Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченні

Між частинами складного речення звичайно ставляться коми. Якщо ці частини значно поширені й у середині в них наявні коми, то між такими частинами ставиться крапка з комою. Якщо друга частина складносурядного або складнопідрядного речення виражає висновок, наслідок чи різку зміну подій, перед нею ставиться тире:

Ти зовсім мене не кохала, а я був повинен забуть. (О.Олесь).

Вітерець легенький дихнув;поблизу у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив перепел. (Панас Мирний).

Легкі зморшки обличчя вкрили – життя трудового плід. (В.Симоненко).

Кома не ставиться:

– між двома частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або спільне підрядне речення:

Так по землі проходять весни і сіяє синь. (В.Си­моненко).

А тепер шепочуть колоски у полі й сонцем налилося золоте зерно. (В.Симоненко).

Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика. (В.Собко).

– між двома частинами складносурядного речення, якщо це речення питальне, спонукальне або окличне:

Чи може щось наплутане віками і атом вручено нам безрозсудно рано. (П.Скунць).

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе. (М. Рильський). між двома частинами складносурядного речення, якщо ці частини можна характеризувати як називні або безособові речення:

Свистіння і гуркіт. (М.Бажан).

У складнопідрядному реченні кома не ставиться між двома підрядними частинами, з'єднаними одиничними сполучниками і, та, або, якщо вони мають спільну головну частину:

Він розповідав, як подобається йому на селі і яке село чарівне. (В.Під могильний ).

Кома не ставиться між головним і підрядним реченням, якщо підрядна частина складається з одного або двох сполучних слів:

Всі розбіглись хто куди.

Якщо в складному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього речення. Якщо ж опустити її не можна, кома між двома сполучниками не ставиться:

Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте. (М. Стельмах).

Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони простяглись недалеко. (М. Коцюбинський).

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому

Безсполучниковим називається такий вид складного речення, при якому прості речення об'єднані лише за допомогою інтонації:

Заглядає в шибку казка з сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. (В.Симоненко).

У безсполучниковому реченні між частинами ставиться кома, якщо вони виражають одночасність, сумісність дій або їх послідовність:

Метушились люди, ревла худоба, плакали маленькі діти. (П.Загребельний).

Весна непомітно одягла у травневе різнобарв'я притясминські кручі, острови та берегові виступи, враз якось зазеленіли верби, викинули листочки берези, принадні в усі пори року. (М.Смоленчук).

Крапка з комою, якщо вони зберігають самостійність:

Сиза імла рідшала, димочок де-не-де вже звивався, вже люди попадалися і коло криниці; вже товпилося багато народу. (Марко Вовчок).

Білі квіти впали в заповідь майбутніх січнів; перший раз тоді поцілувала землю вічність.(Б.-І.Антонич).

Двокрапка ставиться, якщо друга частина виражає причину того, про що говориться у першій:

Вона в житті зіткнулась з неприємністю: хлопчина їй не відповів взаємністю. (Ліна Костенко).

Журиться жайворон-серпень, літня пора промина. (П. Перебийніс )

Якщо друга частина доповнює або розкриває зміст першої частини:

Дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. (Л.Костенко).

Дивен світу людини завжди висить над головою невидимий тягар. (В.Шевчук).

Тире ставиться:

– якщо друга частина вказує на швидку зміну подій чи наявний раптовий наслідок:

Відчинила двері – вітер як дмухне. (Марко Вовчок).

– якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того про що говориться в першій:

Защебетав соловейко – пішла луна гаєм. (Т. Шевченко).

– якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться у другій:

Здушили сльози – не виходь на люди. (Л.Костенко).

якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється:

Ти намагався писати про неї – вона пише тобою. (І. Драч).

Слід мати на увазі, що письменники розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення часом ставлять не за правилами, а відповідно до інтонації:

Дивлюсь у воду – місяць у воді сміється. (О. Довженко) – за правилами потрібна двокрапка: пропущено і бачу. На схід сонця квітнуть рожі: будуть дні погожі. (П.Тичина) – за правилами потрібне тире: висновок.