Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УКр_мов_за_прф_спрям_КЛ_11.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

Оформлення списків літератури

Списки літератури, що наводяться в документах, оформляються за державним стандартом. Список складається, як правило, в алфавітному порядку, кожна позиція нумерується арабською цифрою з крапкою. При описі джерела (книги, статті) існують визначені стандартом скорочення і розділові знаки. Наприклад:

Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. – К.: АСК, 1998. – 255с.

Головач А. С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян. – Донецьк: Сталкер, 1997. – 125 с.

Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / Уклад.: С. П. Бибик, І.Л. Михно, Л. О. Пустовіт, Г. М. Сюта. – К.: Довіра, 1999. – 315 с.

Слід звернути увагу, що назва видавництва в лапки не береться, а назви таких міст, як Київ, Москва, Ленінград, Санкт-Петербург скорочуються: К., М., Л., С.Пб.

Опис статті з журналу:

Тронь К. Л. Абревіатури в українській мові та їх відображення у словниках // Мовознавство. – 1969. – № 2. – С. 17 – 27.

Як бачимо, назва журналу теж в лапки не береться.

Опис книги робиться мовою видання. Кількість сторінок у виданні чи на яких сторінках вміщена стаття, вказувати обов’язково.

Тема 8. Особливості усного професійного спілкування Загальні ознаки усного мовлення

Усне мовлення повністю залежить від обставин, в яких воно проходить, і це визначає його основні риси, що відрізняють це мовлення від писемного.

Перша риса непідготовленість. Дуже важко передбачити усі обставини спілкування, зміст і тон якого залежить від ситуації, реакції слухачів. Тому усне мовлення неможливе без імпровізації. При цьому приділяється більше уваги змісту висловлення, а не його формі. Допускаються відхилення від норми у будові речення, доборі слів, а також деяка одноманітність використання певних слів. Це, наприклад, звертання до осіб, велика кількість формул ввічливості (прошу, будь ласка, дякую, на все добре тощо.). Навіть, якщо мовець спеціально готується до виступу чи переговорів, ці особливості в його мові спостерігаються.

Друга рисанадлишковість. При усному спілкуванні допускається повторення одних і тих же думок, варіантність їх подачі. Це робиться для кращого роз’яснення сказаного і залежить від реакції співбесідника. Усне мовлення насичене вставними словами, частками, мета яких уповільнити темп мови, дати можливість слухачеві сприймати сказане, наприклад: ось, от, так, значить, отже, таким чином, насамперед. Важливо, проте, не зловживати такими словами.

Третя риса – обов’язкове використання емоційних засобів: міміка, жести, інтонація, які можуть нести додаткову інформацію, а інколи замінювати навіть слова.

Названі риси усного мовлення не характерні для писемного мовлення, їх обов’язково потрібно враховувати у практиці спілкування. Усне мовлення більше, ніж писемне, проявляє культурний та етичний рівень мовця, тобто може свідчити як про недоліки його освіти та виховання, так і про його позитивні риси: компетентність, коректність, тактовність. Вміння спілкуватися усно – це свого роду мистецтво, яке треба вдосконалювати все життя.