. Особливості усного професійного спілкування Загальні ознаки усного мовлення
- •Характеристика видів усного професійного спілкування
- •Усне публічне мовлення. Жанри та види публічних виступів
- •Орфоепічні та акцентологічні норми в усному спілкуванні
- •Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •Наголошування прізвищ
- •Наголошування прикметників
- •Наголошування числівників
- •Наголошування займенників
- •Наголошування дієслів
- •Фразовий наголос
- •Наголошення слів може бути:
- •Основні випадки фразового наголошування:
- •Засоби милозвучності української мови
- •Волноваха – волноваський;
- •Проїзд – проїзний;
- •У з в не чергуються:
- •Поняття про мовний етикет та різноманітність його засобів
- •Конспект лекцій
- •“Українська мова (за професійним спямуванням)”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
У з в не чергуються:
1. У словах, що вживаються тільки з в або з у.
Порівняйте різні поняття: вступ – уступ, вклад – уклад. А також: влада, власний, указ, умова, установа, уява та ін.
2. У власних назвах та словах іншомовного походження: Угорщина, Владивосток, Удовиченко, увертюра, ультиматум.
Поняття про мовний етикет та різноманітність його засобів
Етикет (з французької еtіquеtte – ярлик, етикетка) – це правила поведінки і спілкування людей у суспільстві; зовнішній прояв відносин між людьми, культури особистості.
Якщо поняття “етикет” містить у собі обов'язки людей один щодо одного, норми і правила їх поведінки та спілкування у різних ситуаціях, то поняття “службовий етикет” визначає норми і правила спілкування тільки на роботі.
Мовленнєвий службовий етикет – це правила мовленнєвої поведінки на роботі.
Перше враження про людину складається з того, наскільки щиро і привітно вона вітається. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання. Тому, незалежно від настрою, треба вітатися завжди привітно. Поганий настрій не слід поширювати на інших людей, оскільки можна наразитися на зустрічну неприязнь. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання. “Вибір залежить від того, в якому оточенні перебуває людина, від віку співрозмовника чи співрозмовників, від характеру стосунків між людьми, що вітаються чи прощаються, від того, де й коли це відбувається, тощо”.
Формул привітання в українській мові порівняно небагато: Доброго ранку! Добрий день! Добридень! Добрий вечір! Добривечір! Здрастуйте!
Формул прощання є трохи більше: До побачення! Бувайте здорові! Ходіть здорові! Прощавайте! На все добре! Усього найкращого! Щасливої дороги! До зустрічі! До завтра! До наступної зустрічі! Добраніч! На добраніч! Хоч вибір і тут невеликий, але завжди можна знайти потрібний вислів, виходячи з конкретної ситуації, щоб висловити пошану до особи, з якою прощаємося.
Кожна ситуація потребує певних мовних засобів. Згоду, наприклад, можна висловити так: Добре! Згода! Будь ласка! Із задоволенням! З радістю! Є в мові ціла низка ввічливих форм відмови: Ні, дякую; Дякую, не треба; На жаль, ні; Перепрошую, але не можу; Мені дуже шкода, але... ; Шкодую, що не зміг...
Подяку краще висловити продуманим, спеціально дібраним відповідно до ситуації словом. За дрібну послугу можна сказати: Дякую! Спасибі! Якщо зроблено щось значне: Сердечно Вам дякую! Щиро Вам дякую! Прийміть мою найщирішу вдячність! Дозвольте висловити Вам подяку! Дуже вдячний за Вашу турботу! Це дуже люб'язно з Вашого боку, не знаю, як Вам дякувати! Щоб вибрати форму подяки, треба знати форми ввічливості, враховувати значущість послуги, вік співрозмовника, характер стосунків, середовище. Відповідаючи на подяку, можна сказати: Немає за що; Прошу; Будь ласка.
Є вибір і серед форм висловлення прохання: Будь ласка! Будьте ласкаві! Коли Ваша ласка! Прошу Вас! Чи не могли б Ви... ; Якщо можете... ; Якщо Вам не важко... . Слід розрізняти слова прошу (відповідь на подяку) і прошу (звертатися з проханням, клопотати).
Знайомство супроводжується особливими формулами мовного етикету: Дозвольте відрекомендуватися...; Мене звуть... ; Моє ім'я, моє прізвище... ; Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам... ; Дозвольте познайомити Вас із; Познайомтеся, це... ; Познайомте мене, будь ласка, з... ; Дуже радий з вами познайомитися; Дуже приємно... .
Звертання до співрозмовника на ім'я та по батькові звучить ввічливіше, ніж звертання за допомогою займенників ти, Ви. А тому слід пам'ятати, що в офіційно-діловому стилі звертання, правильно дібране за формою (ім'я та по батькові в кличному відмінку) та змістом (ім'я; ім'я + по батькові; ім'я + по батькові + прізвище) є важливим елементом мовної культури. В офіційних звертаннях використовуються також вирази: Добродію! Добродійко! Пане! Пані! Панове! Товаришу! Товаришко! Товариші! Дорогий друже! Дорогі друзі! Шановне товариство! Вельмишановне панство! До незнайомого, малознайомого, старшого за віком або посадою співрозмовника прийнято звертатися на Ви, щоб висловити пошану. Використовуючи пошанну множину, потрібно узгоджувати присудок з підметом у числі: Ви обіцяли розглянути це питання; Ви не залишили своєї адреси. Якщо присудок виражено прикметником, то він може стояти як у множині, так і в однині, залежно від обставин, проте висловлення буде стриманішим, якщо присудок стоятиме у множині Ви були відсутні на нараді; Ви вільні на сьогодні. Пошанна множина в українській мові Виражається дієсловом та займенником у формі другої особи множини.
Правила мовного етикету залежать від конкретних ситуацій. За умови їх дотримання можливе змістовне спілкування.