Узагальнююче слово при однорідних членах речення

Узагальнююче слово охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини. Його значення розкривається через однорідні члени речення, до яких воно відноситься. Найчастіше узагальнюючими словами бувають займенники та прислівники: все, всі, ніхто, ніщо, скрізь, кругом, ніколи тощо. Розділові знаки при узагальнюючих словах ставляться так:

– якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире;

Лози, кручі, висип, ліс – все блищить і сяє на сонці. (О.Довженко).

– якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то після нього ставиться двокрапка:

Усе: і дзвінке повітря, і дзвінкі гори, і ліси починало, здавалось, від кожного слова бриніти. (О. Гончар).

– якщо однорідні члени стоять усередині речення після узагальнюючого слова, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них – тире; Усе: і небо, і перемелене на труху сіно, і вогкий глинуватий повів ріки, і тривожний крик птиці – все сповіщало, що літо здає ключі осені. (М. Дашкієв).

– перед словами а саме, як-от, наприклад ставиться кома, а після них – двокрапка;

Потрібно багато чого встигнути, а саме: купити олівці, зібрати портфель, забігти до тітки Ярини. (М. Шумило).

Складне речення. Розділові знаки у складних реченнях

Складним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи будову простих речень, поєднуються в єдине смислове, граматичне та інтонаційне ціле: Сад посаджено, і сонце, вітало, і грає далеч генієм людським (Рил.).

Складним реченням властиві такі самі ознаки, як і простим реченням: вони виражають відносно завершену думку, мають граматичні центри, інтонаційно завершені. Разом з різними типами простих речень складні речення є досконалим способом формулювання, вираження і повідомлення думок.

Будівельним матеріалом для складного речення є прості речення: На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч. (У цьому реченні можна виділити дві частини, які характеризуються відносною самостійністю.) Частини складного речення з'єднуються в єдине ціле за допомогою сполучників, сполучних слів (відносних займенників і прислівників), інтонації, порядку розташування частин, змістової співвіднесеності.

Частини складного речення поєднуються сполучниковим і безсполучниковим зв'язком: У межах сполучникового зв'язку виділяють:

спосіб сурядності (коли частини складного речення поєднуються за допомогою сурядних сполучників як рівноправні, незалежні компоненти, які до певної міри зберігають смислову й структурну самостійність);

спосіб підрядності (коли одна частина пояснює другу, доповнюючи, пояснюючи або розкриваючи її зміст як частини складного речення). Синтаксично залежну частину складного речення називають підрядним реченням (частиною). Ні головне речення без підрядного, ні підрядне без головного існувати не можуть. Підрядні сполучники й сполучні слова, які не належать ні до складносурядного, ні до простого речення, служать засобом вираження зв'язку в таких конструкціях.

Безсполучниковий зв'язок полягає в поєднанні частин складного речення в єдине ціле без сполучників або сполучних слів за змістом та інтонаційно.